ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
10.12.2021Справа № 910/20357/21
Суддя Господарського суду міста Києва Сташків Р.Б., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація"
до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності
про розірвання договору, стягнення 7896218,47 грн. та зобов'язання вчинити дії
До Господарського суду міста Києва 09.12.2020 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності з позовом про:
- розірвання договору генпідряду №2-МК на виконання будівельних робіт від 22 грудня 2018 року, укладений між ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" та Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності;
- зобов'язання Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності прийняти закуплені на виконання вимог Договору генпідряду на виконання будівельних робіт №2-МК від 22 грудня 2018 року, матеріали за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 09 серпня 2021 року
- стягнення з Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності додаткових витрат в сумі 7896218,47 грн.
Відповідно до інформації, яка міститься в спеціальній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" зверталося до Господарського суду міста Києва із цим же позовом 29.09.2021 та ухвалою суду від 04.10.2021 було встановлено, що позовна заява містить недоліки, а саме до неї не надано доказів про сплату судового збору за заявленими позовними вимогами разом у сумі 122983, 27 грн.
Ухвалою суду від 29.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" повернуто без розгляду, оскільки останнім не усунуто недоліки позову.
10.11.2021 до Господарського суду міста Києва вдруге надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності із такими ж самими позовними вимогами.
Ухвалою суду від 12.11.2021 залишено відповідну позовну заяву без руху, зокрема, через те, що заявник не надав доказів сплати судового збору у сумі 122983, 27 грн., не зазначив у позовній заяві доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та не виклав позовні вимоги у відповідності до норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 01.12.2021 відповідну позовну заяву суд повернув без розгляду, оскільки заявник не усунув недоліки позову.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, враховуючи наведені вище відомості зі спеціальної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" вже втретє подає один і той самий позов до одного і того ж самого відповідача, із тими ж самими позовними вимогами, при цьому не усуваючи недоліки позову, які були встановлені в ухвалах суду від 29.10.2021 та 12.11.2021.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25).
Положення ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Водночас, право подання позовної заяви, як будь-яке суб'єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об'єктивним критерієм визначення межі здійснення суб'єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон у ст. 43 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд визнає, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" шляхом подання до суду втретє одного і того самого позову до одного і того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також з одними і тими самими недоліками (зокрема, без надання доказів сплати судового збору) у розумінні статті 43 ГПК України є зловживанням процесуальними правами, а саме - маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про повернення даної позовної заяви заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 10.12.2021.
Суддя Р.Б. Сташків