Справа № 216/2361/21
Провадження 2/216/2065/21
іменем України
про повернення позовної заяви
15 листопада 2021 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О., розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про захист прав малолітньої особи,-
У провадження судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. надійшов цивільний позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про захист прав малолітньої особи.
Ухвалою суду від 06.10.2021 позовну заяву було залишено без руху, оскільки заява не відповідала вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, та зазначено позивачу про необхідність усунути недоліки у строк десять днів з дня отримання ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з абзацом 1 частини 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Враховуючи, що в позовній заяві відомості про наявність офіційних електронних адрес позивача та її представника відсутні, судом повідомлялось позивачу та її представнику про вчинення процесуальної дії, шляхом надсилання копії вищевказаної ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме за адресою, вказаною в позові: АДРЕСА_1 , що підтверджується супровідним листом за вих. №11096 від 06.10.2021.
Як вбачається з рекомендованого поштового відправлення №5000024787956, судові документи, а саме: копія ухвали суду від 06.10.2021, було повернуто адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 03.11.2021.
Частиною 4 статті 130 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2019 №1149 вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку. Зокрема, Правила доповнено пунктами 99? і 99?.
Так, п. 99? передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставлянням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) прийшла до висновку, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України позивач, як учасник справи у справах позовного провадження, зобов'язаний виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин, враховуючи, що суд намагався у передбачений законом спосіб повідомити позивача та її представника про вчинення процесуальних дій, а саме: постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.10.2021, шляхом надсилання копії вищевказаної ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що повернулася у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а також розміщення відомостей про стан розгляду справи на сайті «Судова Влада України»,а тому, слід вважати, що адресат був належним чином повідомлений про прийняття судового рішення у справі, разом з цим, у зазначений судом десятиденний строк, недоліки, зазначені в ухвалі, не усунув.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи те, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, про які позивачу було зазначено в ухвалі суду від 06.10.2021 та які позивачем виконано не було, суд вважає, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Разом з цим, у вступній частині позову зазначено про представлення інтересів законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та до матеріалів позовної заяви на підтвердження її повноважень долучено копію довіреності, відповідно до якої остання зобов'язується представляти інтереси ОСОБА_2 , зокрема і в судах України.
Щодо представництва інтересів законного представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та необхідності її повідомлення про рух справи, суд вважає за необхідне роз'яснити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 4 ст. 62 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 3, 4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Розділом ХV Перехідних Положень Конституції України, а саме: п.п. 11 п. 16-1 визначено, що представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатом здійснюється у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.
До матеріалів позовної заяви не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність ОСОБА_4 , як представника законного представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а саме не надано доказів на підтвердження адвокатської діяльності ОСОБА_4 , якими є Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю та ордер.
Частиною 2 ст. 60 ЦПК України, визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, а також у малозначних справах. Так, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що дана справа не відноситься до категорії малозначних справ, та відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, оскільки ціна позову становить 12960000,00 грн, тому ОСОБА_4 не може здійснювати представництво інтересів ОСОБА_2 за довіреністю.
За таких обставин, суд не вбачає необхідності повідомлення ОСОБА_4 про вчинення процесуальної дії, зокрема постановлення ухвали.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про захист прав малолітньої особи - вважати не поданою та повернути позивачу, роз'яснивши право повторного звернення із повною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.О. Кузнецов