61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
22.11.2021 Справа № 905/742/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
cекретар судового засідання Золіна П.І.,
розглянувши справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго», м.Харків,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, Донецька область,
про стягнення 212703,30 грн., у тому числі: 208554,00 грн. основного боргу; 3407,86 грн. інфляційні втрати; 741,44 грн. 3% річних
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля”, м. Добропілля, Донецька область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Контактенерго”, м.Харків
про стягнення 11334,22 грн., в точу числі: 7844,88 грн. штраф; 3489,34 грн. пеня, -
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - не з'явився;
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним - не з'явився;
В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/742/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контактенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про стягнення 212703,30 грн.
Ухвалою від 28.04.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
20.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.05.2021 б/н.
20.05.2021 на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява б/н від 17.05.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» про стягнення 13334,22 грн.
Ухвалою від 21.05.2021 зустрічний позов ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» прийнято до спільного розгляду з первісним.
Ухвалою суду від 07.06.2021 справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи по суті, який був призначений на 14.06.2021, замінено підготовчим засіданням.
У зв'язку з перебуванням судді Матюхіна В.І. у відпустці, розгляд справи, призначений на 29.06.2021 не відбувся.
Розпорядження керівника апарату Господарського суду Донецької області від 11.08.2021 у зв'язку з відрахуванням судді Матюхіна В.І. зі штату суддів Господарського суду Донецької області призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно протоколу автоматичного розподілу справ від 11.08.2021 справу №905/742/21 передано на розгляд судді Харакозу К.С.
Ухвалою від 01.09.2021 прийнято до прийнято справу №905/742/21 до провадження.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору поставив відповідачу обумовлену договором продукцію в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними: № 597 від 02.11.2020, № 598 від 02.11.2020, № 613 від 10.11.2020, № 614 від 10.11.2020, № 615 від 10.11.2020, № 641 від 23.11.2020, № 642 від 23.11.2020, № 643 від 23.11.2020, № 645 від 23.11.2020, № 646 від 23.11.2020, № 692 від 08.12.2020, а всього на загальну суму 208554,00 грн., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань по Договору не сплатив вартість отриманої продукції у строки та в розмірі, передбачені Договором.
Оскільки відповідачем не проведено оплати за отриману Продукцію в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення: основного боргу в сумі 208554,00 грн., нарахованих 3% річних в сумі 741,44 грн. за період з 26.02.2021 по 15.04.2021, інфляційних втрат в сумі 3407,86 грн. за період з 26.02.2021 по 15.04.2021.
Сторонами не надано доказів досудового врегулювання спору.
Відповідач у відзиві проти первісного позову заперечив, посилаючись на той факт, що у видаткових накладних відсутня дата отримання продукції, позивач не довів належним та допустимими доказами дату поставки продукції за Договором.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
25.09.2018 між ТОВ «Контактенерго» (Постачальник) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (Покупець) було укладено договір поставки № 7080-ДУ-УМТС-Т від 25.09.2018 згідно якого, постачальник зобов'язуються поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), в асортименті, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікації, що є невід'ємними частинами до цього Договору (п.1.1) покупець зобов'язуються прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов цього Договору (п.1.2.) Датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником. При постачанні автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на видатковій накладній (п.4.7) розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів після 90 (дев'яноста) календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. (п.5.4.) (т.1 а.с. 5-12).
За змістом п.4.1. договору поставка Продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені Сторонами в специфікаціях до цього Договору.
За даними видаткових накладних та розрахунків коригування у період з вересня 2020 по грудень 2020 ТОВ «Контактенерго» поставило ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» продукцію на суму 208554,00 грн. (т.1 а.с. 18-32).
Товар був отриманий уповноваженими особами «ДТЕК Добропіллявугілля» без зауважень та заперечень, а саме:
За видатковими накладними № 597 від 02.11.2020, № 642 від 23.11.2020, № 643 від 23.11.2020, № 692 від 08.12.2020. - уповноваженою особою за довіреністю Литвинюк И.В.
За видатковими накладними № 598 від 02.11.2020, № 613 від 10.11.2020, № 641 від 23.11.2020, № 646 від 23.11.2020 - уповноваженою особою за довіреністю Нагиленко О.В.
