Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2021 р. Справа№ 910/7686/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Андрієнка В.В.
Корсака В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Київметробуд»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 (повний текст складено 19.07.2021)
у справі № 910/7686/21 (суддя Комарова О.С.)
за позовом фізичної особи-підприємця Роянова Костянтина Васильовича
до Акціонерного товариства «Київметробуд»
про стягнення 49 500, 00 грн,-
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У травні 2021 Фізична особа-підприємець Роянов Костянтин Васильович (далі - ФОП Роянов К.В.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (далі - АТ «Київметробуд») 49 500,00 грн заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог ФОП Роянов К.В. вказує, що протягом 2019 року надавав АТ «Київметробуд» транспортні послуги з перевезення вантажів без укладення письмового договору, які оформлювались відповідними актами. ФОП Роянов К.В. зазначає, що АТ «Київметробуд» прострочило сплату по 4 актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) всього на загальну суму 49 500,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ «Київметробуд» на користь ФОП Роянова К.В. 49 500,00 грн заборгованості, 2 270,00 грн судового збору та 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції вказав, що з огляду на встановлені у справі обставини щодо надання позивачем послуг та факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 49 500,00 грн є цілком обґрунтованими.
З огляду на заявлену позивачем ціну позову, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також те, що позовні вимоги у справі підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, АТ «Київметробуд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ФОП Роянова К.В. відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги АТ «Київметробуд» посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вважає, що суд не повністю вивчив докази у справі та не надав правової оцінки відповідності доказів нормам права.
Зокрема вказує, що акти, на які посилається в обґрунтування заявлених вимог ФОП Роянов К.В., підписані представником Тунельного загону-14 (далі - ТЗ-14) Шатайкіним Є.М., який не є директором АТ «Київметробуд», та скріплені печаткою ТЗ-14.
АТ «Київметробуд» наголошує, що згідно з Положенням про ТЗ-14, а саме п. 4.3, 4.4, ТЗ-14 має самостійний баланс, поточні рахунки в установах банків, штамп та печатку, але не має права укладати будь-які договори, контракти (угоди) від свого імені. Відносини ТЗ-14 з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами здійснюються шляхом укладення контрактів (угод) від імені АТ «Київметробуд» відповідно до довіреності, що видається АТ «Київметробуд» начальнику ТЗ-14. Такої довіреності матеріали справи не містять.
На думку скаржника, ФОП Роянов К.В. надав до суду документи, які не укладені АТ «Київметробуд», а тому у АТ «Київметробуд» не може виникати жодних зобов'язань за ними.
АТ «Київметробуд» зазначає, що під час проведення службової перевірки було виявлено помилкове внесення податкових накладних, заявлених позивачем, до декларації з податку на додану вартість АТ «Київметробуд», на даний час проводяться коригування та внесення змін до звітності, після проведення яких до суду будуть надані відповідні докази.
За наведених підстав АТ «Київметробуд» не визнає позов в повному обсязі.
У поданій апеляційній скарзі АТ «Київметробуд» не вказує про допущені місцевим господарським судом порушення в частині присудження до стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ФОП Роянова К.В. витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7686/21. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою АТ «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21.
01.09.2021 матеріали справи №910/7686/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Мартюк А.І. (у зв'язку з лікарняним судді Зубець Л.П.).
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Андрієнко В.В. (у зв'язку з відпусткою судді Мартюк А.І.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу АТ «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21 залишено без руху. Надано АТ «Київметробуд» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 3 405,00 грн у встановленому порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 (після виходу з відпустки судді-доповідача судді Євсікова О.В.) задоволено клопотання АТ «Київметробуд» про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Поновлено АТ «Київметробуд» строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Поновлено АТ «Київметробуд» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції учасників справи.
ФОП Роянов К.В. надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що оскаржуване відповідачем рішення господарського суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Які застосовані судом з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних в ній доказів; проти наведених АТ «Київметробуд» доводів заперечує.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ФОП Роянов К.В. також навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести, що складає 7 500,00 грн; просив стягнути з АТ «Київметробуд» на користь ФОП Роянова К.В. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
В період з 08.04.2019 до 20.12.2019 ФОП Роянов К.В. надав АТ «Київметробуд» транспортні послуги з перевезення вантажів, які оформлювались актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема:
- №ОУ-0000173 від 09.10.2019 на суму 5 250,00 грн,
- №ОУ-0000175 від 11.10.2019 на суму 15 600,00 грн,
- №ОУ-0000206 від 04.11.2019 на суму 15 600,00 грн,
- №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн,
які прийняті АТ «Київметробуд», проте ним не оплачені, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість у розмірі 49 500,00 грн.
Акти №№ОУ-0000173 від 09.10.2019 на суму 5 250, 00 грн, ОУ-0000175 від 11.10.2019 на суму 15 600,00 грн, ОУ-0000206 від 04.11.2019 на суму 15 600,00 грн, копії яких надані у матеріали справи, підписані та скріплені печатками сторін.
Акт №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн, копія якого надана у матеріали справи, замовником не підписаний. У позовній заяві ФОП Роянов К.В. стверджує, що цей акт був ним втрачений.
ФОП Роянов К.В. стверджує, що факт надання ним послуг АТ «Київметробуд» підтверджується складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними №8 від 09.10.2019 на суму 5 250,00 грн, №9 від 11.10.2019 на суму 15 600,00 грн, №4 від 04.11.2019 на суму 15 600,00 грн та №9 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн.
Так, 07.11.2019 ФОП Роянов К.В. за наслідком наданих послуг згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050, 00 грн склав податкову накладну №9 та відправив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкової накладної №9 від 07.11.2019 підтверджена відповідною квитанцією.
З метою підтвердження факту надання послуг за актом №ОУ-0000224 від 07.11.2019 ФОП Роянов К.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про витребування у Головного управління ДПС у м. Києві відомостей податкової звітності АТ «Київметробуд» для встановлення обставин формування останнім податкового кредиту за наслідками спірної господарської операції.
08.06.2021 від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов лист №19122/5/26-15-04-18-17 від 02.06.2021 з поясненнями щодо витребуваних доказів, а також оптичний диск, на якому містяться копії декларацій з податку на додану вартість АТ «Київметробуд» з додатками №5 до них за період з січня по грудень 2019 року.
Надана контролюючим органом копія додатку №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларацій з податку на додану вартість АТ «Київметробуд» за листопад 2019 року свідчить, що АТ «Київметробуд» віднесло до податкового кредиту обсяги постачання, здійснені ФОП Рояновим К.В. на суму 23 875,00 грн та 4 775,00 грн податку на додану вартість за ставкою 7%, що загалом складає 28 650,00 грн та відповідає обсягам наданих ФОП Рояновим К.В. послуг за листопад 2019 року (акти №ОУ-0000206 від 04.11.2019 на суму 15 600,00 грн, №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн).
Розрахунків коригування до податкової накладної та/або уточнюючих декларацій щодо безпідставного нарахування податкового кредиту отримувачем послуг за актом №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн не надано.
22.04.2021 ФОП Роянов К.В. звернувся до АТ «Київметробуд» з вимогою-претензією від 16.04.2021 про оплату транспортних послуг на суму 49 500, 00 грн.
26.04.2021 АТ «Київметробуд» отримало вказану вище претензію ФОП Роянова К.В.; докази розгляду претензії в матеріалах справи відсутні.
Звертаючись з позовом у цій справі, ФОП Роянов К.В. просить стягнути з АТ «Київметробуд» заборгованість за надані транспортні послуги у сумі 49 500,00 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частинами 1-3 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом (ст. 175 ГК України).
Правовідносини, що виникли між сторонами, свідчать про укладення правочину з надання транспортних послуг у спрощений спосіб.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як встановлено вище, ФОП Роянов К.В. надав АТ «Київметробуд» транспортні послуги, оформлені актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000173 від 09.10.2019 на суму 5 250,00 грн, №ОУ-0000175 від 11.10.2019 на суму 15 600,00 грн, №ОУ-0000206 від 04.11.2019 на суму 15 600,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані ФОП Рояновим К.В. копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають вимогам чинного законодавства, містять найменування юридичних осіб, а також підписи представників сторін, найменування послуг, їх кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства, тому є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
Оскільки АТ «Київметробуд» не надало доказів оплати за надані згідно з цими актами послуги, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
На підтвердження наданих послуг за актом № ОУ-0000224 від 07.11.2019 ФОП Роянов К.В. надав копії податкової накладної №9 від 07.11.2019 на суму 13 500,00 грн та квитанції про її реєстрацію в ЄРПН, а також звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про витребування у Головного управління ДПС у м. Києві відомостей податкової звітності АТ «Київметробуд» з метою встановлення обставин формування останнім податкового кредиту за наслідками спірної господарської операції.
У листі №19122/5/26-15-04-18-17 від 02.06.2021 Головне управління ДПС у м. Києві надало пояснення щодо витребуваних доказів, а також оптичний диск, на якому містяться копії декларацій з податку на додану вартість АТ «Київметробуд» з додатками №5 до них за період з січня по грудень 2019 року.
Встановлено, що 07.11.2019 ФОП Роянов К.В. за наслідком наданих послуг згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн склав податкову накладну №9 та відправив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкової накладної №9 від 07.11.2019 підтверджується відповідною квитанцією.
Надана контролюючим органом копія додатку №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларацій з податку на додану вартість АТ «Київметробуд» за листопад 2019 року свідчить, що АТ «Київметробуд» віднесло до податкового кредиту обсяги постачання, здійснені позивачем на суму 23 875,00 грн та 4 775,00 грн податку на додану вартість за ставкою 7%, що загалом складає 28 650,00 грн та відповідає обсягам наданих ФОП Рояновим К.В. послуг за листопад 2019 року (акти №ОУ-0000206 від 04.11.2019 на суму 15 600,00 грн, №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн).
Розрахунків коригування до податкової накладної та/або уточнюючих декларацій щодо безпідставного нарахування податкового кредиту отримувачем послуг за актом №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн не надано.
Пунктом 201.7 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Проте, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 906/355/19.
Згідно з абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У постанові від 04.11.2019 у справі № 905/49/15 Верховний Суд зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ належить дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху товару (або, як в даному випадку, реальності надання послуг).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Враховуючи встановлені фактичні обставини у їх сукупності та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що послуги, згідно наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) здійснювались.
АТ «Київметробуд» не надало доказів оплати за надані згідно з актами, в т. ч. за актом №ОУ-0000224 від 07.11.2019 на суму 13 050,00 грн, послуги, а тому колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Оскільки надані ФОП Рояновим К.В. послуги АТ «Київметробуд» не оплатило, вимоги ФОП Роянова К.В. про стягнення з АТ «Київметробуд» заборгованості у розмірі 49 500,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що акти, на які посилається в обґрунтування заявлених вимог ФОП Роянов К.В., підписані представником ТЗ-14 Шатайкіним Є.М., який не є директором АТ «Київметробуд», та скріплені печаткою ТЗ-14 і довіреності на ім'я Шатайкіна Є.М. матеріали справи не містять, колегія суддів зазначає, що наданий АТ «Київметробуд» Статут ТЗ-14 свідчить, що ТЗ-14 є відокремленим підрозділом, виробничою одиницею і входить до складу АТ «Київметробуд» без статусу юридичної особи, не має права укладати будь-які договори, контракти (угоди) від свого імені, але має право підписувати від імені АТ «Київметробуд» акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, інші документи, пов'язані з оформленням звітів та результатів господарської діяльності.
Наведеним спростовуються вказані доводи апеляційної скарги, а також доводи про те, що ФОП Роянов К.В. надав до суду документи, які не укладені АТ «Київметробуд».
Щодо вказаної АТ «Київметробуд» інформації про те, що під час проведення службової перевірки було виявлено помилкове внесення податкових накладних заявлених позивачем до декларації з податку на додану вартість АТ «Київметробуд», на даний час проводяться коригування та внесення змін до звітності, після проведення яких до суду будуть надані відповідні докази, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Колегія суддів зазначає, що апеляційний перегляд рішення місцевого суду з урахуванням документів, які не існували станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та, відповідно, не могли бути подані суду першої інстанції, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.
Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Щодо присуджених місцевим господарським судом до стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ФОП Роянова К.В. 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.
