221/5963/20
8/221/7/2021
Іменем України
07 грудня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого судді - Мохова Є.І..,
за участю секретаря судового засідання - Лавріненко А.О.,
заявника - ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами,
встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просив стягнути щомісячно з ОСОБА_3 , на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Судовим наказом Волноваського районного суду Донецької області від 24 вересня 2020 року стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 11 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ст. 430 ЦПК України допущене негайне виконання наказу у межах сплати платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 210,20 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, просила задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати судовий наказ від 24 вересня 2020 року № 221/5963/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити заявнику у стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як на нововиявлені обставини вказувала, що дитина проживає у гуртожитку Маріупольського будівельного коледжу, отримує стипендію 800 грн., а сама заявниця перераховує сину кошти на його рахунок, для особистих потреб.
Вказані обставини є істотними, оскільки порушують законні права та інтереси заявниці в частині стягнення з неї аліментів, тому вона вважає, що судовий наказ був виданий з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 з'явилася, заявлені вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, при цьому подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами визнав та не заперечував проти скасування судового наказу.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в заяві та доданих до неї документів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частина 8 ст. 170 ЦПК України передбачає, що у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу 5 Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст. 423-429 ЦПК України).
Стаття 423 ЦПК України передбачає, що рішення, постанова або ухвала суду, у тому числі судовий наказ, який відповідно до ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Волноваського районного суду Донецької області від 24 вересня 2020 року стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 11 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ст. 430 ЦПК України допущене негайне виконання наказу у межах сплати платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 210,20 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
19 квітня 2021 року, відповідно до конверта потового відправлення, ОСОБА_1 , керуючись ст.ст. 161-170, 423-426 ЦПК України, звернулася до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та в заяві зазначала, що про видачу судового наказу їй стало відомо 04 березня 2021 року (а.с.28-29).
Згідно до матеріалів доданих до заяви про скасування наказу, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.4)
Згідно квитанцій заявниця утримує сина ОСОБА_4 шляхом перерахування коштів на його рахунок, для особистих потреб. (а.с.37-40)
Відповідно до довідки з місця проживання від 04.03.2021 року, ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 )
У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені в п. 3 постанови № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з ново виявленими обставинами - нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами ново виявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із п. 4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пункт 7 даної Постанови визначає, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, є юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Вищевикладені обставини суд розцінює як ново виявлені, в розумінні положень ст. 423 ЦПК України, оскільки під час розгляду заяви про видачу судового наказу, враховуючи особливий порядок розгляду таких заяв, вказані обставини не були предметом дослідження, ним не надавалась оцінка, тоді як вони впливають на висновки суду під час винесення судового наказу.
Враховуючи обставини, викладені заявником у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про задоволення вимог за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вважає за необхідне скасувати судовий наказ, виданий Волноваським районним судом Донецької області від 24 вересня 2020 року у справі №221/5963/20, провадження №2-н/221/395/2020, за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про видачу судового наказу та відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як роз'яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.
Враховуючи, що заява про перегляд наказу підлягає задоволенню, то витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Волноваського районного суду від 10.05.2021 року у розмірі 454 грн., сплаченого ОСОБА_1 (а.с.58 ,71), відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
Також, на підставі статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 210,20 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.170, 423, 429 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами - задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Волноваського районного суду Донецької області від 24 вересня 2020 року стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 11 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовити у видачі судового наказу у справі у справі №221/5963/20, провадження №2-н/221/395/2020, за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про видачу судового наказу на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 11 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Волноваського районного суду від 10.05.2021 року у розмірі 454 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 210,20 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, через Волноваський районний суд Донецької області.
Суддя Є.І.Мохов