Справа № 909/1198/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08.12.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А., розглянувши матеріали заяви № 21146/21 від 07.12.2021 розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
07.12.2021 р. на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області за вх. № 21146/21 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Частиною п'ятою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 р. № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 р. № 3186/5) форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, в Розділ I «Загальні відомості» в рядку 7 зазначається «Ступінь зв'язку», «Дані про членів сім'ї боржника» - Прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство.
До заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації за 2018 - 2020 роки.
У доданих до заяви деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність в розділі I «Загальні відомості» в рядку 7 «Дані про членів сім'ї боржника» заявником зазначено мати , брат, батько ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , не зазначено їх ім'я, по батькові (а тільки ініціали) та громадянства, а також не зазначено реєстраційних номерів облікових карток платника податку або серії і номеру паспорта/номеру паспорта у формі картки (ID) (вказано, що член сім'ї інформації не надав).
Як вбачається із доданої до заяви декларації про майновий стан боржника за 2018, 2019 та 2020 роки, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "Члени сім'ї інформації не надавали". Водночас, до заяви не додано доказів неможливості в отриманні нею інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Отже, заявником не додержано вимог п. 11 ч. 3 та ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зазначає, що у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд, на виконання положень п. п. 9, 10 ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов'язує відповідні державні органи надати інформацію про боржника та членів його сім'ї. Задля отримання такої інформації від держаних органів, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суду необхідно зазначити ідентифікаційні ознаки боржника та членів його сім'ї, а саме: громадянство; прізвище, ім'я, по батькові; дата народження (число, місяць, рік); реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
Таким чином, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинні бути додані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 35685 грн. 00 коп.
До заяви ОСОБА_1 не додано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 35685 грн. 00 коп.
Заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20, додав до заяви про неплатоспроможність, зокрема заяву про затвердження кандидатури Білявського Віталія Віталійовича та призначення керуючим реструктуризацією боргів; заяву арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича про участь у справі про неплатоспроможність заявника; договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 29.10.2021.
За умовами пункту 1.1. договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Закону та Заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника.
Згідно пунктів 2.1.1., 2.1.2. арбітражний керуючий Білявський Віталій Віталійович має право отримувати плату за надані послуги в розмірі та порядку, що встановлені цим договором та ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство та отримувати відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Оплата послуг розпорядника майна становить 17842,50 грн. за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича , починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна (пункт 3.1. договору).
Пунктом 3.3. договору встановлено, що ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1784,25 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядником майна, якщо інше не передбачено Законом (пункт 7.1. договору).
Заявником здійснено авансування винагороди арбітражного керуючого за договором в розмірі 1790,00 грн., на підтвердження чого надано квитанцію (безготівковий платіж) № 0.0.2356179260.1 від 25.11.2021.
Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
У п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020, на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено, що боржник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відтак, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим в питанні авансування грошової винагороди, однак така можливість ставиться у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Таким чином, суду необхідно встановити наявність у боржника майна, яке може бути реалізоване у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Проте, заявник стверджує про відсутність будь-якого наявного у останнього майна, яке б належало йому на праві власності та могло б бути реалізоване, у тому числі для подальшого здійснення оплати праці арбітражному керуючому. Таким чином, заявником не надано доказів спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору.
Кодексом України з питань банкрутства чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено можливості розстрочення, відстрочення чи звільнення ініціатора провадження у справі про неплатоспроможність від авансування винагороди арбітражному керуючому.
Кодексом України з питань банкрутства встановлено, що право вимоги основної винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого.
Із наведеного вбачається, що право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У випадку закінчення авансованих коштів основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Таким чином, заявнику необхідно здійснити доплату авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці у розмірі 33895,00 грн.
Згідно з положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (стаття 43 Конституції України).
Проте, обґрунтованих обставин щодо неможливості боржника (1968 р.н.) працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов'язань перед банками та іншими фінансовими установами заявником не наведено.
Також, судом під час дослідження матеріалів, що містить заява боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність встановлено наступні обставини.
Згідно інформації, отриманої від Українського бюро кредитних історій щодо боржника - ОСОБА_1 за боржником обліковується: заборгованість .
Разом з тим, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).
Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т. ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т. ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т. ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів. (ст. 124 КУзПБ).
Однак, доданий до заяви план реструктуризації боргів гр. ОСОБА_1 не містить інформації щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Окрім того, згідно з пунктом 5 частини 1 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначається розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.
Однак, згідно наданого плану вказано сума для погашення вимог кредиторів має від'ємне число. Тобто, план реструктуризації не передбачає погашення вимог кредиторів.
Таким чином, зміст заяви ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 162 ГПК України та ст. 115-116 КУзПБ.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 р. у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Тобто, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 30, 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк у десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме:
- надати суду декларації про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 р. № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 р. № 3186/5), із зазначенням всіх членів сім'ї боржника та їхніх ідентифікаційних ознак, відповідно до вимог п. 11 ч. 3 та ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства;
- надати суду докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області винагороди арбітражного керуючого у встановленому законом розмірі (необхідно доплатити 33895,00 грн.)
- належного конкретизованого списку кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми простроченої заборгованості, простроченої заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені);
- належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
3. У разі невиконання даної ухвали у встановлений строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 13.12.2021 .
Суддя П. А. Шкіндер