Постанова від 02.12.2021 по справі 913/2239/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Харків Справа № 913/2239/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А. , суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп Лтд” - не з'явився;

Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ (вх. № 3002 Л/3) на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.2021 у справі № 913/2239/21 (суддя Фонова О.С.; ухвала підписана 08.09.2021), постановлену за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп ЛТД ”, м. Харків про забезпечення позову до подання позовної заяви до Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп ЛТД” звернулось до господарського суду Луганської області із заявою №б/н та без дати (вх. №2239/21 від 06.09.2021) про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1. Накласти арешт та заборонити Акціонерному товариству “Державний експортно-імпортний банк України” (вулиця Антоновича, буд. 127, місто Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код 00032112) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно за іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб, зокрема на:

-земельну ділянку (кадастровий номер 4425455100:03:001:0380 та комплекс об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16), а саме: адміністративний корпус №2 літ. Б-2, б, Пг, площею 564,4 кв.м., будівля електрощитової літ. “Б” площею 24,5 м2, вагова №1 літ. В, в, в 1, площею 14,9 м2, цех екстракції масла літ. “В”, площею 340,7 м , пост №1 літ. Г, площею, 6,1 м2, резервуарний склад розчинника літ. “Г”, масло наливна, станція літ. Д, площею 16,3 м2, насосна зворотного водопостачання літ. “Д", будівля насосної станції літ. Ж, будівля, гаражу літ. З, площею 552,8 м2, будівля парокотельного цеху літ. І, площею 235,1 кв.м., будівля цеху грануляції літ. К, площею 196,0 м2, будівля маслопресового цеху літ. Л, площею 1174,1 м2, будівля підстанції літ. М, приймальна яма зерна літ. Н, площею 23,5 м , побутове приміщення №2 літ. О, площею 5,8 м2, будівля толочної зерносушарки літ. П, площею 66,1 м2, будівля башти літ. Р, площею 267,8 м2, будівля операторної літ. С, площею 65,8 м2, будівля силосного корпусу літ. Т, площею 1773,6 м2, побутове приміщення №3 літ. У, площею 14,2 м2, убиральня літ. Ф, будівля матеріального складу літ. X, площею 116,1 м2, будівля майстерні літ. Ц, площею 128,2 м2, будівля підстанції літ. Ч, будівля сілосного корпусу літ. Ш, Щ, площею 917,1 м2, будівля шротосховища №2 літ. Є, площею 235,0 м2, будівля адміністративно-лабораторного корпусу літ. Ю, площею 354,4 м2, будівля шротосховища з навісом літ. Я,я, площею 619,9 м2, будівля проходної №2 літ. Й, й, площею 35,3 м2, огорожа №1-9, пожежні водосховища літ. І, II, транспортна естакада літ. III, міні елеватори літ. IV, бункер лузги літ. V, димова труба літ. VI. водонапірна башта Рожновського літ. VII, резервуари РВС-400 літ. VIII, зерносушарка ДСП-50 літ. IX, градирня зворотного циклу літ. X, резервуар 600 м3 літ, XI. загальна площа (кв.м): 7747.7;

-рухоме майно за переліком (всього 186 одиниць).

2. Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” (вулиця Антоновича, буд. 127, місто Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код 00032112) на підставі договору іпотеки №68116214 від 17.06.2016 та договору застави , в тому числі, шляхом проведення та/або відміни та/або скасування та/або коригування реєстраційних дій, змін до відомостей щодо:

-земельної ділянки (кадастровий номер 4425455100:03:001:0380 та комплексу об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16), а саме: адміністративний корпус №2 літ. Б-2, б, Пг, площею 564,4 м2, будівля електрощитової літ. Б площею 24,5 м2, вагова №1 літ. В, в, ві, площею 14,9 м2, цех екстракції масла літ. В, площею 340,7 м , пост №1 літ. Г, площею, 6,1 м , резервуарний склад розчинника літ. Г, масло наливна, станція літ. Д, площею 16,3 м2, насосна зворотного водопостачання літ. Д, будівля насосної станції літ. Ж, будівля, гаражу літ. З, площею 552,8 м2, будівля парокотельного цеху літ. І, площею 235,1 кв.м., будівля цеху грануляції літ. К, площею 196,0 м2, будівля маслопресового цеху літ. Л, площею 1174,1 м2, будівля підстанції літ. М, приймальна яма зерна літ. Н, площею 23,5 м , побутове приміщення №2 літ. О, площею 5,8 м2, будівля толочної зерносушарки літ. П, площею 66,1 м2, будівля башти літ. Р, площею 267,8 м , будівля операторної літ. С, площею 65,8 м , будівля силосного корпусу літ. Т, площею 1773,6 м2, побутове приміщення №3 літ. У, площею 14,2 м , убиральня літ. Ф, будівля матеріального складу літ. X, площею 116,1 м , будівля майстерні літ. Ц, площею 128,2 м , будівля підстанції літ. Ч, будівля сілосного корпусу літ. Ш, Щ, площею 917,1 м2, будівля шротосховища №2 літ. Є, площею 235.0 м , будівля адміністративно-лабораторного корпусу літ. Ю, площею 354,4 м , будівля шротосховища з навісом літ. Я,я, площею 619,9 м , будівля проходної №2 літ. Й, й, площею 35,3 м2, огорожа №1-9, пожежні водосховища літ. І, II, транспортна естакада літ. III, міні елеватори літ. IV, бункер лузги літ. V, димова труба літ. VI, водонапірна баніта Рожновського літ. VII, резервуари РВС-400 літ. VIII, зерносушарка ДСП-50 літ. IX, градирня зворотного циклу літ. X, резервуар 600 м3 літ, XI. загальна площа (кв.м): 7747.7 та рухоме майно за наведеним в заяві переліком (всього 186 одиниць).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.09.2021 у справі № 913/2239/21 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД” №б/н та без дати (вх. №2239/21 від 06.09.2021) про забезпечення позову.

Заборонено Акціонерному товариству “Державний експортно-імпортний банк України” (вулиця Антоновича, буд. 127, місто Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код 00032112) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно за іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб, зокрема на:

-земельну ділянку (кадастровий номер 4425455100:03:001:0380 та комплекс об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16), а саме: адміністративний корпус №2 літ. Б-2, б, Пг, площею 564,4 кв.м., будівля електрощитової літ. Б” площею 24,5 м , вагова №1 літ. В, в, в 1, площею 14,9 м2, цех екстракції масла літ. В”, площею 340,7 м , пост №1 літ. Г, площею, 6,1 м , резервуарний склад розчинника літ. Г”, масло наливна, станція літ. Д, площею 16,3 м , насосна зворотнього водопостачання літ. Д”, будівля насосної станції літ. Ж, будівля, гаражу літ. З, площею 552,8 м2, будівля парокотельного цеху літ. І, площею 235,1 кв.м., будівля цеху грануляції літ. К, площею 196,0 м, будівля маслопресового цеху літ. Л, площею 1174,1 м, будівля підстанції літ. М, приймальна яма зерна літ. Н, площею 23,5 м , побутове приміщення №2 літ. О, площею 5,8 м2, будівля толочної зерносушарки літ. П, площею 66,1 м2, будівля башти літ. Р, площею 267,8 м2, будівля операторної літ. С, площею 65,8 м2, будівля силосного корпусу літ. Т, площею 1773,6 м2, побутове приміщення №3 літ. У, площею 14,2 м2, убиральня літ. Ф, будівля матеріального складу літ. X, площею 116,1 м2, будівля майстерні літ. Ц, площею 128,2 м2, будівля підстанції літ. Ч, будівля сілосного корпусу літ. Ш, Щ, площею 917,1 м2, будівля шротосховища №2 літ. Є, площею 235,0 м , будівля адміністративно-лабораторного корпусу літ. Ю, площею 354,4 м2, будівля шротосховища з навісом літ. Я,я, площею 619,9 м2, будівля проходної №2 літ. И, й, площею 35,3 м2, огорожа №1-9, пожежні водосховища літ. І, II, транспортна естакада літ. III, міні елеватори літ. IV, бункер лузги літ. V, димова труба літ. VI, водонапірна башта Рожновського літ. VII, резервуари РВС-400 літ. VIII, зерносушарка ДСП-50 літ. IX, градирня зворотнього циклу літ. X, резервуар 600 м3 літ, XI. загальна площа (кв.м): 7747.7.

