Справа № 645/3960/19
Провадження № 2-др/645/31/21
18 листопада 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Ульяніч І.В.,
за участю секретаря - Погудіної Д.О.,
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача ТОВ «ОВІС» - Утюгова Б.О.
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ СЛОБОЖАНЩИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна, поновлення державної реєстрації та визнання недійсним договору застави,-
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ СЛОБОЖАНЩИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна, поновлення державної реєстрації та визнання недійсним договору застави, за результатами судового розгляду якої 30.07.2021 року було ухвалено рішення згідно якого у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.
04.08.2021 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ТОВ «АРНА» - Тоцької К.М. про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «АРНА» понесених під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64 500,00 грн..
Крім того, представник відповідача ТОВ «ОВІС» - Утюгов Б.О. в судовому засіданні 30 липня 2021 року до закінчення судових дебатів зробив відповідну заяву щодо стягнення судових витрат та подання доказів про надання правової допомоги та 04.08.2021 року подав відповідні докази щодо надання професійної правничої допомоги адвоката у сумі 42000 грн.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явилась, надала заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі, заяву підтримує у повному обсязі, також додатково повідомляє, що часи роботи адвоката розраховані на підставі протоколів судових засідань, які містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Михайловин Д.В. просив суд відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Арна» щодо ухвалення додаткового рішення та стягнення коштів. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. ТОВ «Арна» в якості обґрунтування понесених витрат на правову допомогу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, надає наступні докази: 1. Не засвідчену копію акта приймання-передачі юридичних послуг від 03.08.2020, укладеного між ТОВ «Арна» та адвокатом Тоцькою К.М. 2. Не засвідчену копію детального опису наданих послуг від 03.08.2020. 3. Не засвідчену копію договору про надання правової допомоги від 17.04.2019, укладеного між ТОВ «Арна» та адвокатом Тоцькою К.М. 4. Не засвідчену копію додаткової угоди від 08.07.2019 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2019, укладеної між ТОВ «Арна» та адвокатом Тоцькою К.М. Надані ТОВ «Арна» докази на підтвердження витрат на правову допомогу є неналежними, недопустимими та недостовірними. Матеріали справи не містять засвідчених копій наданих документів. Тому, в позивача є об'єктивні сумніви щодо достовірності наданих документів. Зазначає, що у додатковій угоді від 08 липня 2019 року до договору про надання правової допомоги зазначено, що «виплата гонорару здійснюється протягом п'яти днів після отримання на руки адвокатом судового рішення за результатами розгляду справи по суті в суді першої інстанції». Повний текст судового рішення по справі № 645/3960/19 складено 09 серпня 2021 року і отриманий представником. Однак, заява ТОВ «Арна» про стягнення витрат на правничу допомогу не містить доказів на підтвердження сплати та дійсної вартості послуг адвоката по справі, строк оплати яких настав. Вказані факти свідчать про те, що ТОВ «Арна» не понесло жодних витрат. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. ТОВ «Арна» просить стягнути 64 500 грн. витрат на правничу допомогу (20% від ціни позову), що є занадто великим, не є співмірним, враховуючи ціну. За таких обставин просив витрати ТОВ «Арна» на професійну правничу допомогу зменшити до 1 000 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь ТОВ «Овіс» зазначив, що ТОВ «Овіс» в якості обґрунтування понесених витрат па правову допомогу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, надає наступні докази: 1. Не засвідчену копію акта приймання-передачі юридичних послуг від 02.08.2021, укладеного між ТОВ «Овіс» та адвокатом Утюгов Б.О. (в додатках надає акт від 2020 року) за договором №0110/19 від 01 жовтня 2019 року. 2. Не засвідчену копію детального опису наданих послуг. 3. Не засвідчену копію рахунку від 02.08.2021. 4. Не засвідчену копію додаткової угоди від 02.02.2021 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2021, укладеної між ТОВ «Овіс» та адвокатом Утюговим Б.О. Надані ТОВ «Овіс» докази на підтвердження витрат на правову допомогу є неналежними, недопустимими та недостовірними. Матеріали справи не містять засвідчених копій наданих документів. Тому, в позивача є об'єктивні сумніви щодо достовірності наданих документів. Наприклад, наданий ТОВ «Овіс» акт приймання-передачі юридичних послуг та детальний опис наданих послуг були складені 03 серпня 2020 року. Однак, і опис, і акт містять в собі посилання на послуги, які нібито були надані вже після складення відповідних документів, що викликає об'єктивний сумнів у достовірності відомостей, які містяться в наданих ТОВ «Овіс» документах. Акт не містить відомостей, на виконання якого саме договору про надання правової допомоги він був складений, що унеможливлює встановлення факту надання правової допомоги саме у справі № 645/3960/19, в обсязі та вартістю, яку вказує відповідач. В акті зазначено про надані послуги за період з 02.09.2019 по 30.07.2021, проте як зазначає ТОВ «Овіс» договір про надання правової допомоги був укладений лише 01.10.2019. Адвокат Утюгов Б.О. зазначає, що надавав допомогу ТОВ «Овіс» у справі №945/3960/19, тобто в іншій ніж наша справа. Невідомо, яке значення має надання адвокатом правової допомоги у вказаній справі до нашої цивільної справи № 645/3960/19. Це ж саме зазначено і в деталізації наданих послуг, де адвокат Утюгов Б.О. нібито надавав послуги ТОВ «Овіс» у іншій справі (№ 945/3960/19) ще до укладення договору про надання правової допомоги. Додаткова угода від 02 лютого 2021 року до договору № 0110/19 від 01 жовтня 2019 року не містить справи, в якій адвокатом Утюговим Б.О. надається правова допомога ТОВ «Овіс». Наданий ТОВ «Овіс» рахунок №1 від 02.08.2021 за період з 02.09.2019 по 30.07.2021 також не може мати значення для розгляду справи, оскільки зазначено, що договір, на виконання якого складений рахунок, був укладений лише 01.10.2019. Оскільки надані представником ТОВ «Овіс» копії договору, додаткової угоди до нього акту, детального опису - взагалі не засвідчені, то вказані документи викликають сумнів з приводу достовірності їх змісту. Враховуючи, що заявником не надано жодного доказу та не доведено наявність дійсних витрат на правову допомогу, не доведено їх розміру, факту оплати, просив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс» від 03 серпня 2021 року про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу. ТОВ «Овіс» просить стягнути 42 000 грн. витрат на правничу допомогу, що є занадто великим, не є співмірним, враховуючи ціну позову - 364 000 грн. Просив витрати ТОВ «Овіс» на професійну правничу допомогу зменшити до 1 000 грн.
В судовому засіданні адвокат Утюгов Б.О. підтримав заяву про постановлення додаткового рішення по справі та стягнення витрат на правову допомогу, на підставі наданих доказів, при цьому пояснив, що усі надані документи були посвідчені належним чином, скріплені печаткою та направлені на адресу суду електронною поштою. Суму в розмірі 42000 грн. за надання правової допомоги він ще не отримував.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Так, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.07.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ СЛОБОЖАНЩИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна, поновлення державної реєстрації та визнання недійсним договору застави - відмовлено.
Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім інших витрат, витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 30 липня 2021 року представником відповідача ТОВ «ОВІС» - Утюговим Б.О. та представником ТОВ «АРНА» - Тоцькою К.М. було зроблено заяву про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі буде подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником ТОВ «АРНА» було надано: акт приймання-передачі юридичних послуг від 03.08.2020 року, детальний опис наданих послуг від 03.08.2020 року, копію договору про надання правової допомоги від 17.04.2019 року, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 17.04.2019 року від 08.07.2019 року.
Як вбачається з додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 17.04.2019 року від 08.07.2019 року сторони узгодили, що оплата праці адвоката буде здійснюватися погодинно, година роботи адвоката дорівнює 1 000 грн.
Аналізуючи підстави для задоволення вимог ТОВ «АРНА» - адвоката Тоцької К.М. щодо стягнення судових витрат у розмірі 64 500 грн., суд враховує, що з огляду на зміст та обсяг проведеної роботи така робота, вочевидь, не вимагала від адвоката витрат часу в обсязі, визначеному в акті виконаних робіт, а більшість зазначених послуг фактично є однаковими за своєю правовою суттю, враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено, що між зазначеними сторонами, тільки за позовом ОСОБА_3 господарським судом розглядалась справа з аналогічним змістом позовних вимог, в якій приймали участь адвокати Тоцька К.М. та Утюгов Б.О. та які є обізнаними про всі фактичні обставини справи.
Згідно матеріалів справи, а саме журналів судових засідань, адвокат Тоцька К.М. приймала участь у 10 судових засіданнях, що становить всього 17 години.
