Господарський суд Харківської області 02 грудня 2021 року м. Харків
справа № 922/3186/21
склад суду:суддя Бринцев О.В.
секретар судового засідання:Гула Д.В.
позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО- МЕЛІТОПОЛЬ»
відповідач: Концерн «Військторгсервіс» в особі «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
вимоги позивача:стягнення 28.787,50 грн
представник позивача:Лучиникина Г.Г.
представник відповідача:не з'явився;
представник третьої особи: не з'явився.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Відповідач є балансоутримувачем нежитлових приміщень в будинку №17 по вул. Гвардійській у м. Мелітополь. Ці приміщення підключені до централізованої системи опалення будинку. Договір про надання послуг з постачання теплової енергії до вказаних приміщень у встановленому порядку між сторонами укладено не було. Проте, фактично в період з травня 2019 по червень 2021 позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію на суму 28.787,50 грн. Ці кошти, на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. В будинку №17 по вул. Гвардійській у м. Мелітополь знаходяться нежилі приміщення, загальною площею 86,5 кв.м. (далі - Приміщення). Ці приміщення є державною власністю і перебувають на балансі відповідача Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в особі "Східна" філії Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС". Це підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 12.08.2020 №11/1-34-03264 (т.I, а.с. 29-30, 47).
2.2. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 18.04.2019 №82 (т.I, а.с. 165) позивача ТОВ “Тепло-Мелітополь” визначено виконавцем послуги з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з 18.04.2019.
2.3. Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 31.10.2019 №225/2 (т.I, а.с. 74) розпочато з 01.11.2019 опалювальний сезон 2019-2020 років, зокрема, для будинків та квартир, які мають опалення. Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 08.04.2020 №69 (т.I, а.с. 75) закінчено опалювальний сезон 2019-2020 років на об'єктах, що підключені до централізованого опалення у місті Мелітополі з 09.04.2020.
2.4. Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 02.11.2020 №202 (т.I, а.с. 76) розпочато з 05.11.2020 опалювальний сезон 2020-2021 років для об'єктів ТОВ “Тепло-Мелітополь” та, зокрема, будинків та квартир, які мають централізоване опалення. Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.04.2021 №84 закінчено опалювальний сезон 2020-2021 років на об'єктах, що підключені до централізованого опалення у місті Мелітополі з 15.04.2021.
2.5. Позивач в період з травня 2019 по червень 2021 здійснював постачання теплої енергії до будинку №17 по вул. Гвардійській у м. Мелітополь, в якому знаходяться закріплені за відповідачем нежилі приміщення, котрі підключені до єдиної централізованої системи опалення будинку.
2.6. Згідно з наявними в матеріалах справи рахунками-актами наданих послуг за період з травня 2019 року по червень 2021 року (т.I, а.с. 80-105) за вказаний період позивачем відповідачеві поставлено теплової енергії на суму 28.757,50 грн.
2.7. Позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (т.I, а.с. 59-73). Проте відповідач відповіді на пропозицію позивача не надіслав, запропонований договір зі своєї сторони не підписав.
2.8. 25.05.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 25.05.2021 №1628 (т.I, а.с. 162-164), в якій вимагав сплатити заборгованість за фактично надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 28.757,50 грн. Зазначена претензія залишена без задоволення.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 28.787,50 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 5, 7, 8, 9, 16, 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, статті 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання”, статті 14, 509, 530 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії в період з травня 2019 по червень 2021.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що у нього відсутні документи, які підтверджують право володіння/користування Приміщенням.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
5.1. Третя особа в своїх поясненнях зазначає, що вона не має відношення до предмету спору по даній справі, оскільки попередній договір оренди нерухомого майна від 17.08.2017 №3656/д, за яким Відділення виступало орендарем, припинив свою дію 16.04.2019.
6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
6.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3186/21.
6.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2021 вирішено здійснювати розгляд справи №922/3186/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
6.3. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 16.11.2021, було закрито підготовче провадження та призначено справу №922/3186/21 до судового розгляду по суті.
7. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи підтверджується факт споживання відповідачем теплової енергії поставленої позивачем?
- Чи виник у відповідача обов'язок з оплати спожитої теплової енергії?
7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають позитивні відповіді на ключові питання, а відповідач негативні.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СПЖИВАННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ПОСТАВЛЕНОЇ ПОЗИВАЧЕМ.
8.1. Позивач стверджує, що відповідач фактично спожив теплову енергію, яку позивач поставив до Приміщення на суму 28.787,50 грн.
8.2. Суд погоджується з наведеним твердженням з огляду на наступне.
8.3. Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
8.4. Приміщення приєднане до теплової мережі. Воно має систему опалення, яка є частиною єдиної систем централізованого опалення будинку літ. А-5 по вул. Гвардійській, 17 у м. Мелітополі. Окремим тепловим вводом Приміщення не обладнане. Технічної можливості відключення системи опалення Приміщення від системи опалення будинку не передбачено. Отже система опалення Приміщення гідравлічно та теплотехнічно нерозривно об'єднана з єдиною системою опалення будинку. Тому у разі постачання тепла до системи опалення будинку тепло одночасно автоматично подається і до системи опалення Приміщення де споживається користувачем останнього.
8.5. Приміщення знаходиться в володінні та користуванні відповідача, оскільки закріплено на його балансі і в користування іншим особам не передано. Цей факт підтверджується актом приймання-передавання державного нерухомого майна від 16.04.2019 (т.I, а.с. 20), листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (т.I, а.с. 47).
8.6. Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування наведених обставин не надав. Так, матеріали справи не містять, доказів того, що позивач не здійснював постачання теплової енергії до Приміщення, доказів відключення Приміщення від системи централізованого опалення будинку, доказів існування технічної можливості такого відключення, доказів припинення права користування відповідача на Приміщення тощо.
8.7. Заперечення відповідача проти позову мотивовані посиланнями на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів, що підтверджують його права на Приміщення, судом відхиляються. Факт перебування Приміщення на балансі відповідача встановлений судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, в т.ч. документів підписаних самим відповідачем (т.I, а.с. 20). Відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на Приміщення не є підставою для припинення його прав та обов'язків, що випливають з факту володіння та користування Приміщенням.
8.8. З матеріалів справи вбачається, що вартість теплової енергії поставленої позивачем відповідачеві за період з травня 2019 по червень 2021 становить 28.787,50 грн. Цей факт встановлений судом на підставі відомостей наведених в рахунках-актах наданих послуг (т.I, а.с. 80-105).
8.9. Зазначені рахунки-акти наданих послуг складені позивачем у відповідності до вимог частини шостої статті 19 Закону України "Про теплопостачання" (споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію) та у відповідності до приписів пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198. Цим пунктом визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
8.11. Доказів невідповідності вказаних рахунків-актів наданих послуг нормам чинного законодавства та/або дійсним обставинам справи відповідачем не надано.
8.12. З огляду на викладене суд прийшов до висновку про те, що вартість спожитої відповідачем теплової енергії, яку позивач поставив до Приміщення, становить 28.787,50 грн.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ У ВІДПОВІДАЧА ОБОВ'ЯЗКУ З ОПЛАТИ СПОЖИТОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ.
9.1 Позивач стверджує, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини з постачання теплової енергії в силу яких позивач зобов'язаний постачати, а відповідач зобов'язаний приймати та оплачувати спожиту теплову енергію.
9.2. Суд погоджується з наведеним твердженням позивача з огляду на наступне.
9.3. Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.
9.4. Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов'язок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
9.5. Згідно з частиною другою статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
9.6. Згідно з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.
9.7. Позивач у серпні 2020 звернувся до відповідача з листом-пропозицією від 20.08.2020 №2092 (т.I, а.с. 59-60), в якому з метою врегулювання бездоговірного користування тепловою енергію в Приміщенні, пропонував підписати типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії.
9.8. Зазначена пропозиція була залишена відповідачем без відповіді - договір на постачання теплової енергії в порядку визначеному наведеними вище нормами чинного законодавства сторонами не підписано.
9.9. Проте, сама по собі відсутність підписаного між сторонами договору за наявності доказів постачання та споживання теплової енергії не звільняє відповідача від обов'язку її оплати Цей висновок зроблений судом з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, що наведена у постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.
9.10. Суд також враховує, що у відповідності до частини третьої статті 11 ЦК України Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
9.11. З огляду на це, враховуючи факт споживання відповідачем поставленої позивачем до Приміщення теплової енергії, беручи до уваги встановлену актами господарського та цивільного законодавства неможливість такого постачання/споживання за відсутності договору про постачання теплової енергії, суд прийшов до висновку про те, що між сторонами у спірних правовідносинах склалися фактичні договірні відносини з постачання теплової енергії. В силу цих відносин позивач зобов'язаний постачати, а відповідач зобов'язаний приймати та оплачувати спожиту теплову енергію.
9.12. Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17, від 21.05.2019 року у справі №922/4239/16, від 18.11.2015 у справі №6-582цс15та ін.
9.13. На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
11. СУДОВІ ВИТРАТИ.
11.1. Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмір 2.270,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) в особі «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс» (61034, м. Харків, вул. Переможців, буд. 6-А, код ЄДРПОУ ВП 38746882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» (72310, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61, код ЄДРПОУ 42461094) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 28.787,50 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.12.2021.
Суддя Бринцев О.В.