Справа № 2-2681/11
Провадження № 6/161/695/21
02 грудня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення пропущеного строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
ТОВ «Вердикт Капітал», звернулося до суду з вищевказаною заявою.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2011 року у цивільній справі № 2-2681/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Ск-283-000004/4-2008 від 30.04.2008. 15.11.2011 видано виконавчі листи по справі.
04.07.2019 між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № Ск-283-000004/4-2008 від 30.04.2008. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2021 замінено сторону виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі № 2-2681/11 з ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».
Зазначає, що в зв'язку з перебуванням ПАТ «Родовід Банк» на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників, виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик «ProZorro», через що було пропущено строки на пред'явлення виконавчого листа до виконання. Крім цього, після купівлі частини кредитного портфелю, що складається з прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Родовід Банк» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у тому числі оригіналів виконавчих документів та аналіз строку на їх пред'явлення, що стало підставою пропуску строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На підставі викладеного, ТОВ «Вердикт Капітал», просить поновити йому строк на пред'явлення виконавчих листів по справі № 2-2681/11 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 04.10.2021 заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна вимога про розгляд справи у його відсутності.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
У відповідності до положень ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи подані на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, установив таке.
Як випливає із рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2011 року у цивільній справі № 2-2681/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Ск-283-000004/4-2008 від 30.04.2008. 15.11.2011 видано виконавчі листи по справі.
Рішення суду набрало законної сили. 15.11.2011 Луцьким міськрайонний судом Волинської області видано виконавчі листи у даній справі.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).
Разом з тим, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області в цивільній справі № 2-2681/11 станом на даний час залишається невиконаним.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) суд зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції (рішення від 28.07.1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19.03.1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Частиною 1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У відповідності до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суд, вважає, що наведені ТОВ «Вердикт Капітал» причини в зв'язку з якими, ним було пропущено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання є поважними, а тому такий строк підлягає поновленню.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У статтях 77-80 ЦПК України визначено, що докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява є обгрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 76-80, 258, 261, 354, 433 ЦПК України, суд-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення пропущеного строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання- задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»строк на пред'явлення виконавчих листів по справі № 2-2681/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Ск-283-000004/4-2008 від 30.04.2008.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта