Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216
Іменем України
20.09.2007
Справа №2-22/8816-2007А
За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь ( м.Сімферополь, пр.Кірова, 51-52/10 а )
До відповідача - ТОВ «Рекламна група «ДНК» (вул.Батуріна, 44/50 кв.39, м.Сімферополь)
Про стягнення 1125 грн.
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
Від позивача -Свінобоєва О.С. - пр-ник, дов від 12.07.07 р.
Від відповідача - не з»явився
Сутність спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ «Рекламна група «ДНК» 1125 грн.
Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав , явку представника у судове засідання не забезпечив , про дні та час проведення судових засідань був сповіщений належним чином.
Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши обставини справи, суд -
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти на підставах, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією й законами України.
Ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає, що для підприємств (об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості тих, що працюють, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - в кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачене законом.
Ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності у інвалідів в Україні» встановлює, що підприємства (об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Згідно ч.3,4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи, організації здійснюють згідно закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути стягнути шляхом звернення стягнення на майно підприємства(об'єднання), установи, організації у встановленому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002р. затверджено Положення про Фонд соціального захисту інвалідів ( далі Положення № 1434) , п.п.1,2 якого визначає, що Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного керування, що діє у складі Мінпраці й підпорядковується йому. Фонд у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, актами Президента України Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці та цим Положенням.
До завдань Фонду, передбачених у п. 3 Положення № 1434 , відноситься і здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності й господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п. 1, 3, 5, 14 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 ( далі Положення № 314) робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створени необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введеним в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розроблюють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову численість штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, суд вважає , що Конституцією України гарантован соціальний захист інвалідів, який здійснюється , зокрема , відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» шляхом зобов'язання підприємства створити для інваліда робоче місце (тобто забезпечити його роботою) з витікаючими наслідками ( одержання зарплати, лікарняних, відпускних, матеріальної допомоги, пенсійне забезпечення, страхування та інш.) та шляхом фінансування витрат бюджету на соціальне забезпечення інвалідів, що не працюють, у тому числі і за рахунок штрафніх санкцій, яки сплачують підприємства у разі невиконання нормативів щодо працевлаштування інвалідів.
Відповідач згідно звіту за формою № 10-П1 “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 р“ повинен був забезпечити у 2006 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці. Фактично за вказаний період часу не було працевлаштовано жодного інваліда.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2006р. в кількості 1 особи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку , що вимоги позивача про стягнення 1125 грн. штрафних санкцій є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
У порядку , передбаченому ст.71 КАС України відповідачем не надані докази перехування штрафних санкції за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2006 році в сумі 1125 грн.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити .
2.Стягнути з ТОВ «Рекламна група «ДНК» (м.Сімферополь, вул.Батуріна, 44/50, кв. 39 , ЄДРПОУ 33656344 МФО 384867 , р/р 2600501300058 у СФ ТОВ «Укрпромбанк» ) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Сімферополь, пр.Кирова,51-52/10а, Одержувач: Держбюджет м.Сімферополя 50070000 банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 312153230700002, Призначення платежу 50070000; 01 адміністритивно-господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2006 рік) 1125 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.