02 грудня 2021 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/3719/21
провадження номер: 22-ц/824/14673/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Орел П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року у складі судді Тихої О.О., у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
У березні 2021 року ОСОБА_1 до подання позовної заяви, у відповідності до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, звернулась до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просила:
зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №318 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.;
заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Русецькому П.С. вчиняти будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження №64556667, відкритого на підставі виконавчого напису №318 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.Миколаївною;
зупинити продаж арештованого майна - транспортного засобу марки SUZUKI, модель VITARA, 2018 року випуску, кузов № НОМЕР_1 .
Заява мотивована тим, що 24 травня 2018 року між нею та публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк»), було укладено кредитний договір №17603/2018, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти для придбання транспортного засобу марки SUZUKI, модель VITARA, 2018 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , за договором купівлі-продажу, укладеного з ДП «АВТО Інтернешнл». Вказаний транспортний засіб є предметом застави згідно договору застави, укладеного на забезпечення виконання нею зобов'язання за договором кредиту №17603/2018. Зазначала, що вона виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, проте, 18 лютого 2021 року її автомобіль «SUZUKI VITARA», 2018 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , був вилучений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. в межах виконавчого провадження №64556667, відкритого на підставі виконавчого напису №318 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. Вказувала, що вказаний транспортний засіб планується реалізувати приватним виконавцем шляхом його продажу на публічному аукціоні, який відбудеться 22 березня 2021 року.
Зазначала, що оскільки заборгованість за кредитним договором не є безспірною, то виконавчий напис №318 від 29 січня 2021 року вчинено з порушенням норм діючого законодавства, а тому вона планує звернутися до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до АТ «Кредобанк» про визнання виконавчого напису №318 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 вважала, що у разі задоволення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, яка пов'язана з реалізацією стягнутого за виконавчим написом майна, а тому просила її заяву про забезпечення позову задовольнити.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Зупинено стягнення за виконавчим написом №318 від 29 січня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. щодо звернення стягнення на рухоме майно - транспортний засіб марки SUZUKI, модель VITARA, 2018 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1586, колір - білий; державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
В іншій частині вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник АТ «Кредобанк» - адвокат Павленко С.В.подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви у повному обсязі, а також відновити стягнення за виконавчим провадженням №64556667 на підставі виконавчого напису від 29 січня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. та зареєстрованого в реєстрі за №318, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтувань, яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що обставини, на які посилається представник позивача, не дають підстав для втручання суду у можливість реалізації банком свого права звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував принципу збалансованості інтересів сторін, враховуючи те, що через тривалі неодноразові порушення грошових зобов'язань ОСОБА_1 зупинення виконавчого провадження щодо арештованого і описаного рухомого майна (предмету застави) порушує права АТ «Кредобанк» як стягувача у виконавчому провадженні. Вважає, що поведінка ОСОБА_1 спрямована виключно на ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що при постановленні ухвали про забезпечення позову суд першої інстанції дотримався вимог матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції врахував, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення суду про задоволення позову, а їх невжиття ускладнить або унеможливить його виконання. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк», було укладено кредитний договір №17603/2018, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти для придбання транспортного засобу марки SUZUKI, модель VITARA, 2018 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , за договором купівлі-продажу, укладеного з ДП «АВТО Інтернешнл» (а.с.7-9).
Вказаний транспортний засіб є предметом застави згідно договору застави від 24 травня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк», на забезпечення виконання нею зобов'язання за договором кредиту №17603/2018 від 24 травня 2018 року (а.с.13).
Установлено, що 18 лютого 2021 року належний ОСОБА_1 автомобіль SUZUKI VITARA, 2018 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , був вилучений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. на підставі постанови про арешт майна боржника, прийнятої в межах виконавчого провадження №64556667, відкритого на підставі виконавчого напису №318 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. (а.с.22).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, що приватним виконавцем на виконання виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження, в рамках якого можуть бути проведені дії щодо реалізації її майна. У зв'язку з цим існує реальна загроза звернення стягнення на автомобіль, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до пунктів 2, 6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд дійшов висновку про зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі виконавчого документа, який боржник має намір оскаржити у судовому порядку, а невжиття таких заходів може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав заявника.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що відповідають обставинам справи й вимогам закону.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернуто стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ураховуючи, що 18 лютого 2021 року належний ОСОБА_1 вказаний вище автомобіль був вилучений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. на підставі постанови про арешт майна боржника, прийнятої в межах виконавчого провадження №64556667, відкритого на підставі виконавчого напису №318 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., який заявник ОСОБА_1 має намір оскаржити в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, то суд дійшов правильного висновку про те, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав заявника (у разі задоволення позову), за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 756/14940/20.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, який заявник має намір оскаржити в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення його прав та законних інтересів. Застосування такого заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтувань, яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки забезпечення позову у даному спорі спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, вжите забезпечення є співмірним позовним вимогам, з якими заявник має намір звернутися до суду та не порушує прав учасників спору.
Крім того, колегія суддів враховує, що системний аналіз наведених вище норм закону вказує на те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення суду про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення (пункт 7 (абз.3) постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Інші доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: