ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 листопада 2021 року м.Херсон Справа № 923/1047/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Кудак М.І.розглянувши справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон", (73000, м.Херсон, вул.О.Гончара, буд.16, код ідентифікаційний 03057348)
до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (49089, м.Дніпро, вул.Автотранспортна,2, офіс 205, ідентифікаційний код юридичної особи 40696815)
до Відповідача-2: : Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра", (04053, м.Київ, вул..Артема, буд.15, ідентифікаційний код юридичної особи 20025456)
про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги
За участю представників :
від позивача - Тихоша Д.С., адвокат, ордер ХС № 165736
від відповідача - 1 - адвокат Федак Л.Р., ордер серії ВТ № 1010989 від 13.09.21
від відповідача - 2 - адвокат Цуканова С.Г., довіреність
встановив :
03.08.2021 до суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Ремпобуттехніка - Херсон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» з вимогами про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги , в якому Позивач просить Визнати недійсним пункт Додатку №1 до договору №GL48N718070_Ur_5 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20025456) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40696815), що стосується відступлення від ПАТ «КБ «НАДРА» до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» права вимоги до ПрАТ «РЕМПОБУТТЕХНІКА-ХЕРСОН» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 03057348) за кредитним договором № 310/МК/2007-840 від 28.09.2007 року, кредитним договором № 309/МК/2007-840 від 28.09.2007 року та Договором іпотеки посвідченого 28.09.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4963.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.06.2013 року у справі №5024/1017/2011 якою між ПАТ «Ремпобуттехніка Херсон» та ПАТ «Комерційний банк «Надра» було затвердженого мирову угоду, укладену сторонами на стадії виконання рішення. Відповідно до умов укладеної мирової угоди сторони визначили фіксований розмір заборгованості за вказаними вище кредитними договорами та виконавчим листом.
Наслідком укладення мирової угоди стало припинення не тільки виконавчого провадження, а й дії Кредитних договорів №310/МК/2007-840 від 28.09.2007 року, кредитного договору №309/МК/2007-840 від 28.09.2007-840 від 28.09.2007 року та іпотечного договору посвідченого 28.09.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за №4963, оскільки Іпотекодержатель самостійно обрав спосіб задоволення вимог Кредитора/Іпотекодержателя, що не пов'язаний з зверненням стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Також посилався на відсутність у ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНС» ліцензії на право здійснення операцій з іноземною валютою як засобом платежу, в той час як засобом платежу за мировою угодою та за кредитними договорами є Долари США. Зазначене унеможливлює ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАСГРУП» використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» своїх зобов'язань за кредитним договором/мировою угодою, правочин укладений ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» з порушенням вимоги частини третьої статті 512 ЦК України щодо суб'єктного складу сторін оспорюваного правочину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Пінтеліній Т.Г.
Ухвалою від 09.08.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено перше засідання по справі на 14.09.2021р.
ТОВ «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» 08.09.2021р. надало до суду відзив з доказами направлення всім учасникам справи, яким просили в задоволенні позовних вимог відмовити.
13.09.2021р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" за вих.№ 089-60-1045/21 від 13.09.2021р. направив до суду електронною поштою, без наявного ЕЦП, відзив на позовну заяву, яким просили поновити строк на подання відзиву; відмовити в задоволенні позову повністю. Докази направлення всім учасникам справи відсутні.
22.09.2021р. до канцелярії суду надійшов відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" на паперовому носії.
У судовому засіданні представник позивача повідомив про отримання відзиву від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" за два дні до судового засідання, та має намір скористатись своїм правом надати відповідь (заперечення) на викладене у відзиві на позовну заяву.
Відповідачі у своїх відзивах посилались на своє право передбачене ст. 512 ЦК України передавати іншим особам свої права за правочином (відступати права вимоги), розбіжність договору факторингу та цесії, звертали увагу на факт укладення між сторонам саме договору цесії з посиланням на правову позицію ВП ВС у справі №906/1174/18. Вказували на збереження зобов'язань за кредитним договором навіть у випадку наявності судового рішення про стягнення заборгованості по кредиту або звернення стягнення на предмет іпотеки і як наслідок правомірності продажу таких вимог третім особам. Одночасно відповідачі вказували на відсутність у позивача порушеного права у зв'язку з укладенням договору про відступлення прав грошової вимоги за кредитними та іпотечним договором і на наявність такого суб'єктивного права виключно у сторін правочину.
Ухвалою від 01.10.2021р. розгляд справи відкладено на 20.10.2021р. В судове засідання 20.10.2021р. прибули представники позивача та відповідача-1. Від відповідача-2 у день судового засідання надійшло клопотання про призначення судового засідання та розгляду справи у режимі відеоконференції.
Одночасно 20.10.2021 року позивачем до Господарського суду було подано клопотання про витребування доказів. З метою процесуальної економії дане клопотання розглянуто у судовому засіданні. Витребувано у Національного Банку України (01601, м.Київ, вул. Гяститутська,9, код ЄДРПОУ 00032106) інформацію - чи отримувало товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (49089, м.Дніпро, вул.Автотранспортна,2, офіс 205, ідентифікаційний код юридичної особи 40696815) ліцензію на здійснення валютних операцій, якщо отримувало, то коли саме. Судове засідання відкладено на 09.11.2021 року.
09.11.2021 р. відбулось судове засідання за участю представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2 за допомогою відеоконференцзв'язку, в ході судового засідання відповідач2 заявив клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату з метою ознайомлення з відповіддю на відзив та змістом відповіді національного Банку України який надано позивачем в якості доказу у справі, клопотання відповідача-2 задоволено, а судове засідання відкладено на ЗО. 11.2021р..
30.11.2021 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача-1, а також за допомогою відеоконференцзвязку відповідача-2.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.
28.09.2007 року між ВАТ (ПрАТ) КБ «Надра» та ВАТ «Ремпобуттехніка» (ПрАТ «Ремобуттехніка-Херсон») було укладеного договір про відкриття кредитної лінії №309/МК/2007-840 та №310/МК2007-840, задля забезпечення вказаних кредитних договорів було укладено Договір іпотеки за умовами якого в забезпечення виконання зобовязань в якості предмета іпотеки було передано будівлю контори літ. Б площею 700,1 кв.м., будівлю майстерні літ. И площею 62,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Херсон вул. Бєлінського, 16.
Внаслідок невиконання умов договору кредиту зі сторони ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» кредитодавець звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом про стягнення заборгованості.
12.09.20211 року рішенням Господарського суду Херсонської області позовну заяву ПАТ КБ «Надра» було задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» 598229,06 доларів США, 17124 грн. 87 коп пені, 23623 грн. 98 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті державного мита та 218 грн. 64 коп. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Для виконання даного рішення суду було видано виконавчий документ та відкрито відповідне виконавче провадження.
На стадії виконання вказаного вище рішення суду, а саме 11 червня 2013 року сторони звернулись до Господарського суду Херсонської області із заявою про затвердження мирової угоди.
18.06.2013 року ухвалою Господарського суду Херсонської області у справі №5024/1017/2011 затверджено укладену між стягувачем та боржником мирову угоду у відповідності до умов якої:
- Боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем на момент укладання цієї мирової угоди за наказом № 5024/1017/2011 про примусове виконання рішення відповідно до рішення господарського суду Херсонської області по справі №5024/1017/2011, яке набрало законної сили 20.12.2011 р., становить 598 229,06 ( п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті двадцять дев'ять доларів США 06 центів).
- Боржник гарантує, що заборгованість, яка дорівнює 598 229,06 ( п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті двадцять дев'ять доларів США 06 центів.), буде погашена перед стягувачем до 30 квітня 2015 року таким чином: боржник щомісячно вносить платіж в сумі 25 000 доларів США, до 30 числа кожного місяця.
- В забезпечення виконання зобов'язань по даній мировій угоді, які полягають у сплаті заборгованості, що становить 598 229,06 (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті двадцять дев'ять доларів США 06 центів), боржник надає в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлю контори літ. Б, площею 685,5 кв.м., будівлю майстерні літ. И, площею 78,7 кв.м., навісу літ. Х,Ц, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, буд. 16, та яке належить боржнику на праві власності на підставі дублікату реєстраційного посвідчення, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 11.12.1998 року; Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності № 35461540 від 11.09.2012 року заставною вартістю 6966900,00 (шість мільйонів дев'ятсот шістдесят шість тисяч дев'ятсот ) гривень 00 копійок, що за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору (за 100 дол. США = 799,30 грн.) еквівалентно сумі 980110,55 (дев'ятсот вісімдесят тисяч сто десять ) доларів США 55 центів, та забезпечує укладання договору фінансової поруки з гр. ОСОБА_1 .
Вказані договори іпотеки та поруки фактично укладені не були.
- Боржник гарантує розміщення рекламної продукції ПАТ КБ "Надра" не менше ніж на 20 маршрутних таксі боржника з укладанням відповідного договору строком на 2 роки, з оплатою не більше 10,00 гривень в місяць за всі розміщення.
- В пункті 1.2 кредитного договору № 310/МК/2007-840 від 28.09.2007р. слова "зі сплатою 14,4% річних" замінити на слова "зі сплатою фіксованої відсоткової ставки у розмірі 0,001%" і далі за текстом.
Стягувач гарантує, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, встановленої рішенням суду, що становить 598 229,06 ( п'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті двадцять дев'ять доларів США 06 центів), погашення якої є зобов'язанням боржника, що випливає з цієї мирової угоди. Судове рішення у справі виконано частково.
09.01.2013р. у виконання рішення суду відповідачем було внесено на рахунок ПАТ КБ "Надра" 40967,38грн. в якості часткової оплати пені та судових витрат. На часткове виконання умов мирової угоди здійснено переказ коштів у сумі 166 000 доларів США у період з 30.05.2013р. по 30.01.2014р. (копії платіжних документів знаходяться у матеріалах справи, надані відповідачем).
Постановою ДВС Суворовського РУЮ від 21.06.2013р. у зв'язку з укладенням сторонами виконавчого провадження за наказом суду № 5024/1017/2011 від 05.01.2012р. мирової угоди та затвердженням її господарським судом, на підставі п.2 ч.І ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час винесення постанови) виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу суду закінчено.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА», згідно з яким з 06.02.2015 року запроваджено тимчасову
адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА».
04.06.2015 року постановою Правління НБУ №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 р. №113, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА».
17.03.2016 року ухвалою Господарського суду Херсонської області було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «Надра» про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу у справі № 5024/1017/2011.
12.05.2020 року рішенням № 922 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено умови продажу активів ПАТ «КБ «НАДРА». 22.05.2020 року ПАТ «КБ «Надра» було розміщене оголошення в електронній торговій системі https://ргоzorro.sale щодо продажу активів ПАТ КБ «НАДРА», у склад яких увійшли права грошової вимоги до ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» за вказаними кредитними договорами.
20.08.2020р. згідно договору № GL48N717070_Ur_5 про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С, зареєстрованого в реєстрі за №1216, право вимоги за кредитним договором №310/МК/2007-840 від 28.09.2007 року та кредитним договором №309/МК/2007-840 від 28.09.2007-840 від 28.09.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ПрАТ «РЕМПОБУТ ТЕХНІКА Херсон», первісний кредитор - ПАТ «Комерційний банк «Надра» відступив на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (Новий кредитор), адреса: 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2 , офіс, 205; код ЄДРПОУ: 40696815, п/р № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами;
Згідно договору № GL48N717070_Ur_5 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С, зареєстрованого в реєстрі за №1216, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАСГРУП», за умовами якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступив на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» право Первісного Іпотекодержателя за Іпотечним договором, посвідченого 28.09.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за №496Д, за яким в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами, юридична особа ПрАТ «РЕМПОБУТЕХНІКА Херсон», код ЄДРПОУ - 03057348, передав в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» нерухоме майно, а саме: будівлю контори літ. Б та майстерню літ. И, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, 16.
