Справа №752/13149/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6744/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
01 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника підозрюваного (власника майна) ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року задоволено клопотаннястаршого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить йому на праві приватної власності, а саме: транспортний засіб «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , а також причіп ПГМФ - 8302, 2009 року випуску.
Не погоджуючись з таким прийнятим рішенням слідчого судді представник
підозрюваного (власника майна) ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту повністю.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки повідомлення про підозру побудовано виключно та лише на припущеннях.
Висновок органу досудового розслідування викладений у повідомленні про підозру від 13.08.2021 року, а також в заяві потерпілого від 11.10.2021 року про те, що ОСОБА_6 , необґрунтовано перераховано заробітну плату з 31.10.2016 по 20.12.2019 в сумі 375 271.52 грн., є необґрунтований, оскільки висновок судово-економічної експертизи як вбачається з її змісту від 02.06.2021 року № СЕ-1920/24362-ЕК, зроблено без врахування відповідних письмових доказів, тобто розмір можливої шкоди визначено без врахування періоду перебування ОСОБА_6 у відпустці, на лікарняному та вихідних днів, а так є припущенням.
В судове засідання представник власника майна та прокурор не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Також слід зазначити, що прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , надіслано на адресу суду лист, з якого вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та за його результатом, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України направлено для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва. Підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні призначено на 17.01.2022 року.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, місцезнаходження якого: м. Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 6201900000001916 від 11.12.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 31.10.2016 наказом ГУНП в м. Києві №872/ос поновлено на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП у м. Києві.
Наказом ГУНП в м. Києві №1040 о/с від 30.12.2016 ОСОБА_6 призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень сектору пожежної безпеки управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП у м. Києві.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці жовтня 2016 року, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідуванні встановити не виявилось за можливе, у ОСОБА_6 виник умисел на особисте збагачення шляхом привласнення грошових коштів у вигляді заробітної плати, яку він отримував за основним місцем роботи, не маючи на це законних підстав.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи, що самостійно не в змозі реалізувати власний злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, з метою особистого незаконного збагачення, наприкінці жовтня 2016 року, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідуванні встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_6 , маючи сталі дружні зв'язки з посадовими особами ГУНП в м. Києві вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 , який обіймав посаду начальника сектору пожежної безпеки управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції України, та був безпосереднім керівником ОСОБА_6 .
В результаті вказаних спільних дій ОСОБА_6 щомісячно безпідставно отримував заробітну плату з 31.10.2016 до 20.12.2019, якою розпоряджався на власний розсуд.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 02.06.2021 №СЕ-19-20/24362-ЕК встановлено, що необґрунтовано перерахована заробітна плата ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за період з 31.10.2016 по 20.12.2019 становить 375 271 гривню 52 копійки.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу, перебуваючи на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в м. Києві та на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору пожежної безпеки управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в м. Києві, в період часу з 31.10.2016 по 20.12.2019 включно, безпідставно отримав, та у подальшому привласнив заробітну платню за місцем роботи - ГУНП у м. Києві на загальну суму 375 271 гривню 52 копійки, що більше ніж в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
13.08.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: в привласненні чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчиненого у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
11.10.2021 представником ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 в рамках досудового розслідування кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину ОСОБА_6 на загальну суму 375 271 грн. 52 коп.
Встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить транспортний засіб «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , а також причіп ПГМФ - 8302, 2009 року випуску.
01.11.2021 старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить йому на праві приватної власності, а саме: транспортний засіб «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , а також причіп ПГМФ - 8302, 2009 року випуску. З метою забезпечення цивільного позову та в подальшому можливої його конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 .
02.11.2021 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також, що представником ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 в рамках досудового розслідування кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину ОСОБА_6 на загальну суму 375 271 грн. 52 коп, а тому прийшов до висновку, що слідчим в клопотанні доведено, що з метою забезпечення цивільного позову та в подальшому можливої його конфіскації у органу досудового розслідування виникла обґрунтована потреба у накладенні арешту, у зв'язку з чим клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що на дату розгляду апеляційної скарги, закінчено досудове розслідування в даному кримінальному провадженні та обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Києва
Тому доводи апеляційної скарги, з яких апелянт просить скасувати оскаржувану у кримінальному проваджені № 6201900000001916 від 11.12.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України є предметом судового розгляду, в порядку ст. 174 КПК України. Оскільки у разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника підозрюваного (власника майна) ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника підозрюваного (власника майна) ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4