-рухоме майно: за переліком (всього 186 одиниць).

Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” (вулиця Антоновича, буд. 127, місто Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код 00032112) на підставі договору іпотеки №68116214 від 17.06.2016, в тому числі, шляхом проведення та/або відміни та/або скасування та/або коригування реєстраційних дій, змін до відомостей щодо:

-земельної ділянки (кадастровий номер 4425455100:03:001:0380 та комплексу об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16), а саме: адміністративний корпус №2 літ. Б-2, б, Пг, площею 564,4 м2, будівля електрощитової літ. Б” площею 24,5 м2, вагова №1 літ. В, в, в 1, площею 14,9 м", цех екстракції масла літ. В”, площею 340,7 м2, пост №1 літ. Г, площею, 6,1 м2, резервуарний склад розчинника літ. Г”, масло наливна, станція літ. Д, площею 16,3 м2, насосна зворотнього водопостачання літ. Д”, будівля насосної станції літ. Ж, будівля, гаражу літ. З, площею 552,8 м2, будівля парокотельного цеху літ. І, площею 235,1 кв.м., будівля цеху грануляції літ. К, площею 196,0 м2, будівля маслопресового цеху літ. Л, площею 1174,1 м2, будівля підстанції літ. М, приймальна яма зерна літ. Н, площею 23,5 м2, побутове приміщення №2 літ. О, площею 5,8 м2, будівля толочної зерносушарки літ. П, площею 66,1 м , будівля башти літ. Р, площею 267,8 м , будівля операторної літ. С, площею 65,8 м2, будівля силосного корпусу літ. Т, площею 1773,6 м2, побутове приміщення №3 літ. У, площею 14,2 м2, убиральня літ. Ф, будівля матеріального складу літ. X, площею 116,1 м2, будівля майстерні літ. Ц, площею 128,2 м2, будівля підстанції літ. Ч, будівля сілосного корпусу літ. ПІ, Щ, площею 917,1 м2, будівля шротосховища №2 літ. Є, площею 235,0 м2, будівля адміністративно-лабораторного корпусу літ. Ю, площею 354,4 м , будівля шротосховища з навісом літ. Я,я, площею 619,9 м , будівля проходної №2 літ. И, й, площею 35,3 м2, огорожа №1-9, пожежні водосховища літ. І, II, транспортна естакада літ. III, міні елеватори літ. IV, бункер лузги літ. V, димова труба літ. VI, водонапірна башта Рожновського літ. VII, резервуари РВС-400 літ. VIII, зерносушарка ДСП-50 літ. IX, градирня зворотного циклу літ. X, резервуар 600 м3 літ, XI. загальна площа (кв.м): 7747.7.

В решті вимог за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД” №б/н та без дати (вх. №2239/21 від 06.09.2021) про забезпечення позову відмовлено.

В обґрунтування підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп ЛТД ”№б/н та без дати (вх. №2239/21 від 06.09.2021) про забезпечення позову суд першої інстанції послався на наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України умов для їх застосування, зазначивши те, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони Акціонерному товариству “Державний експортно-імпортний банк України” та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно за іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб, а також заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, проведення державної реєстрації права власності за Акціонерному товариству “Державний експортно-імпортний банк України” на підставі договору іпотеки №68116Z14 від 17.06.2016 може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки у разі задоволення позову про визнання спірних договорів недійсними при зверненні стягнення Акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” на вказане майно позивач не зможе захистити такі права та інтереси в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду щодо повернення майна у власність, в той час як забезпечення позову направлено виключно на перебування предмету іпотеки та предмету застави у власності заявника до вирішення по суті спору у справі про визнання спірних договорів недійсними, та не накладають обтяжливих обов'язків на АТ “Укрексімбанк”.

