Справа №754/12497/21
Провадження № 33/824/4643/2021 Суддя І інстанції - Бабайлова Л.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
03 грудня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ткачук О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2021, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2021 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 ,05.07.2021 о 11:30 год. керував автомобілем «DAF», р.з. НОМЕР_1 , по пр. Броварському в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9«а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, адвокат Ткачук О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суддіДеснянського районного суду м. Києва від 22.09.2021 у справі №754/12497/21, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат Ткачук О.С. зазначає, що постанова суду не відповідає висновкам судді обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає, що працівники поліції керувалися під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №145776 від 05.07.2021 лише припущеннями, протокол не ґрунтується на наявних доказах, та не вказує на вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Стверджує, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння та не міг в такому стані бути, так як в момент події був на роботі, де працює водієм, вказане підтверджується витягом з журналу щозмінного передрейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв ТОВ «КСМ - ТРАНС», крім цього водій в протоколі вказав, про невживання алкоголю.
Також апелянт зазначає, що новий мундштук при ОСОБА_1 не відкривався і не було запропоновано здійснити вибір мундштука, крім того не надано можливість переконатися в непошкоджені упаковки мундштука, так само не робився і перший контрольний забір повітря. Стверджує, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою пристрою, який, фактично не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення огляду на стан сп'яніння 05.07.2021, а відтак, на думку апелянта, покази цього засобу не можуть вважатися допустимим доказом, та позбавляють суд можливості визнати результати огляду за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» ARHK-0515, як беззаперечний доказ перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Такі твердження на думку апелянта, підтверджуються матеріалами справи, а саме, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд проводився приладом DRAGER 6820, однак в наданому ОСОБА_1 чеку тесту №3277 від 05.07.2021 не вказано до якого протоколу він додається, що не може бути допустимим доказом проходження огляду. Крім того, температура, яка вказана в чеку становить +42 С° об 11:33 год., що є поза межею використання приладу, згідно технічних характеристик, про що апелянтом долучено витяг з інструкції про експлуатацію, та вважає, що весь процес огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу «DRAGER ALCOTEST» э незаконним та не може бути прийнятим судом, як допустимий доказ, так само не може бути належним доказом і акт огляду, який долучений працівниками поліції, а також направлення в найближчий медичний заклад, оскільки ОСОБА_1 не погодився із показниками приладу, та в такому разі протокол про адміністративне правопорушення мав би складатися за порушення п. 2.5 ПДР України.
Крім того, апелянт зазначає, що в порушення вимог п. 5 розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 №1026, працівники поліції не вели безперервної відео зйомки, а наданий ним відеозапис є фрагментований, з якого неможливо однозначно прийти до висновку про дотримання працівниками поліції вимог Закону при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та при відбиванні пояснень у свідків.
Також, апелянт вказує, що знаходження біля транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи в автомобілі не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, на думку апелянта, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не підтверджено жодним доказом, в тому числі відеозаписом подій, який долученого до матеріалів справи.
Також, апелянт стверджує, що працівниками поліції було порушено порядок направлення водіїв для огляду на стан сп'яніння, який визначений КМУ та п. 6, 7, 8 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, в якій визначено форму направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, і як наслідок, апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено без законних на те підстав, та з порушенням норм чинного законодавства України. Крім того, як зазначив апелянт, протокол про адміністративне правопорушення не підписаний свідками, що також вказує на його незаконність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його захисника Ткачук О.С., які підтримали подану апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до п.п. 1, 7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
І як передбачає п. 7 розділу 2 вищезазначеної Інструкції, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та вищенаведених в даній постанові доказів вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів.
Порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9. «а» ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ №145776 від 05 липня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 05.07.2021 об 11 год. 30 хв. по пр. Броварському в м. Києві керував автомобілем «DAF», р.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager» 6820 ARHK - 0515, результат тесту склав 0,25‰, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються результатами проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, здійсненого працівниками поліції на місці зупинки, з використанням спеціального технічного засобу «Drager» 6820 ARHK - 0515, а саме тестом, цифровий показник якого становить 0,25 ‰ (при дозволених не більше 0,2 ‰) (а.с.3).
Зазначений результат огляду зафіксовано й в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, який ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність письмових доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , які полягають у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, є порушенням п. 2.9. «а» ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Окрім того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
З приводу доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння, так як працює водієм і перебував на роботі, що підтверджується витягом журналу щозмінного медичних оглядів, то такі доводи апелянта лише підтверджують, що ОСОБА_1 пройшов такий огляд перед рейсом, проте жодним чином не спростовують його перебування об 11 год. 30 хв. в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні апеляційної інстанції відео з нагрудної камери поліцейського, перед проведенням огляду поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 перевірити цілісність індивідуальної герметичної упаковки мундштука для відбору проб дихання, та було його надано останньому для перевірки, будь яких зауважень щодо цілісності упаковки ОСОБА_1 не висловлював. Навпаки, висловив своє бажання проходити такий огляд без свідків. За результатами огляду у ОСОБА_1 виявлено, 0,25‰, що підтверджується чеком-роздруківкою приладу «Drager» 6820, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №145776, а тому доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції були допущенні порушення при використанні мундштука для відбору проб дихання, а також відсутність в чеку - роздруківці відомостей щодо його долучення до протоколу є неспроможними.
Твердження апелянта про те, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою пристрою, який, фактично не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення такого огляду, не заслуговують на увагу.
Згідно копії листа Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 04.04.2017 № 28-10/60 Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 (далі-Закон України), засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі до 01.01.2016.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), виробництва компанії Drager Safeti AG & CO KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі, за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Відповідно до відомостей про сервіс, градуювання та державну повірку приладу Drager Alcotest 6820 ARHK - 0515, який використовувався для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі у ОСОБА_1 , державна повірка здійснювалася 22 вересня 2020 року, а наступна повинна бути здійснена 22 вересня 2021 року. Також, в чеку-роздруківці приладу «Drager» 6820 ARHK - 0515 міститься дата проведення його останнього калібрування, а саме 22.09.2020, що повністю відповідає вимогам щодо калібрування вимірювальної техніки та свідчить про чинність приладу «Drager» 6820 ARHK - 0515 на день проведення огляду у ОСОБА_1 , а саме 05.07.2021. Окрім того, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, згідно інструкції із експлуатації приладу алкотестера «Драгер», на яку до того ж посилається і сам апелянт, даний пристрій призначений до експлуатації при температурі навколишнього середовища від -5.0 до + 50.0 ?, що вказує на дотримання температурного режиму під час використання пристрою під час огляду ОСОБА_1 , а тому ставити під сумнів показники приладу «Drager», в тому числі і наявності похибки у показниках, підстав не має.
Згідно відео з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 під час огляду за допомогою технічного приладу «Drager» 6820 ARHK - 0515 своїх заперечень проти умов експлуатації зазначеного приладу та про незгоду з результатами тестування не заявляв, як не оспорював і факт керування транспортним засобом, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, і протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь яких зауважень на них та дії працівників поліції, при цьому бажання пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі, якому надано право на проведення таких оглядів не висловлював, а тому доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем та незгодою останнього з результатами огляду є неспроможними. Слід вказати, що зазначення ОСОБА_1 в своїх пояснення по суті адміністративного правопорушення про те, що сьогодні алкоголь він не вживав, не може свідчити, про його незгоду з результатами тесту, оскільки бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, останній не заявляв.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не підписаний свідками, то слід зауважити огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться у присутності свідків лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, а під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосовував нагрудну камеру, відеофайл з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, а тому такі доводи апелянта є неспроможними.
Посилання апелянта на те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського є фрагментований та з нього неможливо дійти однозначного висновку про дотримання працівниками поліції вимог закону при огляді ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки долучений до протоколу відеозапис містить один файл, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 здійснено на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» результат якого склав 0,25‰, результати огляду були зафіксовані в акті огляду на стан алкогольного сп'янінняз використанням спеціальних технічних засобів, який після складання протоколу про адміністративне правопорушення був долучений до нього, тобто в порядкуст.266 КУпАП, та з дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання ОСОБА_1 на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП в частині неусунення його від керування транспортним засобом після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення також не знайшли свого підтвердження та спростовуються як матеріалами справи, так і показаннями самого ОСОБА_1 . Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявна розписка ОСОБА_1 про те, що він підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу за адресою : АДРЕСА_2 , а окрім того, з показань самого ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду вбачається, що його дійсно усували від подальшого керування транспортним засобом, а він намагався різними шляхами цього уникнути.
Відтак, неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, під час апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Ткачук О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2021, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Л.І. Кепкал