У поданій позовній заяві ФОП Роянов К.В. навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, у загальному розмірі 17 270,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ФОП Роянов К.В. надав докази, з яких встановлено, що 02.04.2021 Адвокатським бюро Костянтина Потапова Легіс Юніон (виконавець, бюро) та ФОП Роянов К.В. (клієнт) уклали договір №0204/21-ПД про надання професійної правничої допомоги, предметом якого є надання правничої допомоги.
Згідно з п. 5.1 договору за результатами надання правничої допомоги за даним договором виконавець складає акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги, у якому зазначається надана правнича допомога, витрачений виконавцем час та сума оплати.
Умовами п. 4.1 договору сторони визначили, що вартість 1 (однієї) години надання виконавцем іншої правничої допомоги становить 1 500,00 грн.
Відповідно до п. 4.3 договору з метою оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено п. 1.2 договору, клієнт на умовах попередньої оплати перераховує на користь бюро грошові кошти у сумі 7 500,00 грн згідно з банківськими реквізитами бюро, вказаними у даному договорі або у виставленому клієнту для оплати гонорару рахунку-фактурі.
ФОП Роянов К.В. вказує, що його витрати на послуги адвоката у даній справі склали 7 500,00 грн, які оплачені платіжним дорученням №441 від 02.04.2021 (також надає банківську виписку про зарахування коштів в сумі 7 500,00 грн).
ФОП Роянов К.В. надав копію акта здачі-прийняття правничої допомоги від 07.05.2021 та детальний опис робіт (наданих послуг) від 07.05.2021.
Акт здачі-прийняття правничої допомоги від 07.05.2021 свідчить, що виконавець витратив 4 години на складення та підписання позовної заяви та 1 годину на складення та підписання клопотання про витребування доказів, що із розрахунку 1 500,00 грн за одну годину роботи виконавця складає 7 500,00 грн.
АТ «Київметробуд» клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявило.
Господарський суд першої інстанції, встановивши наведені вище обставини, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ «Київметробуд» понесених ФОП Рояновим К.В. витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що у поданій апеляційній скарзі АТ «Київметробуд» не вказує про допущені місцевим господарським судом порушення при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, в т.ч. витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції, у цьому випадку в частині розподілу судових витрат, апеляційним господарським судом не встановлено.
Щодо витрат ФОП Роянова К.В. професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
ФОП Роянов К.В. надав відзив на апеляційну скаргу, у якому навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести, що складає 7 500,00 грн; просив стягнути з АТ «Київметробуд» на користь ФОП Роянова К.В. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
До поданого відзиву ФОП Роянов К.В. долучив:
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» з метою надання правничої допомоги ФОП Роянову К.В. на виконання Договору №2610/21-ПД про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2021;
- копію договору №2610/21-ПД від 26.10.2021 про надання професійної правничої допомоги;
- копію фільтрованої виписки із банківського рахунку Адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» від 02.11.2021 за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 з отримання від ФОП Роянова К.В. оплати за надання правничої допомоги в сумі 7 500,00 грн;
- копію акта здачі-прийняття правничої допомоги від 03.11.2021 за договором №2610/21-ПД про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2021;
- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на АБ «Костянтина Потапова «Легіс Юніон»;
- копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3334 від 28.04.2017 на ім'я адвоката Потапова К.О.;
- ордер на надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2021;
- докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
З наданих доказів встановлено, що 26.10.2021 ФОП Роянов К.В. (клієнт) та Адвокатське бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» (виконавець, бюро) уклали договір №2610/21-ПД про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого бюро зобов'язується надати Клієнту професійну правничу допомогу (правнича допомога) в обсязі, визначеному п. 1.2 договору, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного договору. Виконавець має право надати Клієнту правничу допомогу поза межами відповідного обсягу, визначеного пунктом 1.2. Договору. Обсяг правничої допомоги, яка надається відповідно до договору, включає здійснення представництва клієнта у справі №910/7686/21, реалізацію від імені клієнта без обмежень процесуальних прав та обов'язків, що, зокрема, полягає у ознайомленні з матеріалами справи, складенні, підписанні та поданні відзиву на апеляційну скаргу АТ «Київметробуд» на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21.
З метою встановлення порядку обчислення гонорару (винагороди) виконавця сторони визначили, що вартість 1 години участі представника чи захисника клієнта у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, або у заходах реалізації прав чи виконання обов'язків, пов'язаних із прибуттям до суду, становить 2 500,00 грн, вартість 1 години надання виконавцем іншої правничої допомоги згідно даного договору становить 1 500,00 грн (п. 4.1 договору).
Згідно з п. 4.3 договору з метою оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено пунктом 1.2 договору, клієнт перераховує на користь Бюро грошові кошти у сумі згідно виставленого клієнту для оплати гонорару рахунка-фактури (рахунків-фактур).
Строк оплати правничої допомоги може вказуватись у рахунку-фактурі. Якщо в рахунку-фактури не вказано строк оплати правничої допомоги, він підлягає оплаті протягом 3 днів із дати його складення (п. 4.5 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору за результатами надання правничої допомоги згідно даного договору виконавець складає акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги, у якому зазначається надана правнича допомога, витрачений виконавцем на надання правничої допомоги час та сума оплати. Акт підписується сторонами даного договору.
26.10.2021 та 29.10.2021 на виконання умов договору ФОП Роянов К.В. сплатив на користь Адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» гонорар за надання правничої допомоги у загальному розмірі 7 500,00 грн.
03.11.2021 сторони підписали акт здачі-прийняття правничої допомоги за договором, згідно з яким ФОП Роянов К.В. прийняв надану Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» професійну правничу допомогу в повному обсязі, визнав факт її дійсного надання, претензій і зауважень за термінами, умовами, обсягом, змістом та вартістю робіт та/або послуг не має, узгоджений сукупний розмір вартості наданої правничої допомоги на підставі договору №2610/21-ПД про надання правничої допомоги від 26.10.2021 року згідно даного акта склав 7 500,00 грн.
Зокрема, згідно з актом на виконання умов договору виконавець з метою надання професійної правничої допомоги клієнту виконав:
- ознайомлення 29.10.2021 з матеріалами справи №910/7686/21 в Північному апеляційному господарському суді.
На ознайомлення з матеріалами справи №910/7686/21 в Північному апеляційному господарському суді виконавець витратив 1 годину, вартість роботи становить - 1 500,00 грн із розрахунку 1 500,00 грн за 1 (одну) годину роботи (1 500,00 грн х 1 годину = 1500,00 грн);
- складення та підписання відзиву клієнта на 10-ти аркушах, датованого 03.11.2021, на апеляційну скаргу АТ «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21.
Складення відзиву включило в себе зокрема, але не виключно:
- дослідження (аналіз) релевантного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, уточнення у клієнта необхідної інформації шляхом комунікації із останнім із метою належного та детально-послідового текстуального викладення змісту спірних правовідносин у відзиві, зазначення в ньому доводів на спростування доводів апеляційної скарги;
- дослідження (аналіз) змісту постанов Верховного Суду, опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на предмет застосування висновків Верховного Суду до правовідносин, що виникли між клієнтом та відповідачем задля здійснення посилань на дані обов'язкові висновки в тексті відзиву;
- перевірка відзиву на предмет відповідності нормам процесуального права.
Всього на складення та підписання виконавцем відзиву клієнта витрачено 4 години, вартість роботи становить - 6 000,00 грн із розрахунку 1 500,00 грн за 1 год роботи (1500,00 грн х 4 годин = 6000,00 грн).
Від АТ «Київметробуд» заперечень щодо заявлених ФОП Рояновим К.В. до стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надійшло.
Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За визначенням п. 9 ч. 1 ст. 1 названого Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частинами 2 та 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі висловленою в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від АТ «Київметробуд» заперечень (або інших клопотань) щодо заявлених ФОП Рояновим К.В. до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції не надійшло.
У додатковій постанові від 19.07.2021 у справі №910/16803/19 Верховний Суд зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 ГПК України.
При вирішенні питання щодо розміру суми витрат на професійну правову допомогу колегія суддів також враховує таке.
Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу і виду послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним (аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, що сплачена чи підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Суд також бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. В абз. 2 та 3 п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення зазначених витрат, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
За наведених підстав, враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги АТ «Київміськбуд», колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ФОП Роянова К.В. підлягає 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7686/21 залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25; ідентифікаційний код 01387432) на користь фізичної особи-підприємця Роянова Костянтина Васильовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 7 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Справу №910/7686/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.В.Андрієнко
В.А. Корсак