Тернопільської області
С П Р А В А № 2-1237/10
«21» квітня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючого: Костіва О.З.
- за участю секретаря: Бандаса Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в залі суду в м.Тернополі цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: приватного підприємства
«Тернопільська фірма «Будівельник»
про: виконання умов договору та стягнення коштів ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» про виконання умов договору та стягнення коштів, посилаючись на те, що 30 травня 2008 року між ними був укладений договір про пайову участь у будівництві двохкімнатної квартири №171 за адресою: АДРЕСА_1. На виконання умов договору ним було внесено 181550 грн. 19 серпня 2009 року він письмово звернувся до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» з проханням повернути внесені кошти. Однак, до теперішнього часу, всупереч умовам договору, ніякої відповіді не отримав, кошти йому не повернуто. Просить зобов'язати ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» виконати умови договору та повернути внесені ним кошти.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, зіславшись на мотиви, викладі в позовній заяві.
Представник відповідача - ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» в судовому засіданні проти позову заперечив та суду пояснив, що згідно п.4 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» повернення коштів , внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об»єкта (частини об»єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об»єкта (частини об»єкта) житлового будівництва.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи із таких міркувань.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини.
30 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» укладено договір про пайову участь у будівництві двохкімнатної квартири №171 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.2.1 даного Договору позивач (Сторона 2) вніс 181550 грн., що було зараховано ПП «ТФ «Будівельник» (Сторона 1), як викуплені 39.91 кв.м. Залишкову суму 147194 грн. ОСОБА_1 зобов»язаний внести до кінця будівництва з фіксацією викупу кв.м.
Таким чином, ОСОБА_1 виконав свої зобов»язання згідно з Договором та вніс на рахунок ПП «ТФ «Будівельник» 181550 грн., що підтверджується квитанціями від 30 травня 2008 року та 04 червня 2008 року.
П.2.4 договору передбачено, що при виникненні ситуації, коли Сторона 2 розриває угоду, Сторона 1 зобов'язується повернути кошти в сумі, що внесена Стороною 2, як пайова участь, на момент розриву договору при умові, що на дану квартиру укладений договір з іншими клієнтом, але не пізніше трьох місяців з моменту першого звернення про розірвання угоди.
19 серпня 2009 року позивач звернувся в ПП «ТФ «Будівельник» з проханням повернути внесені ним кошти в розмірі 181 550 грн.
Однак, до теперішнього часу кошти ОСОБА_1 відповідачем не повернуті.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, відповідач не виконав свого зобов'язання перед позивачем.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
На момент розгляду справи в суді відповідач борг в сумі 181 550 грн. добровільно не повернув.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року №800-VI, оскільки вказаний закон набрав чинності 14 січня 2009 року, а договір укладено 30 травня 2008 року.
Згідно ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Таким чином, оскільки вказаний Закон встановлює обов»язки, не передбачені договором та погіршує становище позивача, він не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору від 30 травня 2008 року.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, шляхом зобов'язання ПП «ТФ «Будівельник» повернути позивачу 181550 грн. , 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суд, сплачених при подачі позовної заяви до суду та стягнути 1700 грн. судового збору в дохід держави.
керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України,
ст.ст.5, 526, 629 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати ПП « Тернопільську фірму «Будівельник» повернути ОСОБА_1 181550 (сто вісімдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят) гривень та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених при подачі позовної заяви до суду.
Стягнути з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» 1700 грн. судового збору в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий: Костів О.З.