Крім цього, однією з послуг вказано, що адвокат ознайомлювалась зі справою за позовом ОСОБА_2 . Згідно матеріалів справи, а саме на а.с. 29 в томі 1 міститься розписка ОСОБА_5 про те, що 02.09.2019 року вона ознайомлена з матеріалами справи, що суд враховує як 1 годину часу. Також на а.с. 237-238 в томі 1, а.с. 7-13 в томі 2, знаходиться 2 відзиви на позовну заяву надані адвокатом Тоцькою К.М., що суд враховує, як 2 години, а всього 20 годин.
Також в акті зазначено, що правовий аналіз позовної заяви, дослідження практики, клопотання про залучення рішень, постанов коштує 1000 грн. за 1 годину, крім того час, витрачений на очікування судових засідань із розрахунку 500 грн./год., проте зазначена робота вочевидь не вимагає таких коштів.
Суд приходить до висновку, що заявлений представником відповідача перелік виконаних робіт, пов'язаних з підготовкою та участю у розгляді справи, не повною мірою узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником ТОВ «ОВІС» було надано: акт прийому-передачі наданих послуг від 02.08.2020 року за період з 02.09.2019 року по 30.07.2021 року, детальний опис наданих послуг за період з 02.09.2019 року по 30.07.2021 року, копію додаткової угоди до договору № 0110/19 про надання правової допомоги від 02.02.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме а.с. 128-129 в томі 2, 01.10.2019 року між ТОВ «ОВІС» та адвокатом Утюговим Б.О. укладено договір № 0110/19 про надання правової допомоги (правових послуг) щодо представництва прав і законних інтересів у справі № 645/3960/19.
Однією з послуг вказано, що адвокат Утюгов Б.О. ознайомлювався зі справою за позовом ОСОБА_2 02.09.2019 року 8 год. Проте, суд не приймає до уваги дану послугу, оскільки договір про надання правової допомоги було укладено 01.10.2019 року.
Як вбачається з додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 02.02.2021 року сторони узгодили, що сума, яка підлягає оплаті Адвокату, на момент укладення даного Договору визначається в розмірі 50000 грн. із розрахунку вартості одного часу в розмірі 1 000 грн.
Згідно матеріалів справи, а саме журналів судових засідань, адвокат Утюгов Б.О. приймав участь у 8 судових засіданнях, що становить всього 16 годин, що підтверджується журналами судових засідань, крім того, суд враховує, що адвокат ознайомлювався із матеріалами справи та складав відзив на позовну заяву, що також становить 2 години, а всього 18 годин..
Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд вважає за можливе визначити розмір витрат, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Крім того, відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних ізвчиненням чиневчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд не ставить під сумнів зазначені фактичні обсяги наданої правничої допомоги, враховуючи участь адвокатів Тоцької К.М. та Утюгова Ю.О. в судових засіданнях протягом тривалого часу, але не погоджується із зазначиними сумами розрахунку, враховуючи вищенаведене.
В судовому засіданні встановлено, що зазначена правова допомога не була оплачена адвокатам, як представникам відповідачів, в матеріалах справи відсутні докази про сплату надання правової допомоги. Як передбачено договорами про надання правової допомоги правова допомога оплачується адвокату після постановлення рішення судом та отримання копії рішення.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, тому суд враховує докази надані представниками про розмір судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Враховуючи характер виконаної адвокатами роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатами роботи, фінансового стану сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь ТОВ «АРНА» таких витрат у розмірі 20 000 грн. (20 годин х 1000 грн.), на користь ТОВ «ОВІС» у розмірі 18 000 грн. (18 годин х 1000 грн.)
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, починаючи з 2019 по 2021 роки, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.При цьому суд врахував заперечення представника позивачки щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування.
З урахуванням викладеного, суд частково задовольняє вимогу представників відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ СЛОБОЖАНЩИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна, поновлення державної реєстрації та визнання недійсним договору застави - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ СЛОБОЖАНЩИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна, поновлення державної реєстрації та визнання недійсним договору застави.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини додаткового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНА», адреса: Харківська обл., м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96;
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ СЛОБОЖАНЩИНА», адреса: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 111-А;
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС», адреса: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А.
Повний текст додаткового рішення складено 09 грудня 2021 року.
Суддя: І.В. Ульяніч