Справа № 757/18004/21-п
№ апеляційного провадження: 33/824/5176/2021
03 грудня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Нетребенка Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 за ст. 124 КУпАП,-
Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, даною постановою провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з вказаною постановою, 22 жовтня 2021 року захисник ОСОБА_1 адвокат Нетребенко О.С. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що під час розгляду справи суд першої інстанції вийшов за межі розгляду справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 зазначено, що ним порушені п. 2.3(б) та 13.1 ПДР України, проте під час судового засідання судом зазначено про порушення ОСОБА_1 іншого пункту ПДР України.
У зв'язку з цим вважає, що суд поклав на себе процесуальні обов'язки працівників поліції та вийшов за межі розгляду протоколу, чим порушив право ОСОБА_1 на захист та справедливий суд.
Крім того зазначив, що п. 19.1 ПДР України передбачено обов'язок водіїв у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світлові пристрої, зокрема, фари ближнього (дальнього) світла.
Водночас вважає, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом не ввімкнула фари ближнього (дальнього) світла, що й стало причиною ДТП.
25.11.2021 року від адвоката Нетребенка О.С., захисника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням нею вимог п. 1.5, 19.1 ПДР України.
Щодо неправильного застосування норм матеріального права зазначив, що судом невірно розтлумачено норми ПДР України, оскільки на думку Нетребенка О.С. хибним є твердження суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 дійсно здійснювала рух з порушенням п. 1.5, 19.1 ПДР України, проте здійснювала рух у крайній лівій смузі дорожнього руху, яка була добре освітлена, а тому її дії не перебували в причинно-наслідковому зв'язку з ДТП.
Вважає, що ДТП мала місце саме у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 п. 1.5, 19.1 ПДР України, оскільки рух транспортного засобу останньої без включення фар ближнього світла у темну пору доби не дозволило водію ОСОБА_1 прийняти правильне рішення про розвиток дорожньої ситуації та, як наслідок, виконання маневру, внаслідок якого сталася ДТП.
Щодо неправильного застосування норм процесуального права зазначив, що оскаржувана постанова не містить доказів порушення нормативного акту, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також не зазначено мотивів відхилення доказів, що підтверджують порушення п. 19.1(а) ПДР України іншим учасником ДТП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Нетребенко О.С. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_2 та її захисник Волошин Ю.І. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали постанову Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року обґрунтованою та такою, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи та пояснення що надійшли, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови, 02.03.2021 року о 22 год. 02 хв., в м. Києві на перетині вул. Лютеранської та вул. Круглоуніверситетської водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota НОМЕР_1 допустив неуважність, не вибрав безпечного інтервалу в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Хонда НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Крім того, 02.03.2021 року о 22 год. 02 хв. в м. Києві на перетині вул. Лютеранська та вул. Круглоуніверситетська, керуючи автомобілем Хонда НОМЕР_2 , ОСОБА_2 в порушення п.п. 1.5, 19.1(а) Правил дорожнього руху, під час руху не забезпечила безпеку дорожнього руху, у темну пору доби незалежно від ступеня освітлення дороги не ввімкнула фари ближнього світла на автомобілі, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Убачається що, судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрив за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 135749 від 02 березня 2021 року (а.с.1), схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, долученої до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 (а.с.3), а також пояснень самого ОСОБА_1 (а.с.4).
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються зі схемою ДТП, а також поясненнями ОСОБА_2 про те, що вона рухалась по вул. Лютеранська в крайній лівій смузі, автомобіль Тойота знаходився попереду неї праворуч на смузі, проте несподівано, не зайнявши крайнє ліве положення, почав розворот ліворуч зі своєї смуги, внаслідок чого сталось зіткнення.
З письмових пояснень ОСОБА_1 убачається, що останній включив лівий поворот та хотів перестроїтись в ліву смугу дорожнього руху, після чого сталося зіткнення транспортних засобів.
Згідно приписів п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п.2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином, недотримання ОСОБА_1 вимог п.п.13.1, 2.3 (б) ПДР України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, і доводи апелянта про те, що в його діях відсутні порушення вказаних пунктів ПДР України, оскільки водій ОСОБА_2 рухалась з вимкнутим світлом фар в темну пору доби, не спростовують факту недотримання ОСОБА_1 вимог п.п. 13.1, 2.3(б) ПДР України та недотримання ним безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів.
Схема місця ДТП, яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 135749 (а.с. 2), з якої вбачається, що ОСОБА_1 порушено Правила дорожнього руху, зокрема, - не дотримано безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом, дають підстави дійти висновку про підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В свою чергу, суд не вбачає вини ОСОБА_2 в даній ДТП, оскільки нею не було порушено вимог ПДР України, які б мали причинно-наслідковий зв'язок з даною ДТП. Твердження про рух автомобіля Хонда НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 з вимкненим ближнім світлом, що не оспорюється сторонами, не є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки саме водій автомобіля Toyota НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хонда НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Таким чином, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, не встановлено.
Справа районним судом розглянута повно та об'єктивно й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, апеляційна скарга адвоката Нетребенка О.С. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу адвоката Нетребенка Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар