09 грудня 2021 року справа №380/14488/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Новак Л.М.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
ТзОВ «Агрологістика» звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить:
визнати протиправною та скасування постанову від 13.04.2021 року №214063 про застосування адміністративно-господарського штрафу ;
визнати протиправною та скасування постанову від 13.04.2021 року №214064 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його не було повідомлено відповідачем про час та місце розгляду адміністративної справи. Вказує, що про факт розгляду справи, а також про наявність припису він дізнався лише 23.04.2020 року отримавши поштове відправлення від Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Стверджує, що отриманий від відповідача припис ВС0138892 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт не стосується правопорушення, яке було виявлене та зафіксоване у акті проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.04.2021 року №214064 винесена на підставі порушення зафіксованого перевіркою 19.02.2021 року у Вінницькій області автомобілем належного ТзОВ «Агрологістика» за невиконання припису ВС0138892. Окрім того, згаданий припис носить лише інформаційний характер, оскільки не підписаний уповноваженою особою відповідача. Зазначає, що водій на вимогу працівників Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки надав усі документи. Вимоги щодо надання картки водія та роздрукованих даних роботи працівники Укртрансбезпеки не пред'являли. Вказує, що водій не погодився із актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та відмовився від його підписання, оскільки у нього була наявна діюча картка водія. Дана картка перебувала у тахографі транспортного засобу та на вимогу працівників Укртрансбезпеки водій міг пре'явити її або зробити роздруківку даних цифрового тахографа. Також вказує, що був позбавлений можливості надати відповідні заперечення, пояснення та докази, оскільки не отримав належним чином повідомлення про час, дату, місце розгляду справи.
У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що підставою винесення припису стало надання позивачем послуг без оформлення відповідних документів. Підставою ж для винесення постанови від 13.04.2021 року №214064 стало повторне протягом року вчинення порушення, що у свою чергу свідчить про невиконання припису №ВС 0138892. Вказує, що у акті проведення перевірки від 19.02.2021 року зафіксовано відсутність на момент проведення перевірки належним чином оформленої картки водія, що уже є підставою для притягнення позивача до відповідальності.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що припис не був належним чином направлений позивачу, він не мав змоги ознайомитись та виконати його. Відповідач жодним чином не заперечує факту, що не повідомив належним чином позивача про час та місце розгляду адміністративної справи.
Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 02.11.2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 02.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися з мотивів запровадженням карантину, пов'язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 23.10.2020 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №231977 відповідно до якого під час перевірки транспортного засобу VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Агрологістика» виявлено порушення вимоги вимоги п.3.3 Наказу Міністерства транспорту України від 24.06.2010 року №385 та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у водія відсутні заповнені тахокарти за 29.10.2020 року та за 28 попередніх календарних днів), відповідальність за які передбачена абзацом третім ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно наведеного акту водій відмовився надавати документи, ознайомлюватись та підписувати його.
Приписом щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт ВС0138892 за результатами перевірки проведеної 29.10.2020 року Західним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки розпорядилось до 12.01.2021 року усунути порушення стосовно надання для перевірки документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення; незабезпечення наявності у водіїв належно оформлених документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 19.02.2021 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №269014 відповідно до якого під час перевірки транспортного засобу VOLVO FH460 номерний знак НОМЕР_3 , причіп JANMIL NW-1S номерний знак НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , водій ОСОБА_1 , що належить ТОВ «Агрологістика» виявлено порушення вимоги п.3.3 Наказу Міністерства транспорту України від 24.06.2010 року №385 (надання послуг з перевезення без оформлення картки водія та роздруківки даних роботи), відповідальність за які передбачена абзацом третім ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
При цьому, відповідно до вказаного акту водій з ним ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився.
Листом №27877/25.2/24-21 від 16.04.2021 року «Про застосування адміністративно-господарського штрафу» відповідач повідомив позивача, що 13.04.2021 року відбувся розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого застосовано адміністративно-господарські штрафи згідно ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до Порядку Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 до перевізника ТзОВ «Агрологістика».
Додатками до вказаного листа є примірники постанов №214063 та №214064.
Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №214063 від 13.04.2021 року у зв'язку із допущенням порушення законодавства про автомобільний транспорт (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48), відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. 00 коп.
Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №214064 від 13.04.2021 року у зв'язку із допущенням порушення законодавства про автомобільний транспорт (невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю - припису №ВС0138892), відповідальність за яке передбачена абз.13 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 680 грн. 00 коп.
Не погодившись із згаданими постановами позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Змістом спірних правовідносин є постанови Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №214063 та №214064 від 13.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2344-III).
Згідно із ч.14 ст.6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно вимог ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
У відповідності до ст.48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно- транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1567) державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №340). встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Так, відповідно до п.1.3 наведеного Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
За змістом п.6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Отже, у даному випадку, законодавець в обов'язковому порядку визначає умови для встановлення на транспортний засіб тахографа.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, з наступними змінами та доповненнями (далі - Інструкція №385).
Пунктом 1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Приписами п.3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом повинен мати про собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Окрім того, у відповідності до абзацу третього, тринадцятого ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.04.2021 року №214063.
Судом встановлено, що згадана постанова була прийнята відповідачем у зв'язку із наданням позивачем послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ.
Зокрема, відповідач вказує на відсутність на момент проведення перевірки належним чином оформленої картки водія та роздруківки даних роботи.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна картка водія Шкоди Василя, який керував транспортним засобом VOLVO FH460 під час проведення перевірки, на підставі якої було складено акт №269014 та винесено спірну постанову.
Згадана картка видана 12.01.2021 року та діє до 11.01.2026 року.
Крім того, п.3.3 Інструкції №385 передбачає наявність або картки водія, або ж роздруківки даних роботи, що вказує на можливість здійснення перевезень за наявності одного з перелічених документів.
Відтак, суд дійшов висновку, що на момент проведення перевірки 19.02.2021 року водієм не було допущено порушень чинного законодавства, оскільки у водія Шкоди Василя була наявна картка водія, а тому вказані посилання відповідача до уваги судом не беруться.
Щодо постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.04.2021 року №214064.
У даному випадку вказана постанова була прийнята у зв'язку із невиконанням позивачем припису ВС0138892 за результатами перевірки проведеної 29.10.2020 року.
При цьому, відповідач посилається на повторне протягом року вчинення позивачем порушення вимоги п.3.3 Наказу Міністерства транспорту України від 24.06.2010 року №385, що у свою чергу свідчить про невиконання згаданого припису.
Суд звертає увагу, що в акті №231977 від 23.10.2020 року відповідач посилається на відсутність у водія заповнених тахокарток за 29.10.2020 року та за 28 попередні календарні дні.
У акті №269014 від 19.02.2021 року ж відповідач вказує на відсутність картки водія та роздруківки даних роботи.
Наведене дозволяє суду дійти висновку, що зазначені акти складені на підставі однієї норми, однак у них зазначено про відсутність різних документів.
Відтак, суд вважає за необхідне наголосити на відсутності причинно-наслідкового зв'язку між згаданими актами та спірною постановою.
При цьому, суд вважає за потрібне зазначити, що у відповідності до п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з абзацом першим п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Абзацом другим п.26 Порядку №1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У спірних правовідносинах позивач посилається на те, що дізнався про час та місце розгляду акту №269014 від 19.02.2021 року лише з листа №27877/25.2/24-21 від 16.04.2021 року. Тобто, після прийняття спірних постанов.
Суд звертає увагу, що відповідачем не було спростовано вказане.
Окрім того, листом №38049/3.1/24-21 від 21.05.2021 року відповідач повідомив представника позивача, що припис №ВС0138892 був відправлений на адресу позивача простим листом, у зв'язку з чим відсутній документ, що підтверджує факт його відправлення.
Такий спосіб повідомлення суб'єкта господарювання суперечить вимогам п.26 Порядку №1567 та не гарантує його повідомлення про розгляд справи у належний спосіб.
Позивач був відсутній при розгляді відповідачем справ про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.
Вказане сторонами не заперечується.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні розписка або рекомендований лист із повідомленням суд вважає, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду його справ, що унеможливило його можливість надавати пояснення чи спростувати аргументи відповідача викладені у актах та приписі.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Щодо доводів позивача, що припис носить лише інформаційний характер, оскільки не підписаний уповноваженою особою відповідача, суд зазначає, що вказана обставина не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, є несуттєвою, а тому не може бути покладена в основу судового рішення.
Інші доводи відповідача не беруться до уваги на підставі вищенаведених мотивів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови не відповідають критерію правомірності, передбаченому пунктів 1, 3, 9 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №1/3004 від 30.04.2021 року укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Галицька правнича група»; додаткову угоду №1 від 30.04.2021 року та протокол доручення №1 від 18.06.2021 року, згідно із яким за надану правову (правничу) допомогу замовник виплачує виконавцеві винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі в сумі 2000 грн. 00 коп. без ПДВ.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, наявність усталеної практики при вирішенні аналогічних спорів, складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає, що клопотання позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови прийняті Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки №214063 та №214064 від 13.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (адреса: Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, вул.Богдана Хмельницького, 144, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» (адреса: Львівська область, Радехівський район, с.Оглядів, вул.Каштанова, 6; код ЄДРПОУ 37976972 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Я.Мартинюк