07 грудня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/1027/21
Головуючий у першій інстанції - Олещенко в.І.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/89/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
скаржник: Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»,
суб'єкт оскарження: головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець Алеся Іванівна,
боржник: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи заяву Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 9 червня 2021 року у справі за скаргою Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець Алесі Іванівни,
У квітні 2021 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулося зі скаргою, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Пархомець А.І. про передачу виконавчого провадження № 251101102 від 14 квітня 2021 року.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що на виконанні у МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження № 25110102 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 листопада 2010 року Чернігівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства грошових коштів. Постановою головного державного виконавця Пархомець А.І. від 14 квітня 2021 року указане виконавче провадження було передано до Солом'янського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - за місцем проживання боржника, проте, у виконавця були відсутні підстави для передачі виконавчого провадження до іншого відділу у зв'язку з відсутністю доказів того, що ОСОБА_1 проживає чи перебуває за іншою адресою.
Ухвалою від 09 червня 2021 року Чернігівський районний суд у задоволенні скарги НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії державного виконавця відмовив. Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулося з апеляційною скаргою.
Постановою від 19 жовтня 2021 року Чернігівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» та скасував ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2021 року. Скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії головного державного виконавця МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А.І. задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А.І. від 14 квітня 2021 року про передачу виконавчого провадження № 25110102. Стягнув з МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» 2 270 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
23 жовтня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення, у якій представник товариства - адвокат Васюк М.М. просив стягнути на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» за рахунок бюджетних асигнувань МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
У мотивування своєї заяви зазначає, що на підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги надані всі необхідні документи, а саме, договір про надання правової допомоги разом з додатком, акт наданих послуг та звіт про обсяг наданих послуг. Крім того указує, що ухвалою Чернігівського районного суду від 29 червня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення, в якій товариство просило стягнути на його користь понесені витрати на правову допомогу у суді першої інстанції. Ураховуючи те, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії державного виконавця задоволено, питання відшкодування витрат на правову допомогу у суді першої інстанції має бути вирішено апеляційним судом, який ухвалив рішення про задоволення вимог НВ ТОВ «Агро-Інтер».
У наданому на заяву відзиві державний виконавець Пархомець А.А., заперечуючи проти викладених у ній доводів, вважає, що заявлена заявником сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн є завищеною та не співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт, а докази оплати витрат в матеріалах справи відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника НВ ТОВ «Агро-Інтер» та державного виконавця, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви НВ ТОВ «Агро-Інтер» належить відмовити, виходячи з наступного.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 141 ЦПК України визначений порядок розподілу витрат між сторонами. Так, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Проаналізувавши наведені норми та дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У справі встановлено, що у квітні 2021 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулося зі скаргою на дії головного державного виконавця МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Пархомець А.І.
Представництво інтересів НВ ТОВ «Агро-Інтер» у суді першої інстанції адвокат Васюк М.М. здійснював на підставі ордеру серії АІ № 1108750 від 25 квітня 2021 року (т. 1 а.с. 11), договору про надання правової допомоги № 30 від 20 квітня 2021 року та додатку № 1 від 20 квітня 2021 року до укладеного договору (т. 1 а.с. 137-141, 142).
Розділом 5 договору про надання правової допомоги встановлений порядок розрахунків між сторонами. Так, відповідно до п.п. 5.2, 5.3 послуги, надані адвокатським об'єднанням, оплачуються клієнтом у готівковій та безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвокатського об'єднання, який вказаний у розділі 11 даного договору протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання клієнтом у будь-якій спосіб відповідного акту наданих послуг або у готівковій формі з видачею прибуткового касового ордеру/довідки про підтвердження надходження грошових коштів. Послуги вважаються оплаченими з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об'єднання або з видачею довідки про підтвердження надходження грошових коштів/прибуткового касового ордеру.
Згідно з п. 1 додатку № 1 розмір гонорару адвокатського об'єднання за надання послуг є фіксованим та складає 20 000 грн, сплачується клієнтом в порядку, передбаченому п.п. 5.2, 5.3 договору. Гонорар (вартість послуг) за договором оплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку.
Ухвалою від 09 червня 2021 року Чернігівський районний суд у задоволенні скарги НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії державного виконавця відмовив. Постановою від 19 жовтня 2021 року Чернігівський апеляційний суд скасував наведену ухвалу Чернігівського районного суду та задовольнив скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» у повному обсязі. Рішення апеляційної інстанції набрало законної сили негайно - 19 жовтня 2021 року. Таким чином, оплата послуг за надання правничої допомоги відповідно до умов наданого представником заявника договору мала бути здійснена НВ ТОВ «Агро-Інтер» найпізніше на тридцятий робочий день з дня набрання чинності постанови апеляційного суду - 30 листопада 2021 року.
Проте, станом на час розгляду в апеляційному суді заяви товариства про ухвалення додаткового рішення, а саме, після спливу 30 робочих днів після набрання законної сили постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, адвокат Васюк М.М. жодних доказів, підтверджуючих надходження від НВ ТОВ «Агро-Інтер» грошових коштів за надані правові послуги у встановлений договором строк, суду не представив. Про відсутність доказів проведеної оплати судових витрат у матеріалах даної цивільної справи наголошував і державний виконавець, висловлюючи заперечення проти ухвалення додаткового рішення у справі.
Верховний Суд у постановах від 18 червня 2019 року у справі № 922/3787/17 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18 указав, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З огляду на викладене, вимога представника НВ ТОВ «Агро-Інтер» про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених в суді першої інстанції, задоволенню не підлягає.
Вирішуючи заявлене клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Представництво інтересів НВ ТОВ «Агро-Інтер» у суді апеляційної інстанції адвокат Васюк М.М. здійснював на підставі ордеру серії АІ № 1129123 від 04 липня 2021 року (т. 1 а.с. 167), договору про надання правової допомоги № 55 від 21 червня 2021 року та додатку № 1 від 21 червня 2021 року до укладеного договору (т. 2 а.с. 13-17,18).
В апеляційній скарзі представник НВ ТОВ «Агро-Інтер» зазначав, що попередній розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу) орієнтовно складатиме 20 000 грн, які товариство понесе під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або заява про ухвалення додаткового рішення буде подано в порядку, передбаченому ЦПК України.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що докази на підтвердження надання правових послуг, їх переліку та обсягу (договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг за договором та звіт про обсяг наданих послуг) адвокатом Васюком М.М. подано до апеляційного суду 23 жовтня 2021 року, про що свідчить відмітка служби доставки «Укрпошта Стандарт» (т. 2 а.с. 25), тобто, у п'ятиденний строк після винесення апеляційним судом постанови від 19 жовтня 2021 року.
У той же час, у судовому засіданні від 19 жовтня 2021 року адвокат ані у ході дачі пояснень, ані під час судових дебатів відповідної усної чи письмової заяви щодо подання доказів про розмір понесених витрат товариства на професійну правничу допомогу не робив, про що свідчить прослуханий аудіо запис даного судового засідання.
Посилання представника НВ ТОВ «Агро-Інтер» в апеляційній скарзі на орієнтовний розмір витрат, які товариство понесе під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, за своїм змістом апеляційний суд не може розцінювати як виконання заявником вимог, передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України, зважаючи на те, що зазначена норма ствердно указує на необхідність або подання відповідних доказів понесення витрат, або необхідність усної або письмової заяви про їх наступне подання у строк, визначений ЦПК України. Твердження заявника у апеляційній скарзі про те, що клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу або заява про ухвалення додаткового рішення буде подано в порядку, передбаченому ЦПК України, свідчать лише про наміри сторони, які у визначений процесуальним законодавством спосіб та час реалізовані не були.
Ураховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги представника НВ ТОВ «Агро-Інтер» про відшкодування понесених у апеляційній інстанції витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим подану заяву про ухвалення додаткового рішення належить залишити без задоволення.
Керуючись ст. 141, 270, 367, 374, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
У задоволенні заяви Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 13 грудня 2021 року.
Головуюча: Судді: