10 грудня 2021 року м. Рівне №460/5515/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доПоліської митниці Держмитслужби
про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2020/000163/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204020/2020/00224.
Згідно з позовною заявою позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач, за наявності усіх документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо транспортного засобу, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та при поданні усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Крім того зауважує, що митний орган не обґрунтував належним чином неможливість використання попередніх методів для визначення митної вартості товару. Відтак, застосування одразу резервного методу є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. З огляду на це, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 02.06.2021 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 16.06.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/5515/21. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.08.2021. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач у строк встановлений судом подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема зазначив, що сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, митниця встановила, що продаж оцінюваного автомобіля, бувшого у використанні, марки - AUDI, модель - Q5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2018, здійснена на підставі інвойсу від 07.07.2020 №7755, згідно якого продавцем товару є компанія ALCO IMPEX INC. (Chateauguay, Canada). Ціна товару з урахуванням винагороди брокера, аукціонних та інших зборів становить 26659,00 доларів США, що перевищує заявлену митниці. Представником відповідача також зауважено, що до митного оформлення імпортованого позивачкою автомобіля, уповноваженою особою в якості підтвердження вартості транспортного засобу, надано витяг з Інтернет ресурсу (сайт impactauto.ca), який перевірити не можливо, оскільки доступ до даного джерела інформації обмежено. Поряд з тим, фото товару, які містяться у витягу з Інтернет ресурсу не відображають значних ушкоджень автомобіля, що також підтверджено Актом митного огляду від 03.09.2020 №UA204020/2020/237059. Разом з тим, відомості про пошкодження транспортного засобу не заявлено до митного оформлення у поданій митній декларації. Разом з тим, представник митного органу і наданих поясненнях вказав, що наданий витяг з Інтернет ресурсу містить інформацію щодо пробігу автомобіля 49319 км, який співпадає з пробігом в оголошенні, при цьому вартість такого автомобіля зазначена в розмірі 38733,68 доларів США, що майже вдвічі перевищує заявлену митниці. Крім того, представником відповідача зазначено, що згідно поданого доручення від 01.09.2020 №1215 уповноваженою особою представляти інтереси імпортера ОСОБА_1 , у тому числі придбати на її ім'я доставляти транспортний засіб, є ОСОБА_2 . До митного оформлення надано довідку про понесені витрати на транспортування транспортного засобу від 03.09.2020 б/н, видану ОСОБА_1 , що суперечить відомостям про особу яка уповноважена здійснювала такі витрати згідно поданого доручення від 01.09.2020 №1215 та відомостей занесених до графи 8 поданої МД. При цьому будь-яких фінансових документів (рахунків, чеків про понесені витрати на транспортування: пальне, проїзд дорогами, проживання, тощо) до митного оформлення не подано. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У наданому відзиві на позов відповідач також вказував, що до митного оформлення надано довідку від 03.09.2020 щодо понесених витрат на перевезення від ROLIDAS UAB. Однак, будь-яких документів (договори на перевезення, транспортні перевізні документи (товаротранспортні накладні, коносаменти, тощо)), які б посвідчували участь даного іноземного суб'єкта у зовнішньоекономічній операції з купівлі-продажу транспортного засобу, до митного оформлення не подано. Разом з тим, витрати понесені ROLIDAS UAB, засвідчуються наданою довідкою, а не рахунками. Також відповідачем вказано, що Враховуючи той факт, що товар придбано фізичною особою у юридичної на підставі інвойсу від 07.07.2020 №7755, всупереч положенням статті 368 МКУ декларантом при поданні МД до митного оформлення не надано документів, що свідчили б про факт оплати товару (чеки, касові документи, банківські платіжні документи, тощо). Зазначив, що недоліки у поданих документах свідчать про заявлення декларантом до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований автомобіль. Наявність таких обставин зумовила виникнення у відповідача сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу. Тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано запитувані документи не у повній мірі. З наведеного вважає оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З тих підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач подав до суду відповідь на відзив суть якої загалом зводиться до аргументів вже викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 09.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08.09.2020.
Протокольною ухвалою суду від 08.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 06.10.2021.
Протокольною ухвалою суду від 06.10.2021, у зв'язку із зазначенням відповідачем нових підстав пропуску строку звернення до суду позивачем, оголошено перерву у судовому засіданні та надано ОСОБА_1 строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 20.10.2021, у зв'язку із поданням позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду, розгляд справи призначено на 05.11.2021.
У зв'язку із щорічною відпусткою головуючого судді розгляд справи 05.11.2021 не відбувся та був перенесений на 15.11.2021.
Протокольною ухвалою суду від 15.11.2021 було оголошено перерву у судового засіданні до 08.12.2020.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року суд продовжив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 10.12.2021 у задоволенні клопотання Поліської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суду слід зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що 03.09.2020 року за митною декларацією №UA204020/2020/237059 заявлено до митного оформлення транспортний засіб «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марка - AUDI, модель - Q5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2018», ввезений для громадянки України ОСОБА_1 , за рівнем митної вартості, заявленого за основним методом, на рівні 575440,17 грн., що за курсом НБУ на дату подання митної декларації до митного оформлення становить 20817,00 доларів США.
Для митного оформлення відповідачу разом з митною декларацією було подано ряд документів за результатом аналізу яких, під час здійснення митного контролю та митного оформлення, посадовою особою відповідача зроблено висновок, що такі документи містять розбіжності і не дають достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Враховуючи цю обставину, митний орган направив позивачу запит, яким зобов'язав його надати додаткові документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі), які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію митної декларації країни відправлення.
У відповідь на вказаний запит митниці декларантом надано лише Звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 10.09.2020 №00079/2020. Як вказано відповідачем та встановлено судом за результатом дослідження доказів і матеріалів справи, додатково наданий відповідачу Звіт від 10.09.2020 №00079/2020, не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092. А саме, відповідач у надано відзиві на позовну заяву вказав, а суд встановив, що долучені до Висновку фотографії не відображають усі описані експертом пошкодження імпортованого транспортного засобу, крім того, базову вартість (середню ціну КТЗ, що ввозиться на митну територію України Сср1) експертом обраховано невірно, оскільки ним застосовано вартість КТЗ на 2017 рік. Згідно таблиці 3.1 Методики буква J відповідає 2018 модельному року, однак експертом у Звіті (сторінка 5) зазначено модельний 2017 рік. При цьому, у якості додатку до звіту долучено витяг з електронного довідника www.nadaguides.com без зазначення у ньому типу комплектації та року виготовлення автомобіля. Зокрема, як слідує з матеріалів справи 11.09.2021 року уповноваженою особою позивачки відповідачу було надіслано повідомлення про вичерпність поданих до митного оформлення документів з ініціюванням перед митним органом прийняття останнім рішення без врахування термінів, передбачених положеннями статті 53 МК України.
11.09.2020 року Поліською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000163/1 по митній декларації №UA204020/2020/237059, за яким митну вартість легкового автомобіля марки - AUDI, модель - Q5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2018, збільшено з 20817,00 доларів США до 30000,00 доларів США.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зокрема, вказано:
Згідно поданого митниці та суду інвойсу від 07.07.2020 №7755, продавцем товару є компанія ALCO IMPEX INC. (Chateauguay, Canada), а покупцем ОСОБА_3 .
Відповідно до CMR без номера від 31.08.2021 компанія ROLIDAS UAB здійснила доставку товару з порту Клайпеда Литва до м. Рівне Україна автомобіль марка - AUDI, модель - Q5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , відправником якого є компанія ALCO IMPEX INC., а отримувачем ОСОБА_3 .
До митного оформлення не надано платіжних документів про придбання автомобіля громадянкою ОСОБА_3 . Не надано Коносамент на здійснення перевезення товару морським транспортом та про оплату вартості такого перевезення, що є обов'язковою складовою митної вартості товарів.
Разом з тим, під час здійснення контролю перевірки митної вартості відповідно до вимог ст. 54 МК України, встановлено, що подані декларантом до митного оформлення товару за МД від 03.09.2020 №UA204020/2020/237059 документи містять неточності та невідповідності, зокрема:
Реалізація транспортного засобу здійснена на підставі інвойсу від 07.07.2020 №7755, згідно якого продавцем товару є компанія ALCO IMPEX INC. (Chateauguay, Canada). Ціна товару з урахуванням винагороди брокера, аукціонних та інших зборів становить 26659,00 доларів США, що перевищує заявлену митниці.
Згідно наданого до митного оформлення документу реєстрації транспортного засобу від 30.06.2020 №L2904795, продавцем транспортного засобу є CERTAS DIRECT INSURANCE COMPANY CORP (ONTARIO, Canada), що не узгоджується з продавцем за інвойсом від 07.07.2020 №7755.
В якості підтвердження числового значення складової митної вартості - ціни товару, декларантом надано витяг з Інтернет ресурсу (сайт impactauto.ca), який перевірити не можливо, оскільки доступ до даного джерела інформації обмежено. Поряд з тим, фото товару, які містяться у витягу з Інтернет ресурсу не відображають значних ушкоджень автомобіля, що також підтверджено Актом митного огляду від 03.09.2020 №UA204020/2020/237059. Разом з тим, пошкодження транспортного засобу не заявлено до МД.
Крім того, наданий скріншот містить інформацію про пробіг автомобіля 49319 км (який співпадає з пробігом в оголошенні) та вартість товару 38733,68 доларів США що майже вдвічі перевищує заявлену митниці.
Згідно поданого доручення від 01.09.2020 №1215 уповноваженою особою представляти інтереси імпортера ОСОБА_1 , у тому числі придбати на її ім'я доставляти транспортний засіб, є ОСОБА_2 . До митного оформлення надано довідку про понесені витрати на транспортування транспортного засобу від 03.09.2020 б/н, видану ОСОБА_1 , що суперечить відомостям про особу яка уповноважена здійснювала такі витрати згідно поданого доручення від 01.09.2020 №1215 та відомостей занесених до графи 8 поданої МД.
При цьому будь-яких фінансових документів (рахунків, чеків про понесені витрати на транспортування: пальне, проїзд дорогами, проживання, тощо) до митного оформлення не подано. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Поряд з тим, відповідно до графи 20 Розділу ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак до митного оформлення жодного з перерахованих вище документів не надано.
До митного оформлення надано довідку від 03.09.2020 щодо понесених витрат на перевезення від ROLIDAS UAB. Однак, будь-яких документів (договори на перевезення, транспортні перевізні документи (товаротранспортні накладні, коносаменти, тощо)), які б посвідчували участь даного іноземного суб'єкта у зовнішньоекономічній операції з купівлі-продажу транспортного засобу, до митного оформлення не подано. Разом з тим, витрати понесені ROLIDAS UAB, засвідчуються наданою довідкою, а не рахунками.
Враховуючи той факт, що товар придбано фізичною особою у юридичної на підставі інвойсу від 07.07.2020 №7755, всупереч положенням статті 368 МКУ декларантом при поданні МД до митного оформлення не надано документів, що свідчили б про факт оплати товару (чеки, касові документи, банківські платіжні документи, тощо).
Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.
Митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів. Зокрема вартість оцінюваного КТЗ згідно електронного довідника www.nadaguides.com, як ушкодженого, за його фактичним встановленим митним оглядом пробігом в 49318 км, що відповідає 30644 милям, становить 29500 USD (дол. США) без витрат на його транспортування.
Зауважено, що недоліки у поданих документах свідчать про заявлення декларантом до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований автомобіль. Наявність таких обставин зумовило виникнення у відповідача сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу.
З огляду на це відповідачем було скориговано митну вартість на підставі наявних у нього відомостей (інформації щодо вартості аналогічних транспортних засобів згідно сайту www.nadaguidеs.com) із застосуванням другорядного (резервного) методу.
Разом з тим, у зазначеному рішенні митним органом вказано про неможливість застосування інших другорядних методів визначення митної вартості (статті 58-63 Митного кодексу України) у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 Митного кодексу України).
Відповідно до цього, Поліською митницею Держмитслужби винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204020/2020/00224, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204020/2020/237059.
Причиною відмови зазначено, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2020/000163/1 від 11.09.2020.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Згідно із п.2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частин другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57).
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
При цьому, обов'язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Необхідність витребування додаткових документів є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість товару.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
На підтвердження існування обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів Поліська митниця вказала на ряд недоліків поданих декларантом документів для митного оформлення, кожний з яких суд перевіряє і надає правову оцінку.
Стосовно тверджень відповідача, що до документів поданих декларантом не додано належний документ про вартість транспортування автомобіля на територію України у розрізі складових витрат перевезення суд зазначає таке.
Митний кодекс України не деталізує документи, які підтверджують транспортні витрати, для цілей визначення митної вартості товару. Проте, відповідно до наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 року Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення (далі - наказ № 599) у графі 20 митної декларації зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Виходячи з наведених правових норм наказу №599, цей перелік документів не є вичерпним і на підтвердження витрат на транспортування може надаватися й довідка про вартість перевезення.
Однак у цих конкретних спірних правовідносинах видана позивачем довідка не може належним чином беззаперечно підтверджувати понесені ним витрати на транспортування, що є обов'язковою складовою митної вартості з огляду на таке.
З наведеного суд дійшов висновку, що без надання додаткових документів неможливо достовірно встановити чи були включені всі витрати понесені позивачем на перевезення товарів, а також їх реальний розмір.
Тому відповідачем вмотивовано було витребувано від декларанта додаткові документи, а саме документи на перевезення у розрізі складових витрат і коносамент документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.
Поряд з цим, суд зазначає, що декларант позивача, подаючи до митного оформлення документи, які містили зазначені вище недоліки повинен був розуміти, що такі обставини можуть призвести до виникнення сумнівів у органу митного контролю щодо достовірності відомостей, які у них містяться.
Отже, суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, перевіривши їх наявними доказами дійшов висновку, що дії відповідача по запиту у декларанта позивача додаткових документів вчиненні вмотивовано, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень.
Щодо посилань представника позивача, про те, що митний орган не обґрунтував застосування резервного методу, то суд звертає увагу на таке.
У цьому конкретному випадку, виходячи з наведеного вище, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом у зв'язку із розбіжностями в поданих до митного оформлення документах.
Щодо не доведеності неможливості застосування попередніх п'яти методів, то суд зазначає, що при визначені митної вартості транспортного засобу, якщо немає можливості застосування основного методу, застосовуються другорядні.
При митному оформленні ввезеного автомобіля інспектор не міг застосувати жоден із другорядних методів, крім резервного, виходячи з наступного.
У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами.
У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміють товари, які хоч і є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Використання двох попередніх методів не здійснюється через те, що можливості знайти ідентичний, аналогічний або подібний товар немає, бо характеристики бувших у використанні автомобілів різняться.
Метод на основі віднімання вартості не був використаний у зв'язку із відсутністю в органу доходів і зборів інформації щодо основи для віднімання вартості.
Відповідно до статті 63 Митного кодексу України, для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі. яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно із частиною першою статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
При цьому, відповідач при проведенні консультацій з декларантом надавав йому можливість підтвердити заявлену за основним методом митну вартість товару додатковими документами, що не було ним здійснено у повній мірі.
Відтак, митним органом обґрунтовано використання при здійсненні митного оформлення легкового автомобіля марки - AUDI, модель - Q5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2018, резервного методу.
З наведеного суд констатує, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА204000/2020/000163/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2020/00224 в повній мірі відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності, а відтак до скасування не підлягають.
Отже, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У разі відмови в задоволенні позовних вимог підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА204000/2020/000163/1 від 11.09.2020 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2020/00224, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Поліська митниця Держмитслужби (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43350097)
Повний текст рішення складений 10 грудня 2021 року
Суддя Д.П. Зозуля