У відповідності до умов п. 1 договору про відступлення прав вимоги № GL48N717070_Ur_5, «за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває " права вимоги Банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до іпотекодавців, заставодавців та поручителів, а також їх правонаступників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли їх обов'язки за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), наведеними у Додатку №1 до цього договору, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, які в тому числі але не обмежуючись наведені у додатку №1 до цього договору.
Додаток №1 до вказаного договору передбачає, що ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло права вимоги від ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» за договорами №310/МК/2007-840 від 28.09.2007 року, кредитного договору №309/МК/2007-840 від 28.09.2007 року.
Отже, ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» за вказаним вище договором набула права вимоги та прийняла всі права та обов'язки які виходять з договору про відкриття кредитної лінії №309/МК/2007-840 та №310/МК2007-840.
13.04.2021 року ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» повідомило ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» про заборгованість за кредитним договором №1 у розмірі: 1063976,50 гривень, та за Кредитним договором № 2: 10314111,86 гривень, вказала на необхідність погашення вказаної заборгованості, а у випадку відсутності погашення протягом 30-ти календарних днів мають намір звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно ст. 37-38 ЗУ «Про іпотеку». Правові норми, що підлягають застосуванню та висновки суду
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з такого.
Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).
З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
На підставі оспорюваного договору ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» пред'явлено до ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» вимогу про стягнення заборгованості по договору, із подальшими намірами звернути стягнення на предмет іпотеки, що прямо впливає на забезпечення реальної можливості виконання зобов'язань боржника.
Підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених чч.І- 3, 5 та 6 ст,203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність з підстав, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст.215 ЦК).
У відповідності до дослідженого судом договору про відступлення прав вимоги № GL48N717070_Ur_5 та Додаток №1 до вказаного договору встановлено, що ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло права вимоги від ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» за кредитним договором №310/МК/2007-840 від 28.09.2007 року, кредитним договором №309/МК/2007-840 від 28.09.2007 року.
У 9 (дев'ятому) стовпчику (Валюта) вказаного реєстру договорів вказується, що валютою заборгованості за кредитними договорами ПрАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» є валюта з кодовим позначенням: 840. Відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (зі змінами), валютою з цифровим кодом 840 є Долар США USD.
В судовому засіданні представники відповідача-1 та відповідача-2 не заперечували факту укладення первинних кредитних договорів у іноземній валюті та відступлення прав саме за такими зобов'язаннями. Вказали на факт зазначення у вимозі направленій боржнику еквіваленту у гривні.
Платежі за кредитним договором, не зважаючи на заміну кредитора в основному зобов'язанні, позичальник повинен здійснювати у валюті кредитного договору, зокрема в доларах США. Проте, частина третя статті 533 ЦК України передбачає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, визначних законом. Такий випадок, порядок та умови, встановлюються Закону України «Про валюту і валютні операції».
Для отримання новим кредитором від боржника платежів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості (кредит та проценти) в іноземній валюті, новий кредитор повинен мати в будь-якому банку України валютний рахунок. Також у нового кредитора необхідна наявність ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, а ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» не має відкритих валютних рахунків та відповідної ліцензії. Вказані обставини роблять неможливим виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в порядку та на умовах, які визначені кредитним договором.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.
Стаття 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлює, що валютною операцією є -операція, що має хоча б одну з таких ознак:
а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
б) торгівля валютними цінностями;
в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297, небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до підпункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг належить до фінансових послуг.
Таким чином, ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті),
потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:
1) до банків - заходи впливу згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність";
2) до уповноважених установ (крім банків) - такі заходи впливу:
а) письмове застереження;
б) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
в) штрафні санкції;
г) зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операцій;
3) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
4) до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Судом на підставі наявних матеріалів, зокрема відповіді Національного Банку на адвокатський запит, відповіді Національного банку на ухвалу суду про витребування відомостей від 20.10.2021 року та з веб-порталу Національного банку України/Нацкомфінпослуг встановлено відсутність у відповідача-1 будь-якої ліцензії на здійснення валютних операцій.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 та статті 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про те, що здійснення операцій відповідачами - факторами, предметом яких є передача права вимоги за кредитом в іноземній валюті, потребує відповідної ліцензії, зазначається в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року, прийнятою в справі № 756/668/15-ц .
