ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2021 року м. Київ № 640/35459/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовної заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368)
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києві звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Деснянським РВ ГУДМС України в м. Києві 28.10.2017 р.; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) призначеної пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 09.08.2021 №22/6-4293, виданої Міністерством внутрішніх справ України Департамент персоналу, починаючи з 01.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Деснянським РВ ГУДМС України в м. Києві 28.10.2017 р.; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 09.08.2021 р. №22/6-4293, виданої Міністерством внутрішніх справ України Департамент персоналу, з врахуванням проведених виплат;
- витрати по сплаті судового збору присудити до стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві;
- вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані позивачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у грудні 2019 р., водночас з цим позовом позивач звернувся у грудні 2021, тобто з істотним пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином, позивачем, звернувшись до суду у грудні 2021 року з позовними вимогами за 2019 р., пропущено строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Крім того, суд наголошує, що рішення у справі №826/3858/18 набрало законної сили ще 05.03.2019, а постанова Верховного Суду у справі №826/3858/18 з вказаного питання винесена 12.11.2019.
Тобто, шестимісячний строк для звернення до суду пропущено навіть відраховуючи його від вказаного судового рішення.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду наведених в даній ухвалі та постанови Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.4 ст. 169 КАСУ.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська