Справа № 500/7243/21
07 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначив, що з огляду на викладене строк звернення, який застосовується у даних правовідносинах, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Просить врахувати, що у даних правовідносинах момент виникнення права на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення виникає з моменту його отримання - 21.05.2020 та 18.07.2019 - день, коли позивач отримав оскаржувані рішення податкового органу. В той же час платник звернулась із позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0243105-5306-1912 від 28.06.2019, №0008200-5305-1912 від 22.04.2020 - 27.10.2021 року (вказане підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі №500/7243/21), тобто з пропущений строку оскарження, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
07.12.2021 позивач та її представник не прибули, представник позивача подав письмову заяву, в якій просив справу розглядати за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, в порядку письмового провадження, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Так, частиною першою ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 56 Податкового кодексу України (надалі, ПК України) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені і норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Зазначений правовий висновок встановив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19).
Позаяк, виходячи зі змісту п.56.19 ПК України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, місячний строк для оскарження податкового повідомлення- рішення слід застосовувати у випадку застосування процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення.
Крім цього, п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Водночас, пунктом 101.1 статті 101 ПК України передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Отже, п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов'язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов'язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов'язання визнається безнадійним в силу статті 101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов'язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 809/1086/16.
Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду є правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень №0243105-5306-1912 від 28.06.2019, №0008200-5305-1912 від 22.04.2020 - 27.10.2021 року.
В той же час, відповідач у справі вказує на те, що у даних правовідносинах момент виникнення права на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення виникає з моменту його отримання - 21.05.2020 та 18.07.2019 - день, коли позивач отримав оскаржувані рішення податкового органу. В той же час платник звернулась із позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0243105-5306-1912 від 28.06.2019, №0008200-5305-1912 від 22.04.2020 - 27.10.2021 року
В той же час, доказів застосування процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.
Отже, з матеріалів справи не вбачається пропуску позивачем строку, визначеного п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду, що було встановлено і під час відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності та залишення позовну заяви без розгляду відсутні.
Керуючись ст.240, 241, 248 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позову без розгляду у справі 500/7243/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 07 грудня 2021 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Головуюча суддя Дерех Н.В.