За видатковими накладними № 614 від 10.11.2020, № 645 від 23.11.2020 - уповноваженою особою за довіреністю Заварзіною Н.В.
За видатковою накладною № 615 від 10.11.2020 - уповноваженою особою за довіреністю Тулинською Е.В.
Матеріали справи не містять доказів здійснення розрахунку покупцем за договором у обсязі постачання.
Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, в асортименті, кількості, якості та за ціною, визначеними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № 7080-ДУ-УМТС-Т від 25.09.2018 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін без зауважень.
Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Щодо первісного позову.
Предметом первісного позову є стягнення з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на користь ТОВ «Контактенерго» 212703,30 грн., у тому числі: 208554,00 грн. основного боргу; 3407,86 грн. інфляційні втрати; 741,44 грн. 3% річних.
Виходячи зі змісту договору, судом встановлено, що обов'язок відповідача за первісним позовом з оплати товару за видатковими накладними виник:
- За видатковою накладною № 597 від 02.11.2020 - 05.02.2021;
- за видатковою накладною № 598 від 02.11.2020 - 05.02.2021;
- за видатковою накладною № 613 від 10.11.2020 - 15.02.2021;
- за видатковою накладною № 614 від 10.11.2020 - 15.02.2021;
- за видатковою накладною № 615 від 10.11.2020 - 15.02.2021;
- за видатковою накладною № 641 від 23.11.2020 - 26.02.2021;
- за видатковою накладною № 642 від 23.11.2020 - 26.02.2021;
- за видатковою накладною № 643 від 23.11.2020 - 26.02.2021;
- за видатковою накладною № 645 від 23.11.2020 - 26.02.2021;
- за видатковою накладною № 646 від 23.11.2020 - 26.02.2020;
- за видатковою накладною № 692 від 08.12.2020 - 15.03.2021.
Відповідачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення з позивачем за первісним позовом повного розрахунку по договору.
Отже, матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом, за договором поставки товару № 7080-ДУ-УМТС-Т від 25.09.2018 у розмірі 208554,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення основного боргу в сумі 2208554,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім основної заборгованості, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з 26.02.2021 по 15.04.2021 на суму боргу 200462,40 грн., 3% річних за період з 26.02.2021 по 15.04.2021 на суму боргу у розмірі 200462,40 грн.
Щодо заявленої до стягнення суми витрат інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку «інфляційних втрат» у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 26.02.2021 по 15.04.2021, за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, загальна сума 3% річних перевищує розмір заявлений позивачем, та враховуючи, що згідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі - 741,44 грн.
Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 3407,86 грн. та 3% річних в сумі 741,44 грн. обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову.
В рамках даної справи ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулось з зустрічним позовом з вимогами про стягнення з ТОВ «Контактенерго» 13334,22 грн., з яких: штраф - 7 844,88 грн., пеня 3489,34 грн.
Підставами для звернення із зустрічним позовом зазначено порушення ТОВ «Контактенерго» строку поставки за двома специфікаціями від 24.09.2020 року та від 02.11.2020 року за договором поставки № 7080-ДУ-УМТС-Т від 25.09.2018.
До матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом були додані специфікація від 24.09.2020, видаткова накладна № 643 від 23.11.2020, видаткова накладна № 645 від 23.11.2020, видаткова накладна № 646 від 23.11.2020, специфікація від 02.11.2020, видаткова накладна №692 від 08.12.2020.
Відповідно до специфікації від 24.09.2020 строк поставки на продукцію на загальну суму 151 718,40 грн. встановлено до 30.10.2020. Видаткові накладні №643, 645, 646 сформовані 23.11.2020.
Відповідно до специфікації від 02.11.2020 строк поставки на продукцію на загальну суму 5179,20 встановлено до 30.11.2020. Видаткова накладна № 692 сформована 08.12.2020.
Відповідач за зустрічним позовом не надав заперечення щодо факту порушення ним умов договору поставки щодо строків поставки.
Керуючись п. 6.2.1 та 6.2.2 договору, позивач за зустрічним позовом нараховує пеню та штраф за порушення строків поставки товару, яку просить стягнути з відповідача у розмірі 11 334,22 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що специфікацією від 24.09.2020 встановлено термін поставки до 30.10.2020, проте видаткові накладні №№ 643, 645, 646 були сформовані 23.11.2020. Специфікації від 02.11.2020 встановлений термін поставки до 30.11.2020, а видаткова накладна № 692 була сформована 08.12.2020.
Як вбачається з наданих позивачем за зустрічним позовом копій видаткових накладних постачальником було поставлено товар з порушенням строків.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.11 Договору, строк нарахування покупцем постачальнику штрафних санкцій за Договором не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту (дати), коли зобов'язання мало бути виконано за Договором, у зв'язку з чим штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов'язань.
На підставі п. 6.2.1 та 6.2.2 договору, позивачем за зустрічним позовом нараховані штрафні санкції за прострочення поставки Продукції.
За прострочення поставки Продукції відповідно до Специфікації від 24.09.2020:
- період прострочення з 31.11.2020 по 22.11.2020 - 23 дні, сума боргу 9970,00 грн. (видаткова накладна № 643 від 23.11.2020) - нараховано пені 2640,96 грн. (розмір пені 0,1%);
- період прострочення з 31.11.2020 по 22.11.2020 - 23 дні, сума боргу 60770,40 грн. (видаткова накладна № 645 від 23.11.2020) - нараховано пені 1397,72 грн. (розмір пені 0,1%);
- період прострочення з 31.11.2020 по 22.11.2020 - 23 дні, сума боргу - нараховано пені 1862,31 грн. (розмір пені 0,1%).
За порушення строків поставки позивачем за зустрічним позовом було розраховано штраф у розмірі 7 844,88 грн. який складається з наступного:
151718,40 грн. (вартість продукції згідно Специфікації від 24.09.2020) + 5179,20 грн. (вартість продукції згідно Специфікації від 02.11.2020) * 5% (визначений Договором розмір штрафу).
Враховуючи наведене, у зв'язку з простроченням постачання Продукції, позивачем у зустрічному позові заявлено до стягнення штрафні санкції у розмірі 11 334,22 грн.
Відповідач за зустрічним позовом не надав заперечень проти вимог позивача за зустрічним позовом.
Судом перевірений розрахунок штрафу позивача за зустрічним позовом та визнано його частково не вірним, оскільки позивачем здійснюється нарахування вартості продукції за специфікацією від 02.11.2020 від всієї вартості поставленої продукції, а порушення строків поставки відбулось лише за одним товаром (видаткова накладна № 692 від 08.12.2020) у розмірі 1440,00 грн.
Отже, вірний розрахунок штрафних санкцій має виглядати так:
151718,40 грн. (вартість продукції згідно Специфікації від 24.09.2020) + 1440,00 грн. (вартість продукції щодо якої порушено строки поставки)*5% визначений Договором розмір штрафу) = 7 657,92 грн.
Розрахунок пені здійснений позивачем за період 31.10.2021 по 22.11.2021 визнається судом вірним. За таких обставин, штраф підлягає задоволенню частково в сумі 7 657,92 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
В результаті застосування положень ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» підлягає стягненню сума 201556,04 грн. (212703,30 грн. - 11147,26 грн.).
Розподіл судових витрат.
Судові витрати у вигляді судового збору за первісним позовом в сумі 3190,55 грн. у відповідності до ч.4 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Судові витрати у вигляді судового збору за зустрічним позовом у відповідності до п. 3 ч.4 ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог позовних вимог (2232,55 грн. підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом; 37,45 залишаються на позивачеві за зустрічним позовом).
В результаті застосування положень ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» підлягає стягненню сума різниці витрат зі сплати судового збору в сумі 958,00 грн. (3190,55 грн. - 2232,55 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення 212703,30 грн., у тому числі: 208554,00 грн. основного боргу; 3407,86 грн. інфляційних втрат; 741,44 грн. 3% річних, задовольнити повністю.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Контактенерго” про стягнення 11334,22 грн., - задовольнити частково - в сумі 11 147,26 грн.
В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Івана Франка, 19, кім. 103 код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» (61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, оф. 205 код ЄДРПОУ 34014744) заборгованість в сумі 201556,04 грн. та судовий збір у розмірі 958,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 22.11.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, які передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз