Справа № 752/28934/21
Провадження № 2-з/752/980/21
02.12.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
при секретарі Потапенко Д.І.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
до Голосіївського районного суду м. Києва до подачі позовної заяви надійшла заява представника позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Свою заяву представник позивача обгрунтовує тим, що 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 виявив свою двоюрідну сестру ОСОБА_3 мертвою за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 .
19.11.2021 р. Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про смерть останньої складено відповідний актовий запис № 26274.
Після поховання ОСОБА_4 позивач звернувся зі заповітом від 07.02.2000 року, зареєстрованим в реєстрі за № 157, засвіЄченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найда О.І. до нотаріуса Найди О.І. - з метою оформлення права власності на спадкове майно.
Однак, 29 листопада 2021 року після відкриття спадкової справи (номер витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі 67526821) було виявлено, що квартира АДРЕСА_1 , яку померла ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_1 , згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зареєстрована на ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання, серія та номер: 389, виданий 12.04.2016 року, видавник: Худова Ю.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу та на підставі договору про зміну набувача в договорі довічного утримання, посвідченого Худовою Ю.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12 квітня 2016 року за реєстром № 389 та внесення змін та доповнення до нього, серія та номер: 420, виданий 15.04.2016, видавник: Худова Ю.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29210825 від 12.04.2016 12:58:11, приватний нотаріус Худова Юлія Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
Особа, зазначена в Реєстрі, - ОСОБА_2 - Позивачу не відома, так само як і сам факт укладання договору (договорів), про які зазначено в Реєстрі.
Крім того, позивачу не відомо, яким чином міг бути укладений договір довічного утримання, якщо померла ОСОБА_4 з 2003 року перебувала на постійному обліку у психіатра, лікувалась та мала відповідну 2 групу інвалідності.
Ввечері 29 листопада 2021 р. у спадковій квартирі ОСОБА_1 було виявлено встановлений невідомими особами новий дверний замок; протягом дня в у квартиру заходили невідомі люди.
Представник ОСОБА_1 зазначає, що на даний час існує імовірність відчуження квартири АДРЕСА_1 , яку заповіла позивачу померла ОСОБА_5 , на користь третіх осіб, може призвести в подальшому до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, в зв'язку невжиття заходів забезпечення позову є необхідним.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
Згідно з п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_7 щодо чинності правочину та визнання за ним право на квартиру АДРЕСА_1 .
Враховуючи суть позовних вимог, з якими заявник має намір звернутись до суду, зважаючи, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати заявник, відповідає характеру спірних правовідносин, є співмірним, суд вважає за можливе задовольнити подану заяву, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд
заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо квартири АДРЕСА_1 .
Стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а боржником є ОСОБА_2 (місце та дата народження, місце проживання та ідентифікаційний номер невідомі).
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Строк предявлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Киїхвського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущЕного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: