Іменем України
10 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5679/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо призначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області призначити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно поданої заяви 210513195315731 від 14.05.2021 в розмірі, що встановлений ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто 41280,00 грн на рахунок, відкритий в ПАТ "Приватбанк" НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно ст.382 КАС України (а.с.1-3).
В обґрунтування позову зазначено, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, з 06.06.2017 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила сина ОСОБА_2 .
14.05.2021 позивач через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України звернувся з заявою в електронній формі, підписаною електронним цифровим підписом до відповідача щодо призначення допомоги при народженні дитини, яка була зареєстрована за № 210513195315731, про що 14.05.2021 на електронну пошту позивача надійшов лист Міністерства соціальної політики України, в якому, зокрема, роз'яснювалося, що заяву розглядатиме той орган соціального захисту населення, який визначено заявником при заповненні електронної форми; якщо електронна заява підписана за допомогою ЕЦП. Допомога при народженні дитини має бути призначена не пізніше, ніж наступного дня після отримання заяви.
20.05.2021 від відповідача надійшов лист, в якому зазначено про наявність помилок при заповненні заяви про призначення допомоги при народженні дитини. Які саме помилки були допущені не зазначається.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо призначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач до канцелярії суду через відділ діловодства та обліку звернення громадян 15.11.2021 за вхідним реєстраційним номером 39554/2021 надав відзив на позовну заяву від 12.11.2021 №15877/01 (а.с.36-37), в якому заперечував проти задоволення позову.
В обґрунтування зазначив, що 23.03.2021 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні соціального захисну населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про що було надано відповідну довідку №919-5000348851.
14.05.2021 через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики позивач надав заяву про призначення державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій для виплати допомоги при народженні дитини зазначив рахунок, відкритий в Приватбанку. В свою чергу, п.1 постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що виплата усіх видів соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Враховуючи зазначене, заяву позивача через сайт Мінсоцполітики було розглянуто та відхилено, повторного звернення за призначенням допомоги не надходило.
Відповідач зазначив, що оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою, питання щодо призначення державної соціальної допомоги повинно розглядатись відповідно до порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365.
Згідно пункту 5 цього порядку, для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки. Чинним законодавством України передбачено обов'язковість особистого звернення внутрішньо переміщених осіб за отримання державних соціальних допомог. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.29-31).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.9-10,11).
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 18.03.2021 (а.с.17).
14.05.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 . Заява була подана через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України в електронній формі та підписана електронним цифровим підписом (а.с.12-13, 38,39-40,42).
14.05.2021 на електрону пошту позивача надійшов лист від Міністерства соціальної політики України, в якому вказав, що заяву про призначення допомоги при народження дитини за № 210513195315731 було успішно зареєстровано та роз'яснено, що допомога має бути призначена не пізніше, ніж наступного дня після отримання заяви органом соціального захисту населення, який він зазначив при заповненні електронної форми (а.с.8).
20.04.2021 на електрону пошту позивача надійшов лист від відповідача, в якому зазначив, що його електронна заява про призначення допомоги при народженні дитини була відхилена, оскільки допущені помилки при її заповненні. Після усунення помилок, він може подати електронну заяву повторно (а.с.14, 41).
Також, на звернення позивача відповідачем надано відповідь від 12.09.2021 №24 (сайт)/06-09, в якій вказав, що до управління надійшла заява №210513195315731 про призначення допомоги при народженні дитини.
Допомогу не призначено, оскільки в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутня інформація про факт народження дитини та було з'ясовано, що заявник має статус внутрішньо переміщеної особи, що потребує надання додаткової інформації та розгляду комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Для вирішення питання призначення державної допомоги при народженні дитини за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 необхідно надати відповідну заяву та документи до УСЗН Сєвєродонецької міської ВЦА особисто (а.с.15).
При цьому відповідач у відзиві заперечує факт направлення даного листа (а.с.37).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо призначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII). Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
За приписами пункту другого частини першої статті третьої Закону № 2811-XII (на час спірних відносин відповідно до цього Закону призначається, окрім інших, такий вид державної допомоги сім'ям з дітьми як допомога при народженні дитини.