Верховний Суд прийшов до висновку про те, що згідно пункту 1.2 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297, небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Таким чином, ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов'язаних із наданням фінансових послуг.
У частинах першій, другій статті 7 цього Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297, небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання
і валютного контролю».
Висловлена правова позиція суду відповідає правовій позиції ВС висловленій у Постанові ВС-КЦС про незаконність договору факторингу за валютним кредитом без наявності валютної ліцензії справа № 461/2900/11 від 16.1.2020 року.
Відповідно до підпункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг належить до фінансових послуг.
У відповідності до п.1 договору № GL48N717070_Ur_5 від 20.08.2020 року відступлення прав вимоги в порядку та на умовах визначених цим договором Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до іпотекодавців, заставодавців та поручителів, а також їх правонаступників, сподкоємців або інших осіб, до яких перейшли їх обов'язки за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), наведеними у Додатку № 1 до цього договору, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням змін, доповнень і додатків до них, та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, які в тому числі, але не обмежуючись наведені у Додатку №1 до цього договору. Другим пунктом Договору встановлюється, що Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними Договорами.
Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо.
В оспорюваному договорі п. 4 сторінка 2 зазначено, що Новий кредитор за весь обсяг відступлених прав вимоги сплачує Банку грошові кошти у сумі 4682427,21 гривень за права вимоги визначені Додатком №1.
Водночас, в Додатку №1 до нього зазначено, що розмір сукупної заборгованості лише позивача за Кредитними договорами у валюті кредиту, що був переданий за оспорюваним договором становить понад 350000 доларів США, що на час розгляду справи еквівалентно понад дев'яти мільйонам гривень.
Відтак, оплата клієнтом ПАТ КБ «Надра» послуги фінансування фактору ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відбулося шляхом дисконтування у вигляді різниці між номінальною вартістю вимог, зазначених у договорі та її сплаченою вартістю у розмірі.
Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231», зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.03.2014 за № 342/25119, Нацкомфінпослуг постановила віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Окрім дисконту між оціненою вартістю права вимоги та ціною купівлі в розмірі оплата послуги фактора ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» полягає в праві отримання від первісного кредитора:
а) права вимоги на стягнення (отримання) від боржника будь-яких грошових нарахувань та вимог, у тому числі передбачених кредитним договором заходів відповідальності, які виникли у первісного кредитора до боржника до моменту укладення оспорюваного договору;
б) права вимоги, які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитних договорів;
в) права будь-яких інших вимог згідно кредитних договорів.
Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Кваліфікуючі ознаки договору факторингу зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, від 11.10.2019 у справі № 910/13731/17 та від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц.
Таким чином, ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями.
Відповідач жодним чином не пояснює суду відсутність ліцензії на здійснення валютних операцій під час отримання прав вимоги у іноземній валюті і не спростував доводів сторони позивача щодо неможливості виконання зобов'язань перед новим кредитором у валюті кредиту.
Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути визнане судом недійсним.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.
Оспорюваний договір укладений з порушенням вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу який передбачає проведення валютних операцій, і це, відповідно до статті 203 ЦК України, зумовлює його недійсність.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним пункт Додатку №1 до договору №GL48N718070_Ur_5 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20025456) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40696815), що стосується відступлення від ПАТ «КБ «НАДРА» до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» права вимоги до ПрАТ «РЕМПОБУТТЕХНІКА-ХЕРСОН» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 03057348) за кредитним договором №310/МК/2007-840 від 28.09.2007 року та кредитним договором №309/МК/2007-840 від 28.09.2007 року та Договором іпотеки посвідченого 28.09.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за №4963.
3. Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено підписано суддею 09.12.2021р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна