Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 грудня 2021 року № 520/16531/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
за участі секретаря судового засідання Логачової К.А.
у присутності
позивача ОСОБА_1
представника позивача Смоленко А.І.
представника відповідача Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Леонідова С.О.
представника відповідача Сумського прикордонного загону Шевченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (пров. Інженерний, буд. 7, а/с 4193,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 14321937) , Сумського прикордонного загону (5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (пров. Громадянський, буд. 6, а/с 103,м. Суми, Сумська область,40030, код ЄДРПОУ14321937) про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії
установив
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
скасувати наказ начальника 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №332-ОС від 31.07.2021 р. та наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 372-ОС від 21.07.2021 р. щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби;
зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України звільнити ОСОБА_1 з військової служби згідно підпункту "б" (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
В судовому засіданні позивач та його представник адміністративний позов підтримали, зазначивши, що звільнення відповідача відбулось без урахування рапорту від 30.07.2021 року та доданих до нього документів; винесення спірного наказу під час перебування позивача на лікуванні.
Представник відповідача 5 прикордонного загону ДПС в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позов залишити без задоволення, зазначивши, що звільнення позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства , за умови ненадання на час винесення оскаржуваного рішення документів на підтвердження наявності підстав для звільнення згідно пп. «б» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Представник Східного регіонального управління ДПС України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що винесення оскаржуваного наказу здійснено з урахуванням приписів Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України від 29.12.2009 № 1115/2009.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення відповідачів на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) та Положення про проходження громадянами України військової служби в державній прикордонній службі України , затвердженого указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/20009 (далі по тесту Положення № 1115/2009).
Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив військову службу на посаді офіцера відділення повсякденної діяльності відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу п'ятого прикордонного загону ДПС України.
Наказом начальника Східного регіонального управління ДПС України від 29.04.2021 № 212-ОС позивачу продовжено строк військової служби за контрактом строком на 1 рік з 01.08.2021.
08.07.2021 до Східного регіонального управління ДПС України надійшло клопотання начальника 5 прикордонного загону ДПС України про скасування п.2 наказу від 29.04.2021 № 212-ОС щодо продовження строку служби позивача за контрактом на підставі рапорту позивача від 02.07.2021 про звільнення його з військової служби згідно п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Так п.273 Положення № 1115/2009 визначено, що начальники органів Держприкордонслужби відповідно до наданих їм прав зобов'язані звільнити з військової служби військовослужбовців, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, або тих, що не виявили бажання укладати новий контракт.
Документи на звільнення з військової служби військовослужбовців, які досягли граничного віку перебування на військовій службі або в яких закінчується строк дії контракту, надсилаються для розгляду посадовим особам, які мають право їх звільняти, не пізніше ніж за два місяці до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі або закінчення строку контракту. Наказ про звільнення таких військовослужбовців повинен бути виданий не пізніше ніж за місяць до досягнення граничного віку перебування на військовій службі або закінчення строку контракту.
Військовослужбовці, яких звільнено з військової служби за віком чи у зв'язку із закінченням строку контракту, виключаються зі списків особового складу органу Держприкордонслужби в день, що настає за днем досягнення граничного віку перебування на військовій службі чи днем закінчення контракту про проходження військової служби.
Виходячи зі змісту вказаної норми військовослужбовці, які не виявили бажання укладати новий контракт про проходження служби звільняються не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії контракту з подальшим виключенням зі списків в день, що настає за днем закінчення контракту про проходження військової служби.
При цьому абз.1 п.288 Положення № 1115/2009 визначає, що у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що начальником 5 прикордонного загону ДПС України сформовано та направлено до Східного регіонального управління ДПС України надійшло подання про звільнення позивача з посади у зв'язку із закінченням строку дії контракту про проходження військової служби (термін дії контракту до 31.07.20211 року).
На підставі наданих документів 21.07.2021 винесено наказ № 372-ОС «Про особовий склад» п.3.2 якого припинено (розірвано ) контракт з позивачем за звільнено останнього з військової служби за пп. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Суд не приймає посилань позивача на те, що наказ від 21.07.2021 № 372-ОС підлягає скасуванню як такий , що винесений під час його перебування на лікуванні, оскільки за приписами п. 292 Положення № 1115/2009 наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби видається відповідною посадовою особою. Перебування військовослужбовця у відпустці чи його тимчасова непрацездатність не є підставою для затримки видання такого наказу.
Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що 30.07.2021 року позивачем складено рапорт про звільнення його з військової служби на підставі пп «б» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із прийняттям рішення ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у військовий час, не реалізацію рапорту від 02.07.2021 року про звільнення з військової служби за закінченням строку дії контракту. До рапорту надано витяг з виписки із медичної карти № 2196/98 від 30.07.2021 року. Вказаний рапорт зареєстрований відповідачем 31.07.2021 року.
Суд зауважує, що Порядок проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України регламентовано наказом Адміністрації ДПС від 06.05.2009 № 333 (далі по тексту Положення № 333), яким визначено, що на військово-лікарську комісію покладається обов'язок щодо визначення придатності військовослужбовців до військової служби. За результатами медичного огляду ВЛК колегіально приймає відповідну постанову, яка з урахуванням приписів пп.2 п.11 р. ІІІ Положення № 333 розглядається , затверджується, контролюється та переглядається ЦВЛК. Діагноз та постанови ВЛК записуються на військовослужбовців у паспорт здоров'я військовослужбовця, свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) (пп.1 п.13 р ІІІ Положення № 333).
За приписами пп. «б» п.2 ч.5 чст.26 закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
Отже, законодавцем визначено, що звільнення зі служби за вказаним пунктом здійснюється на підставі висновку ( постанови) військово-лікарської комісії.
Матеріалами справи підтверджено, що до рапорту від 30.07.2021 про звільнення зі служби за станом здоров'я позивачем надано виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2196/98, яка містить посилання на те, що позивач представлений на ВЛК , свідоцтво знаходиться на розгляді у ЦВЛК, що у розумінні пп. «б» п.2 ч.5 ст.26 Закону № 2232-ХІІ не є підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що 31.07.2021 начальником 5 прикордонного загону ДПС України з урахуванням положень п.293, 294 Положення № 1115/2009 видано наказ №332-ОС «Про особовий склад», яким позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2021 року за пп. «а» ( у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.72-779,90 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд не знаходить правових підстав для визнання юридично неправильними та фактично необґрунтованими мотивів, які покладені в основу оскаржених рішень.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 р. у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 р. у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені вище міркування, суд доходить до переконання про доведеність відповідачем у порядку ч.2 ст.77 КАС України правомірності оскаржуваних рішень та наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог .
Керуючись ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов залишити без задоволення
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
У повному обсязі рішення виготовлено 08.12.2021
Суддя Зоркіна Ю.В.