Відповідно до вимог ст.5 Закону № 2811-XII всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
В розумінні положень статті 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Аналогічні приписи містяться в Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (далі - Порядок №1751).
При цьому абзацом 4 пункту 11 Порядку №1751 передбачено, що заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Позивач 14.05.2021 через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України звернувся з заявою, встановленого зразка, в електронній формі, підписаною електронним цифровим підписом до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо призначення допомоги при народженні дитини, яка була зареєстрована за № 210513195315731 із зазначенням всіх необхідних відомостей, необхідних для розгляду заяви та призначення допомоги (а.с.12-13).
Отже позивачем виконані всі вимоги, які встановлені для нього діючим законодавством.
При цьому відповідач відхилив заяву позивача про призначення допомоги при народженні дитини, пославшись на наявність помилок при заповненні заяви, однак жодних роз'яснень, які саме помилки були допущені позивачем, відповідь відповідача не містить (а.с.14).
Лише з відзиву на позов відповідача можливо зробити висновок про те, що заява відхилена через наявність статусу позивача - внутрішньо переміщеної особи та пред'явлення до нього додаткових вимог законодавства у зв'язку з цим, а саме: наявність відкритого рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» та пред'явлення оригіналу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто обов'язковість особистого звернення внутрішньо переміщених осіб за отримання державних соціальних допомоги.
Між тим, з такими доводами відповідача суд погодитись не може.
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи міститься у статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Це визначення має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка:
- перебуває на території України на законних підставах;
- має право на постійне проживання в Україні;
- була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Отже, спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом особи.
Проте реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, тощо.
Таким чином, статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.
Отже, перш за все, позивач є громадянином України, батьком новонародженої дитини, який в силу Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання державної допомоги при народженні дитини, у зв'язку з цим користується рівними правами та обов'язками на ряду з іншими громадянами України та до нього не може бути застосовано жодних обмежень та додаткових вимог, як до внутрішньо переміщеної особи.
Аналізуючи викладені норми права у сукупності з обставинами справи, суд дійшов висновку про те, що жодних вимог щодо надання позивачем особисто оригіналу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та наявність відкритого рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», як Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», так і Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми не передбачають.
Пріоритетними в правозастосуванні мають бути саме ці нормативно-правові акти, а не постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 та від 08.06.2016 №365, на які посилається відповідач у відзиві, які по суті звужують права позивача як громадянина України.
Таким чином, відповідач протиправно відхилив заяву позивача про призначення допомоги при народженні дитини без прийняття відповідного рішення, у зв'язку з чим відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача по суті заявлених вимог.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем фактично заявлений позов в інтересах неповнолітньої дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 «Сімейного кодексу України», дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача призначити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
У відповідності до вимог Порядку №1751 пунктами 43-45 встановлено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.
Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.
Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
Тобто, орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати і повідомити заявника про подання необхідних документів. Окрім того, про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови орган соціального захисту приймає рішення, та надсилає заявникові повідомлення про прийняття такого (рішення), де вказує порядок його оскарження.
Оскільки відповідачем не розглянуто заяву позивача по суті заявлених вимог, а лише відхилено за наявності помилок, та наразі відсутнє відповідне рішення відповідача відносно розгляду заяви позивача від 14.05.2021, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 є передчасними, як наслідок позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов'язавши Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини від 14.05.2021 у відповідності до вимог Закону № 2811-XII і Порядку №1751 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
При цьому, суд вважає за необхідне акцентувати увагу відповідача на тому, що не подання позивачем оригіналу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відсутність відкритого на його ім'я рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» та не подання заяви ним особисто в орган соціального забезпечення, не може бути підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини.
Що стосується заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.
За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки ухвалою суду від 22.10.2021 позивача звільнено від сплати судового збору (а.с.29-31).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини від 14 травня 2021 року та не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду зазначеної заяви.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк(з), вул.Новікова, будинок 15-Б, код ЄДРПОУ 24179564) розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) від 14 травня 2020 року про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у відповідності до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-XII і Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова