Справа № 156/819/21
Провадження № 2/156/409/21
Рядок статзвіту № 7
13 грудня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/819/21 за позовом ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 - не з'явилася,
представник відповідача Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області - не з'явився;
І. Суть спору
Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , 04.10.2021 року звернулася до суду із позовом до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_1 , який, у свою чергу, успадкував такий будинок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері (баби позивачки) ОСОБА_3 , а та - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї матері(прабаби позивачки) ОСОБА_4 . Право власності на зазначений житловий будинок ОСОБА_4 за життя в установленому законом порядку не зареєструвала.
Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 та прийняла спадщину. Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, відсутні.
Оскільки, правовстановлюючий документ на спірний об'єкт нерухомого майна не видавався, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
З огляду на наведене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
ІІ . Позиція учасників справи
У матеріалах справи міститься заява представника позивача про проведення розгляду справи без її участі та участі позивачки, підтримання позовних вимог та прохання задовольнити позов.
У матеріалах справи також міститься заява від представника відповідача - сільського голови Савчука О., згідно якої просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 05.10.2021 року позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних у такій недоліків.
Ухвалою від 18.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.11.2021 року.
Ухвалою від 04.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.
Ухвалою від 22.11.2021 року про прийняття даної цивільної справи до провадження судді Федечко М.О. підготовче судове засідання призначено на 13.12.2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Згідно довідки Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області від 07.08.2021 № 237 та витягу з погосподарської книги № 1 за 1990-1995 роки житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_4 (а.с.22, 23).
Право власності на зазначений житловий будинок ОСОБА_4 зареєстровано не було, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будинку АДРЕСА_1 (а.с.24).
ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті прабаби позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 00032536589 від 11.09.2021 року (а.с.15).
Згідно ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця. Останнім місцем проживання ОСОБА_4 був будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області від 06.10.2021 № 371 (а.с.56).
До складу спадщини увійшли всі права та обов'язки ОСОБА_4 , що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі на спірний об'єкт. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишила.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Іваничівського районного нотаріального округу Волинської області Кононенко Л.С. № 536/01-16 від 20.10.2021 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа на ім'я ОСОБА_4 в нотаріальній конторі не заводилась (а.с.77, 79).
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УКРСР). Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги за законом, шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 529. 548. 549 ЦК УРСР (1963 р.). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР). Таким чином, ОСОБА_3 став належати житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .
Спадкові права на зазначений об'єкт нерухомості ОСОБА_3 оформлено не було.
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті баби позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого повторно, серії НОМЕР_1 від 11.09.2021 року (а.с.12). До складу спадщини увійшли всі права та обов'язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об'єкт.
Згідно відповіді державного нотаріуса Іваничівського районного нотаріального округу Волинської області Кононенко Л.С. № 536/01-16 від 20.10.2021 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа на ім'я ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не заводилась (а.с.77, 78).
Після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за правилами ч.3 ст.1268 ЦК України був батько позивачки - ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті батька позивачки - ОСОБА_5 , підтвердженням чого є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2019 року (а.с.10).
Останнім місцем проживання ОСОБА_5 був будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області від 07.08.2021 № 236 (а.с.21).
Після його смерті відкрилась спадщина на усе його майно, а так, як за життя спадкодавець заповіту не склав, спадщина відкрилась за законом. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлого, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і спірний об'єкт, який він успадкував після своєї матері ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, однак не оформив своїх спадкових прав.
Як встановлено із відповіді приватного нотаріуса Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Кононенко Л.С. № 140/01-16 від 22.10.2021 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа на ім'я ОСОБА_5 в нотаріальній конторі заведена під № 50/2019 (а.с.60-61).
Спадщину після смерті ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла дочка померлого (позивач по справі) ОСОБА_1 шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви (а.с.63). Інші спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині чи претендували б на таку, відсутні. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Володимир- Волинського районного нотаріального округу Волинської області Завіши Л.Я. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.09.2021 року (а.с.49), у зв'язку із чим позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.
V. Застосоване судом законодавство
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
ЦПК України встановлено, що:
- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
- відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
VI. Висновки суду
З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який, у свою чергу, був спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , а остання була спадкоємцем ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 свого часу прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , а та - після смерті ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб прийняла спадщину після свого батька - ОСОБА_5 ; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить зазначений житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, однак право власності на такий не було зареєстровано у встановленому законом порядку, внаслідок чого відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане майно, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.
З огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на спірний житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
VII. Судові витрати
Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо сторін та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Поромівська сільська радиа Володимир-Волинського району Волинської області, РНОКПП 04333359, місцезнаходження: вул. Центральна,1б с.Мовники Володимир-Волинський р-н Волинська.
Суддя М. О. Федечко