Справа № 357/9607/21
2/357/4087/21
Категорія 68
03 грудня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Бутова Ю.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 20.04.2016 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 292, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_1 », стягнути з відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 908 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що за час спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення до суду стала втрата між сторонами почуття взаємної поваги та любові, вони мають різні погляди на ведення домашнього господарства, постійно виникають сварки та непорозуміння, внаслідок чого збереження шлюбу та спільне проживання стало неможливим і суперечить їх інтересам.
17.08.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
20.09.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні.
03.12.2021 року позивачем через канцелярію суду подана заява, в якій остання просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення про виклик особи до суду, тому суд ухвали провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 20.04.2016 року сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 292, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . До реєстрації шлюбу позивач мала прізвище « ОСОБА_1 ».
Від спільного проживання подружжя має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ).
Позивач разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади № 15.2-03/21423 від 12.08.2021 року.
Згідно відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, останній зареєстрованим не значиться.
Слід зазначити, що ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2021 року (головуючий суддя Цуранов А.Ю.) відкрито провадження у справі № 357/9612/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу (СК) України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Норми частин 3 і 4 ст. 56 СК України передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В силу положень ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
У даній справі суд враховує, що з позовом про розірвання шлюбу позивач звернулась у серпні 2021 року та підтримала вимоги позову в заяві станом на день прийняття рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України).
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позову в розмірі 908 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 273, 282, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 292 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
СуддяА. Ю. Цуранов