При цьому суд зазначив, що заявником належним чином доведено можливість вибуття із його власності майна, що є предметом оспорюваних договорів застави та іпотеки, оскільки про це чітко зазначено у відповідних вимозі та повідомленні, які АТ “Укрексімбанк” спрямував на адресу заявника, та обмеженістю строку, наданого банком для врегулювання цього питання, а чинне законодавство передбачає право кредитора звернути стягнення на майно у позасудовий спосіб, і для цього потрібно дотримання певної процедури, яку банк вже частково виконав.

Щодо вимоги про накладення арешту на майно, що є предметом договорів іпотеки та застави, суд зазначив, що такий засіб забезпечення вживається у разі заявлення майнової вимоги за майбутнім або поданим позовом і стосується реального побоювання, що рішення суду не зможе бути виконане або його виконання буде значно ускладнене, тоді як предметом майбутнього позову, про який зазначає заявник, є немайнова вимога.

Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ із зазанченою ухвалою суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, просить цю ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ ” №б/н та без дати (вх. №2239/21 від 06.09.2021) про забезпечення позову в повному обсязі, скасувавши усі заборони, вжиті оскаржуваною ухвалою. Судові витрати покласти на ТОВ “Агро Кепітал Груп ЛТД ”.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, зокрема, про правомірність застосованого ним позасудового способу звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, необгрунтування заявником істотних перешкод для застосування такого способу та недоведення наявності встановлених законом підстав для вжиття наведених в заяві заходів забезпечення позову, недослідження та ненадання судом належної оцінки таким обставинам.

Крім цього скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 138, ч. 15 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України щодо підсудності розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, що об'єднує в собі вимоги за основним правочином та правочином, укладеним в забезпечення основного правочину.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2020 порушено провадження у справі № 922/3457/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Агродар» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп ЛТД ”, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства майбутній позов про визнання недійсними укладених між ТОВ “Агро Кепітал Груп ЛТД ” та АТ “Укрексімбанк” договору іпотеки від 17.06.2016 №68116Z14 та договору застави від 14.06.2016 №68116Z13, разом із заявою про його забезпечення мають розглядатись господарським судом Харківської області в межах справи № 922/3457/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп ЛТД ”.

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 913/2239/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.21 відкрито апеляційне провадження у справі № 913/2239/21 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ (вх. № 3002 Л/3) на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.2021 у справі № 913/2239/21 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 04.11.2021 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 118.

На підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Барбашової С.В., автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 913/2239/21 за результатами повторного автоматизованого розподілу справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у праві № 913/2239/21 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ (вх. № 3002 Л/3) на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.2021 у справі № 913/2239/21 відбудеться 02.12.21 о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 104.

23.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Груп ЛТД ” надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 12157), в якому вказаний учасник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За змістом наведених норм, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Забезпечення позову по суті - це тимчасові обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача та недопущення в разі задоволення позову немайнового характеру істотного утруднення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також у здійсненні ефективного захисту або поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, адекватність заходів забезпечення позову, що застосовуються господарським судом, визначається їх відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Положення статті 136 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73,74 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, забезпеченні ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позов в процесуальному сенсі - це звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстави позову.

Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/12 зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру-визнання недійсними договорів, а тому судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання, відповідно в даному випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких звернувся або має звернутися позивач

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.20 у справі № 910/13737/19.

За змістом позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю“Агро Кепітал Груп ЛТД ”, зазначені вимоги обґрунтовані обставинами щодо порушення права власності Товариства на нерухоме та рухоме майно у зв'язку з його переданням в іпотеку та заставу відповідачу за оспорюваними договорами іпотеки та застави, укладеними від імені Товариства його директором з перевищенням своїх повноважень, наявності простроченої заборгованості Товариства за кредитним договором, в забезпечення якого укладено оспорювані договори застави та іпотеки та вчинення у зв'язку з цим відповідачем дій, з яких вбачається його намір звернути стягнення на вказане майно у встановлений договорами позасудовий спосіб протягом 30 днів з дня отримання позичальником відповідного повідомлення.

Зокрема, обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову ТОВ “Агро Кепітал Груп ЛТД ”зазначив, що він звернеться до суду із позовною заявою з вимогами:

1. Визнати недійсним договір іпотеки від 17.06.2016 №68116Z14, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3916 (далі - Іпотечний договір), укладений між ТОВ“Агро Кепітал Груп ЛТД ”, як Іпотекодавцем та АТ “Укрексімбанк”, як Іпотекодеражателем.

2. Визнати недійсним договір застави від 14.06.2016 №68116Z13, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3743 (далі - Договір застави), укладений між ТОВ “Агро Кепітал Груп ЛТД ”, як Заставодавцем та АТ “Укрексімбанк”, як Заставодержателем.

За вказаними Договорами в іпотеку та заставу було надано майно вартістю 28502283,00 грн та 30634291,00 грн відповідно, що перевищує 50 і більше відсотків майна товариства. Загальна вартість майна товариства відповідно до балансового звіту на 30.06.2016 станом на початок місяця складає 38748000,00 грн.

На момент укладення договору іпотеки та договору застави діяла редакція Статуту ТОВ“Агро Кепітал Груп ЛТД ”, відповідно до якої у директора існували обмеження повноважень, а саме щодо укладення угод на суму, що перевищує 50 і більше відсотків майна товариства. Зокрема, на укладення вказаних правочинів була обов'язковою згода загальних зборів учасників товариства, якої не було при укладенні договору іпотеки та договору застави.

Як зазначило ТОВ "Агро Кепітал Гуп ЛТД, відповідач безумовно знав та не міг не знати про існування обмежень у статуті Товариства, адже установчі документи надавалися при укладенні правочину та були вивчені Відповідачем.

Жодних дій, спрямованих на схвалення ТОВ “Агро Кепітал Груп ЛТД ” іпотечного договору та договору застави вчинено не було.

Позивач вважає за необхідним вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви з таких підстав.

Предметом іпотеки за оспорюваним Договором іпотеки є земельна ділянка (кадастровий номер 4425455100:03:001:0380 та комплекс об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16, а саме: Опис: адміністративний корпус №2 літ. Б-2, б, Пг, площею 564,4 кв.м., будівля електрощитової літ. Б''площею 24,5 кв.м., вагова №1 літ. В, в, в1, площею 14,9 кв.м., цех екстракції масла літ. В'', площею 340,7 кв.м., пост №1 літ. Г, площею, 6,1 кв.м., резервуарний склад розчинника літ. Г'', масло наливна, станція літ. Д, площею 16,3 кв.м., насосна зворотнього водопостачання літ. Д'', будівля насосної станції літ. Ж, будівля, гаражу літ. З, площею 552,8 кв.м., будівля парокотельного цеху літ. І, площею 235,1 кв.м., будівля цеху грануляції літ. К, площею 196,0 кв.м., будівля маслопресового цеху літ. Л, площею 1174,1 кв.м., будівля підстанції літ. М, приймальна яма зерна літ. Н, площею 23,5 кв.м., побутове приміщення №2 літ. О, площею 5,8 кв.м., будівля топочної зерносушарки літ. П, площею 66,1 кв.м., будівля башти літ. Р, площею 267,8 кв.м., будівля операторної літ. С, площею 65,8 кв.м., будівля силосного корпусу літ. Т, площею 1773,6 кв.м., побутове приміщення №3 літ. У, площею 14,2 кв.м., убиральня літ. Ф, будівля матеріального складу літ. Х, площею 116,1 кв.м., будівля майстерні літ. Ц, площею 128,2 кв.м., будівля підстанції літ. Ч, будівля сілосного корпусу літ. Ш, Щ, площею 917,1 кв.м., будівля шротосховища №2 літ. Є, площею 235,0 кв.м., будівля адміністративно-лабораторного корпусу літ. Ю, площею 354,4 кв.м., будівля шротосховища з навісом літ. Я,я, площею 619,9 кв.м., будівля проходної №2 літ. Й, й, площею 35,3 кв.м., огорожа №1-9, пожежні водосховища літ. І, ІІ, транспортна естакада літ. ІІІ, міні елеватори літ. IV, бункер лузги літ. V, димова труба літ. VI, водонапірна башта Рожновського літ. VII, резервуари РВС-400 літ. VIII, зерносушарка ДСП-50 літ. IX, градирня зворотнього циклу літ. X, резервуар 600 мЗліт, XI. загальна площа (кв.м): 7747.7.

Предметом договору застави є рухоме майно перелічене судом вище у таблиці.

За Генеральною кредитною угодою №68116N2 від 16.03.2016 (далі - Кредитна угода), в забезпечення якої було укладено Іпотечний договір та Договір застави, існує прострочення сплати грошових коштів.

Згідно із п. 2.1.15 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право застосувати засоби позасудового врегулювання в порядку передбаченому чинним законодавством України (у томі числі згідно із статтями 37, 38 Закону України “Про іпотеку”).

Відповідно до п. 5.1 Договору застави звернення стягнення на Предмет застави та порядок реалізації заставленого майна здійснюється відповідно до чинного законодавства України в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

У разі звернення стягнення на Предмет застави за виконавчим написом нотаріуса до такого виконавчого напису також включаються (можуть бути включені) штрафні санкції (неустойка, пеня), що передбачені цим Договором та Кредитним договором.

Тобто іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у позасудовому порядку.

19.08.2021 заявник отримав вимогу № 0000600/21-1033 від 13.08.2021 в якій іпотекодержатель вимагав від заявника виконати порушене зобов'язання за Генеральною кредитною угодою шляхом сплати всієї суми боргу - 367634470,74 грн та попередив, що у разі невиконання вимоги зверне стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у будь-який спосіб за своїм вибором, в тому числі, але не виключно: у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі судового рішення; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно із окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателяу спосіб передбачений ст. ст 37, 38 Закону України “Про іпотеку”

Також заявник отримав повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання № 0000600/21-1054 від 20.08.2021, в якому АТ “Укрексімбанк” вимагав від заявника виконати порушене зобов'язання за Генеральною кредитною угодою шляхом сплати всієї суми боргу - 367634470,74 грн або передати предмет застави у володіння АТ “Укрексімбанк” та попередив, що у разі невиконання вимоги у 30-ти денний строк банком буде звернуто стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Однак, заявник заперечує дійсність Іпотечного договору та Договору застави та заявив про намір подати позов про визнання недійсним договору іпотеки та застави.

На підтвердження зазначених обставин, заявником надано належні та допустимі докази, зокрема належним чином засвідчені копії зазначених договорів, вимоги та повідомлення.

Як зазначено вище, наданими заявником доказами, спірне нерухоме майно передано в іпотеку та заставу за оспорюваними договорами та АТ «Укрексімбанк» -заставодержателем надіслано заявнику повідомлення, в яких він вимагав від заявника виконати порушене зобов'язання за Генеральною кредитною угодою шляхом сплати всієї суми боргу - 367634470,74 грн або передати предмет застави у володіння АТ “Укрексімбанк” та попередив, що у разі невиконання вимоги у 30-ти денний строк банком буде звернуто стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вказані обставини підтвердив АТ “Укрексімбанк” в апеляційній скарзі, зазначаючи про правомірність застосування ним позасудового способу звернення стягнення на предмет застави та іпотеки за оспорюваними договорами.

