09 грудня 2021 р. Справа № 520/12624/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 04.08.21 по справі № 520/12624/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонд України в Харківській області стосовно нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 про додаткові види грошового забезпечення та премії від 25.05.2021 за № 11/4801;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки: за особливості проходження військової служби, за службу в умовах режимних обмежень, надбавка з кваліфікацію клас 2 та премії) на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонне служби України нової довідки про розмір грошового забезпечення від 25.05.2021 за № 11/480 за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді, здійснивши виплату сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 однією сумою.
Рішенням від 04 серпня 2021 року Харківський окружний адміністративний суд вийшов за межі позову, задовольнивши його частково.
Визнав протиправною та скасував відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 01.07.2021.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/4801 від 25.05.2021 з урахуванням раніше проведених платежів, з виплатою боргу однією сумою.
Позов у решті вимог залишив без задоволення.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 454,00 грн у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ПФУ в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав, що після скасування положень пунктів 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Стверджує, що відповідачем при перерахунку пенсії жодним чином не порушено право позивача на пенсійне забезпечення щодо обчислення розміру пенсії, оскільки відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані уповноваженим органом та не міг визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до попередньої довідки. Вказує, що у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Окрім цього, зазначає, що вимога про здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії єдиним платежем не підлягає задоволенню, оскільки з системного аналізу положень ч. 1 та 3 ст. 2 КАС України у поєднанні з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта; кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення. Просить врахувати, що поза увагою суду першої інстанції залишено те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду щодо відповідної частини позовних вимог, оскільки відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а буквальне тлумачення статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і безпідставними, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Просить урахувати, що права позивача порушені діями відповідача щодо перерахунку пенсії після звернення позивача, оформленого листом від 02.06.2021, а з позовом до суду позивач звернувся 13.07.2021, а отже строк звернення з позовом до суду позивачем не пропущено.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачу призначено пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 та Постанови КМУ № 103 від 21.02.18 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у розрізі компонентів: оклад за посадою, оклад за званням, надбавка за вислугу років.
На підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 Адміністрацією Державної прикордонної служби України надіслано до ГУПФУ в Харківській області довідку від 25.05.2021 за № 11/4801 про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за посадою заступника коменданта з матеріально-технічного забезпечення прикордонної комендатури "Дворічна" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Держприкордонслужби України станом на 05.03.2019 у розрізі компонентів: 1) оклад за посадою, 2) оклад за військовим званням, 3) надбавка за вислугу років, 4) надбавка за особливості проходження служби, 5) надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, 6) надбавка за кваліфікацію, 7) премія (а. с. 7).
Зверненням від 02.06.2021 заявник порушив перед пенсійним органом питання про перерахунок пенсії.
Листом від 01.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років з посиланням на те, що йому проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103 з 01.01.2018 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано уповноваженим органом за відповідною посадою. 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 за № 862/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019 залишене без змін, яким вирішено визнати протиправними та нечинними пункти 1-2 Постанови № 103. Після визначення протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося, у зв'язку з чим провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розміри грошового забезпечення від 25.05.2021 за № 11/4801, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України, немає законних підстав (а. с. 29, 30).
Позивач, уважаючи, що відповідачем порушуються його права на соціальний захист на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки під час нарахування та виплати пенсії не враховуються та не беруться до уваги щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених чинним законодавством на підставі оновленої довідки, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з огляду на обставини наявності у позивача права на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців та отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення від 25.05.2021 за № 11/4801, дійшов висновку про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача на підставі такої довідки з 01.04.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Разом з тим, з огляду на приписи ст. 9 КАС України, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною та скасував відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 01.07.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст.63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 цієї ж норми передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що перерахунок пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ може бути проведений як за додатковими документами, які має право надати пенсіонер, так і на підставі відомостей, які надаються уповноваженими державними органами. В першому випадку, пенсіонер, який набув права на підвищення пенсії, має право отримати різницю в пенсії за минулий час не більш як за 12 місяців. У випадку, коли перерахунок пенсії проводиться у зв'язку із зміною розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, то такий перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Водночас у випадку, коли перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно зі статтею 10 Закону України № 2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Отже, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
В свою чергу, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704).
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
З аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії тільки з урахуванням основних складових грошового забезпечення (посадовий оклад, надбавка за посадовий оклад, надбавка за вислугу років) за відповідною посадою, з якої був звільнений з військової служби, в той час як додаткові види грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення не були включені.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Отже, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19 та яка була залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства України та правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у цій зразковій справі, випливає, що право на звернення за оновленою довідкою з урахуванням не тільки основних, але й додаткових видів грошового забезпечення, до уповноваженого органу, з якого особа звільнена з військової служби та право на перерахунок пенсії виникли у позивача з моменту визнання протиправною та нечинною Постанови №103, тобто із 05.03.2019, а право на перерахунок пенсії - з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Учасниками справи не заперечується, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, Адміністрацією Державної прикордонної служби України на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області надіслано довідку від 25.05.2021 за № 11/4801 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.04.2019, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії), встановлених відповідно до вимог Постанови № 704 за посадою, відповідною останній штатній посаді позивача.
Таким чином, у зв'язку з виникненням у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи надіслання Адміністрацією Державної прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу Пенсійного фонду обов'язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням нового розміру грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач перед звільнення з військової служби з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з виплатою заборгованості без обмеження строком в 12 місяців з дня надходження довідки.
З матеріалів справи вбачається, що довідка видана уповноваженим органом відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704, та окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням (прапорщик), надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, за кваліфікацію та премії (а. с. 7).
За встановлених обставин, з огляду на те, що довідка видана відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після 05.03.2019 та непередбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у перерахунку позивача.
Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що визнання нечинними в подальшому п. п. 1, 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та на тому, що після визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 Урядом не прийнято інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, з урахуванням чинності попередньої редакції норм Порядку № 45.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що така позиція відповідача фактично не узгоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, та ставить висновки, зроблені в рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування приписів Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019, під сумнів. Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після надходження довідки про розмір грошового забезпечення від 25.05.2021 за № 11/4801 було зобов'язане перерахувати пенсію позивача на підставі такої довідки.
Щодо вимог позову про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати суми перерахунку пенсії однією сумою, починаючи з 01.04.2019, колегія суддів зауважує таке.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною 2 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз ст. ст. 51, 52, 55, а також ст. 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії".
Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми перерахунку пенсії однією сумою.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійних виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".
Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсійний орган, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині у апеляційній скарзі, посилається на те, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта; кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.
Приписами ч. 6 ст. 246 КАС України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку виплата суми перерахунку пенсії однією сумою є фактично способом захисту прав позивача, оскільки, по-перше, вказані суми недоплаченої суми перерахунку пенсії повинні бути вже виплачені позивачу і відповідно громадянин має право отримати одразу всю суму на виконання рішення суду, а по-друге, це буде фактично порядком виконання рішення суду, відповідно до вказаної вище норми КАС України, з огляду на спір щодо порядку виконання судового рішення, а тому суд першої інстанції мав визначити спосіб виконання рішення суду.
Оскільки бездіяльність пенсійного органу, яка полягає у неперерахунку та невиплаті ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.05.2021 за № 11/4801 є неправомірною, відповідно з 01.04.2019 підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини перерахунку пенсії однією сумою.
Колегія суддів зазначає, що заперечення пенсійного органу відповідно є необґрунтованими.
Доводів щодо висновків суду в частині визнання протиправною та скасуванні відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформленої листом від 01.07.2021, апеляційна скарга не містить.
Наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції.
Що стосується доводів відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то такі є безпідставними, оскільки перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 не проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а відтак, в силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Разом з цим, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив про неспроможність твердження пенсійного органу про необхідність застосування до спірних правовідносин 6-місячного строку звернення до суду.
Також, апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинам, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 510/1286/16-а, спірні правовідносини в якій врегульовані нормами Закону України від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 по справі № 520/12624/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич