Справа № 563/1928/18
10.12.2021 року Колегія суддів Здолбунівського районного суду
Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження № 12018180140000214 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 9 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.4 ст.187 КК України, -
ОСОБА_6 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин за п.п.6, 9 ч.2 ст.115 КК України, в таємному викраденні чужого майна за ч.1 ст.185 КК України та в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за ч.4 ст.187 КК України.
Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за скоєне діяння, оскільки після вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування та був оголошений у розшук. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, частина з яких є його знайомими. Враховуючи, що ОСОБА_6 скоїв кримінальні правопорушення під час іспитового строку, існують об'єктивні ризики, що перебуваючи на волі, обвинувачений знову може вчинити нові кримінальні правопорушення. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, не здатен забезпечити перебування обвинуваченого за місцем свого проживання, своєчасне його з'явлення до суду, попередити вчинення ним інших кримінальних правопорушень та виключення можливості незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 вважають, що достатнім заходом забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений не має на меті переховуватися від суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурором належним чином обґрунтовано, що обставини, які стали підставою для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 колегією суддів враховуються вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону Украини "Про виконання рішень і застосування практики Європейского суду з прав людини", тримання під вартою не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи в скоєнні злочину, є умовою sine qua non (обов'язковою, неодмінною умовою) законності продовження терміну ув'язнення під вартою і відповідає реальним вимогам громадського інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж право на повагу свободи особи (§ § 73, 74 рішення ЕСПЛ від 08.06.2006 року в справі "Корчуганова проти Росії", § § 66, 67 рішень ЕСПЛ від 07.04.2005 року в справі "Рохлина проти Росії", § § 73, 74 рішення ЕСПЛ від 01.06.2008 року в справі "Мамедова проти Росії", § 79 рішень ЕСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченка проти України", § § 40-42 рішення ЕСПЛ від 02.03.2006 року в справі "Долгова проти Росії").
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Приймаючи до уваги сукупність вказаних вище і повідомлених сторонами кримінального провадження обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, дані про особу обвинуваченого, його вік, задовільний стан здоров'я, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшились та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні та, враховуючи, що на даний час судове провадження з об'єктивних причин не завершене, докази в судовому засіданні ще не перевірені, а також для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
На підставі наведеного, клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт до задоволення не підлягає.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 18 години 00 хвилин 07 лютого 2022 року.
Обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику - адвокату ОСОБА_7 в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий суддя
Судді