Аналіз статей 546, 572, 576 - 578 ЦК України, статей 1, 4, 6 Закону України від 2 жовтня 1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу» дає підстави для висновку: суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Тобто право застави - це право на чуже майно, внаслідок установлення якого власник може бути примусово позбавлений права на своє заставлене майно.

В свою чергу, згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом застави та видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Згідно зі ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), подається, зокрема, засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателеміпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами).

Відповідно до абзацу 2 пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, у разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Як зазанчено вище, відповідні вимоги були заявлені АТ “Укрексімбанк” ще в середині серпня 2021 року та надано 30-ти денний строк для виконання зобов'язання з оплати кредитного боргу або настануть відповідні наслідки, встановлені вищевказаним чинним законодавством.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц викладено наступні висновки щодо способів звернення стягнення на предмет іпотеки-нерухоме майно.

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Зважаючи на вищенаведені обставини, якими заявник обґрунтовує заяву про вжиття заходів забезпечення позову, які підтверджені наданими ним належними та допустимими доказами та підтверджуються сторонами, з огляду на вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанці, про наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України умов для вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони Акціонерному товариству “Державний експортно-імпортний банк України” та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно за іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб, а також заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” на підставі договору іпотеки №68116Z14 від 17.06.2016, з огляду на те, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він мав намір звернутися до суду, оскільки у разі задоволення позову про визнання спірних договорів недійсними при зверненні стягнення Акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” на вказане майно позивач не зможе захистити такі права та інтереси в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду щодо повернення майна у власність, в той час як забезпечення позову направлено виключно на перебування предмету іпотеки та предмету застави у власності заявника до вирішення по суті спору у справі про визнання спірних договорів недійсними, та не накладають обтяжливих обов'язків на АТ “Укрексімбанк”.

При цьому колегія суддів враховує, що, як правомірно зазначено судом першої інстанції, заявником доведено достатнє обґрунтоване припущення щодо вибуття із його власності майна, що є предметом оспорюваних договорів застави та іпотеки, оскільки про це чітко зазначено у відповідних вимозі та повідомленні, які АТ “Укрексімбанк” спрямував на адресу заявника з урахуванням обмеженості строку, наданого банком для врегулювання цього питання , а також того, що чинне законодавство передбачає право кредитора звернути стягнення на майно у позасудовий спосіб, і для цього потрібно дотримання певної процедури, яку банк вже частково виконав.

Тобто в даному випадку вбачається наявність достатньо обґрунтованого припущення, що спірне майно внаслідок звернення на нього стягнення може бути в подальшому відчужене на користь іпотекодержателя, що, в разі задоволення позовних вимог не призведе до ефективного захисту та поновлення прав позивача як власника, оскільки позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених прав власника, за захистом яких він на час постановлення оскаржуваної ухвали мав намір звернувся з позовом у цій справі.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо недослідження та ненадання оцінки судом першої інстанції питанню правомірності застосованого АТ «Укрексімбанк» позасудового способу звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, необгрунтування заявником істотних перешкод для застосування такого способу, оскільки в даному випадку вказані обставини не входять до предмету доказування при вирішенні питання щодо забезпечення позову.

Як зазначено вище, забезпечення позову - це тимчасові обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи інших осіб з метою недопущення істотного ускладнення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду і при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому до предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом майбутнього позову, вжити заходи забезпечення якого просить заявник, є визнання недійсними договорів застави та іпотеки, на підставі яких Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” у своєму повідомленні та вимозі висловило намір звернути стягнення на рухоме та нерухоме майно заявника в позасудовому порядку, а тому правомірність застосування вказаного позасудового способу звернення стягнення на предмет застави та іпотеки стосується питань щодо суті спору, які не вирішуються під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

До того ж, як зазначено вище, забезпечення позову по суті - це тимчасові обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача та недопущення в разі задоволення позову немайнового характеру істотного утруднення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В даному випадку забезпечення позову направлено виключно на перебування предмету іпотеки та предмету застави у власності заявника до вирішення по суті спору у справі про визнання спірних договорів недійсними, та не накладають обтяжливих обов'язків на АТ “Укрексімбанк”, а тому тимчасове обмеження відповідача у праві на звернення стягнення на заставне майно в даному випадку є адекватним та співмірним заходом.

Також колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону доводи скаржника щодо порушення господарським судом першої інстанції правил підсудності, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 138 Господарськго процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливоподається.

Предметом позовної заяви до подання якої заявник просив вжити заходи забезпечення позову є визнання недійсним договору іпотеки, який є заставою нерухомого майна та договору застави рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 статті 30 Господарськго процесуального кодексу України, яка визначає виключну підсудність справ , спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частин.

Оскільки за укладеним між ТОВ “Агро Кепітал Груп ЛТД ” та АТ “Укексімбанк”договором іпотеки від 17.06.2016 №68116Z14 предмет іпотеки -нерухоме майно, знаходиться у м. Луганську, подання в даному випадку заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у цій справі правомірно здійснено заявником за виключною підсудністю до господарського суду Луганської області, яким за результатами її розгляду постановлено оскаржувану ухвалу.

Скаржник безпідставно посилається на порушення судом першої інстанції виключної підсудності, встановленої ч.15 зазначеної статті, оскільки цією частиною встановлено підсудність у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, в той час як предметом позову у цій справі є визнання недійсними договорів іпотеки та застави, укладених в забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором, які не поєднані з вимогами щодо цього кредитного договору, а тому зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Також безпідставними є посилання скаржника на порушення господарським судом Луганської області вимог частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Колегією суддів встановлено, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Кепітал Груп ЛТД» порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2021, в той час як оскаржувана ухвала постановлена 08.09.2021, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство заявника, а тому відповідно до вищенаведених норм ч. 3 статті 30, ч. 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про забезпечення позову про визнання недійсними укладених між ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» та АТ “Укексімбанк”договором іпотеки від 17.06.2016 №68116Z14 та договору застави застави від 14.06.2016 №68116Z13 відносився до підсудності господарського суду Луганської області.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Кепітал Груп ЛТД» було подано відповідну позовну заяву про визнання недійсними вищезазначених договорів застави та іпотеки до господарського суду Луганської області, яким ухвалою від 21.09.2021 за цією позовною заявою відкрито провадження у справі № 913/648/21 та ухвалою від 12.10.2021 відповідно до вимог ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства справу № 913/648/21 передано за підсудністю до господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/3457/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Кепітал Груп ЛТД».

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотримання норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а зазначеної ухвали -без змін.

Керуючись статтями 269, 271, 275, 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.2021 у справі № 913/2239/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.12.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Попередній документ
101827318
Наступний документ
101827320
Інформація про рішення:
№ рішення: 101827319
№ справи: 913/2239/21
Дата рішення: 02.12.2021
Дата публікації: 14.12.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (05.01.2022)
Дата надходження: 05.01.2022
Предмет позову: про визнання недійсними договорів
Розклад засідань:
04.11.2021 11:00 Східний апеляційний господарський суд
02.12.2021 12:00 Східний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРБАШОВА СІЛЬВА ВІКТОРІВНА
ТАРАСОВА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
БАРБАШОВА СІЛЬВА ВІКТОРІВНА
ТАРАСОВА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА
відповідач (боржник):
АТ "Державний експортно-імпортний банк України"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Груп ЛТД"
заявник апеляційної інстанції:
АТ "Державний експортно-імпортний банк України"
заявник касаційної інстанції:
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
АТ "Державний експортно-імпортний банк України"
позивач (заявник):
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Груп ЛТД"
суддя-учасник колегії:
БІЛОУСОВА Я О
ІСТОМІНА ОЛЕНА АРКАДІЇВНА
КРЕСТЬЯНІНОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ПЕЛИПЕНКО НІНА МИХАЙЛІВНА
ПУЛЬ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА