ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2021Справа № 910/14177/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)
до Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК"
про стягнення 1 269 719, 27 грн.
за участю представників:
від позивача : Кошман Л.А.
від відповідача: не з'явився
Новоград-Волинський відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" про стягнення 1 269 719, 27 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.09.2021 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
21.09.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.10.2021.
11.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки обов'язки між позивачем та ПАТ «Промінвестбанк» в порядку регресу чи реституції на законних підставах не виникли. ПАТ «Промінвестбанк» не є стороною недійсних торгів, у ПАТ «Промінвестбанк» не має реституційних обов'язків по ст. 216 ЦК України. Відповідач вважає, що реалізація позивачем прав на повернення коштів повинна відбуватись за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, яку повинен був забезпечити позивач одразу після визнання торгів недійсними. Також, відповідачем заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
У підготовче засідання 19.10.2021 представники учасників судового процесу не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 суд відклав підготовче засідання у справі № 910/14177/21 на 16.11.2021 .
08.11.2021 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 16.11.2021 у справі №910/14177/21 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про участь у судовому засіданні 16.11.2021 в режимі відеокоференції.
10.11.2021 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 16.11.2021 у справі №910/14177/21 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
У судовому засіданні 16.11.2021 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2021.
19.11.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 30.11.2021 о 16:20 у справі № 910/14177/21 в режимі відеононференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
29.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив. В якій позивач заперечив проти застосування строку позовної давності.
Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 30.11.2021 не з'явився, про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 16.11.2021, відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі представників.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 30.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі - банк, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Гарантбуд" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №712, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 500000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію, передбачені договором.
30.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Новоград - Волинський (іпотекодержатель) та ВАТ "Гарантбуд" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 713.
Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" пред'явлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Гарантбуд" 2370969,86 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №712 від 30.11.2007.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.02.2013 у справі 906/142/13-г, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013, позов задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Гарантбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 930000,35 грн. простроченого кредиту; 840679,56 грн. прострочених процентів за період з 30.04.09 по 20.12.12; 19583,49грн. простроченої комісійної винагороди за період з 01.01.09 по 29.11.12; 114038,67грн. 3% річних по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 20.12.12; 277456,48грн. інфляційних за період з 26.11.08 по 30.11.12; 113430,85 грн. пені по простроченому кредиту за період з 26.11.08 по 25.05.09; 73959,25 грн. пені по простроченим процентам за період з 03.11.08 по 20.12.12; 1821,21грн. пені по простроченій комісійній винагороді за період з 03.11.08 по 20.12.12; 47419,40 грн. витрат на оплату судового збору.
В подальшому, рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 року у справі № 906/773/15, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року, позов ВАТ "Гарантбуд" задоволено, визнано недійсними електронні торги, оформлені протоколом №81635 від 18.05.2015 року з реалізації комплексу будівель, загальною площею 2 960,7 кв. м, реєстраційний номер лота 63594.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 року у справі № 906/773/15 було залишено без змін.
Як встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 року у справі № 906/773/15 04.04.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинської міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37302905.
10.09.2014 державним виконавцем відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ Марчук К.С. складено Акт опису і арешту майна, згідно з яким описано і арештовано комплекс нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_1, а саме: 1) контора 2-х поверхова загальною площею 307,7 кв.м.; 2) будівля контори (стара) загальною площею 67,6 кв.м.; 3) склад матеріалів загальною площею 587,6 кв.м.; 4) котельня-гараж загальною площею 592,5 кв.м.; 5) столярний цех загальною площею 577,5 кв.м.; 6) стара будівля загальною площею 138,8 кв.м.; 7) пилорама загальною площею 208,0 кв.м.; 8) цех шлакоблоків загальною площею 351,7 кв.м.; 9) лісорама загальною площею 116,7 кв.м.; 10) котельня загальною площею 12,6 кв.м.
18.05.2015 Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведені електронні торги з реалізації комплексу будівель загальною площею 2960,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками яких складено протокол № 81635 проведення електронних торгів, згідно з яким комплекс будівель реалізовано за сумою 1498096,00 грн переможцю торгів - ОСОБА_1
04.06.2015 державним виконавцем ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Марчук К.С. складено акт про проведені прилюдні торги, на підставі якого переможцю торгів 19.06.2015 приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області видано відповідне свідоцтво про право власності.
29.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено два договори купівлі-продажу комплексу будівель, загальною площею 2 960,7 кв. м, по АДРЕСА_1 .
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31.01.2018 у справі № 285/3414/17 позов ПАТ "Гарантбуд" було задоволено частково, визнано недійсними та скасовано акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.06.2015 року та свідоцтво про право власності від 19.06.2015 року на комплекс будівель по АДРЕСА_1 , видане на ім'я ОСОБА_1 . У задоволені позовних вимог про скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 15.05.2018, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31.01.2018 року у справі № 285/3414/17, в частині відмови у задоволенні вимог про скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Вирішено витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ПАТ "Гарантбуд" комплекс будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який складається з: контори двоповерхової, загальною площею 307,7 кв. м., будівлі контори, загальною площею 67,6 кв.м, складу матеріалів - БМУ, загальною площею 587,6 кв.м., котельні-гаража, загальною площею 592,5 кв.м, столярного цеху, загальною площею 577,5 кв.м., старої будівлі, загальною площею 138,8 кв. м., пилорами, загальною площею 208,0 кв. м., цеху шлакоблоків, загальною площею 351,7 кв. м., лісорами, загальною площею 116,7 кв.м., котельні, загальною площею 12,6 кв. м. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначене нерухоме майно.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 285/3414/17 постанову апеляційного суду Житомирської області від 15.05.2018 залишено без змін.
Як підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2062 від 05.06.2015 позивач перерахував на користь відповідача (стягувача у виконавчому провадженні №37302905 - ПАТ «Промінвестбанк») кошти в сумі 1 269 719,27 грн, які були сплачені ОСОБА_1 за придбання на електронних торгах арештованого нерухомого майна.
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06.04.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто із Держави України в особі Новоград-Волинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1423191 грн. 20 коп. у порядку застосування наслідків недійсності правочину.
За доводами позивача, електронні торги визнані недійсними та рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20 вирішено стягнути з позивача кошти, зокрема у розмірі 1 269 719,27 грн, що були сплачені ОСОБА_1 за придбання на електронних торгах арештованого нерухомого майна, водночас, позивач був лише проміжним отримувачем цих коштів.
У зв'язку із викладеним Новоград-Волинський відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернувся до суду з позовом про стягненню з відповідача коштів у розмірі 1 269 719,27 грн на підставі приписів ст. 1212 ЦК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 по справі № 921/512/17-г.
Як встановлено судом, відповідач набув грошові кошти у розмірі 1 269 719,27 грн. шляхом їх перерахування позивачем із призначенням платежу: «борг стягнутий з ВАТ «Гарантбуд» зг.в/л№906/142/113-г від 18.03.2013 згідно ЄДРВП№373029054» внаслідок реалізації на прилюдних торгах майна, що придбане переможцем торгів ОСОБА_1 .
Однак, у подальшому рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 року у справі № 906/773/15, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року, позов ВАТ "Гарантбуд" задоволено та електронні торги, оформлені протоколом №81635 від 18.05.2015 року з реалізації комплексу будівель, загальною площею 2 960,7 кв. м, реєстраційний номер лота 63594 визнані судом у межах справи №906/773/15 недійсними.
У зв'язку з визнанням електронних торгів недійсними, рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06.04.2021, позовні вимоги переможця торгів ОСОБА_1 задоволено частково та та стягнуто з Новоград-Волинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1423191 грн. 20 коп, з яких 1 269 719,27 грн - вартість придбаного нерухомого майна на електронних торгах, що визнані недійсними.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, відповідна правова підстава, а саме електронні торги щодо продажу майна на користь відповідача визнані недійсними у судовому порядку.
Водночас, за результатами визнання електронних торгів недійсними всі учасники правовідносин, що здійснювали виконавчі дій в межах виконавчого провадження №37302905, мають бути приведені у стан, який передував проведенню електронних торгів.
З огляду на викладене, оскільки правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 1 269 719,27 грн відпала в результаті визнання недійсними електронних торгів з продажу майна, а рішенням суду стягнуто з позивача вартість майна на користь переможця торгів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про повернення коштів у розмірі 1 269 719,27 грн як безпідставно утриманих.
Щодо посилань відповідача на приписи ст. 216 ЦК України, то суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
При цьому, положення Глави 83 Цивільного кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню і в тому випадку коли здійснюється повернення стороні виконаного за недійсним правочином.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 1 269 719,27 грн, а тому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача та відхиляє.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06.04.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто із Новоград-Волинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1423191 грн. 20 коп. у порядку застосування наслідків недійсності правочину.
Отже, строк позовної давності за вимогами про стягнення 1 269 719,27 грн. почав свій перебіг 06.04.2021, тобто з дня набрання законної сили рішення суду у справі № 285/998/20 про стягнення коштів з позивача, та станом на день звернення позивача з даним позовом до суду не сплинув.
Отже, вимоги заявлені позивачем в межах строку позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України, а тому підстави для застосування позовної давності щодо вказаних вимоги відсутні.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позовні вимоги Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 1 269 719, 27 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, місто Київ, вулиця МАЛОПІДВАЛЬНА, будинок 8, ідентифікаційний код 00039002) на користь Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (11700, Житомирська обл., місто Новоград-Волинський, ВУЛИЦЯ СОБОРНОСТІ, будинок 13, ідентифікаційний код 34649013) кошти в сумі 1 269 719, 27 грн. та судовий збір у сумі 19045,79 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.12.2021
Суддя О.В. Гулевець