Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/398/21 Головуючий у суді І інстанції: Баранський Д.М.
Категорія: ст. 173 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
08.12.2021 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кропивницькийапеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2021, якою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, не працює, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не має адміністративних стягнень,
закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2021 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно постанови суду 26 липня 2021 року о 09.20 годині по вул. Шевченка у м. Долинській, ОСОБА_1 із хуліганських спонукань пошкодив за допомогою ножа автомобіль «Чері Тіго», що належить ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 скасувати постанову районного суду та закрити справу на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд перекрутив пояснення свідка
Так свідок ОСОБА_3 говорила, що чула шелест, однак суд першої інстанції у судовому рішенні зазначив про те, що свідок чула «відчула звук характерний при здійсненні пошкодження металу за допомогою якогось предмета».
Також, апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що оскільки на момент розгляду справи строки передбачені статтею 38 КУпАП закінчилися провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП без встановлення складу правопорушення в діях особи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 368216, яким підтверджується, що саме 26 липня 2021 року о 09.20 годині по вул. Шевченка у м. Долинській, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та поясненнями наданими в судовому засіданні в суді першої інстанції, відповідно до яких 26 липня 2021 року о 09.20 годині по вул. Шевченка у м. Долинській проходив повз автомобіль, однак його не пошкоджував. Потерпілу не знає та раніше не знав. Визнає, що на відеозаписі, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, саме він проходить повз автомобіль;
- поясненнями потерпілої ОСОБА_2 надані у судовому засіданні суду першої інстанції відповідно до яких вона є власником автомобіля «CHERY TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 . З відеозапису, що був наявний в автомобілі відомо, що ОСОБА_1 проходячи повз автомобіль його пошкодив. Особу ОСОБА_1 описувала свідок ОСОБА_3 , стверджуючи, що саме він пошкодив автомобіль. Після дій ОСОБА_1 на автомобілі по всій площині залишись подряпина.
- поясненнями свідка ОСОБА_3 надані в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідно до яких у той день зранку по вул. Шевченка у м. Долинській їхала на велосипеді навідувати людину, яка проживає у двоповерховому будинку на цій вулиці. Автомобіль ОСОБА_2 знаходився на вулиці неподалік аптеки. Коли проїжджала повз автомобіль то повз нього у цей момент також проходив ОСОБА_1 , який присутній у судовому засіданні. Коли проїжджала повз нього то відчула звук характерний при здійсненні пошкодження металу за допомогою якогось предмета. Попередньо доїжджаючи до ОСОБА_1 побачила, що він має якийсь предмет у руці. Конкретно, що то був за предмет не розгледіла. Коли почула характерний звук пошкодження металу то ОСОБА_1 в цей момент перебував позаду неї. Почувши звук повернулась та побачила, що він має в руці якийсь предмет. Особисто не бачила як він пошкоджував автомобіль. Коли почула характерний звук пошкодження металу то крім неї та ОСОБА_1 у тому місці більше нікого не було. У той момент ОСОБА_1 проходив безпосередньо біля автомобіля, а вона проїжджала біля нього.
- відеозаписом події що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, а також потерпілою ОСОБА_2 під час судового провадження, відображено запаркований автомобіль червоного кольору. Зі змісту відеозаписів можливо вважати, що вони здійснені одним приладом фіксації, що розміщений у середині автомобіля. На зустріч автомобілю на велосипеді їде свідок ОСОБА_3 . Коли свідок проїжджає повз автомобіль то чути характерний звук пошкодження металу за допомогою якогось предмета. У цей момент на відеозаписі з'являється ОСОБА_1 , який проходив у безпосередній близькості біля лівої часини автомобіля у напрямку із задньої частини автомобіля. У лівій руці ОСОБА_1 має якийсь предмет.
Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП.
Перевіривши матеріали адміністративної справи вважаю, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені відповідно до ст. 256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП.
Що стосується апеляційних доводів про визнання пояснень свідка ОСОБА_3 неналежним доказом, необхідно зазначити наступне.
Так в матеріалах справи наявний відеозапис з якого можливо встановити, що на зустріч автомобілю на велосипеді їде свідок ОСОБА_3 . Коли свідок проїжджає повз автомобіль то чути характерний звук пошкодження металу за допомогою якогось предмета. У цей момент на відеозаписі з'являється ОСОБА_1 , який проходив у безпосередній близькості біля лівої часини автомобіля у напрямку із задньої частини автомобіля. У лівій руці ОСОБА_1 має якийсь предмет.
Таким чином враховуючи те, що пояснення свідка ОСОБА_3 повністю відповідають відеозапису, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи ап5еляції про визнання пояснень свідка ОСОБА_3 неналежним доказом.
Більш того в матеріалах справи наявні пояснення самого ОСОБА_1 , відповідно до яких він не спростовує, що 26 липня 2021 року о 09.20 годині бачив свідка ОСОБА_3 .
Також апеляційний суд не може визнати неналежним доказом відеофайли зафіксовані за допомогою відеореєстратора, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також не можуть бути враховані доводи ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв правопорушення, оскільки вказане спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3 та відеозаписом події.
Разом із тим, відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З моменту вчинення адміністративного правопорушення пройшло більше трьох місяців, а відтак закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
А тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції повністю дотримався.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, будь-яких норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Крім того, встановлення вини особи необхідно потерпілому для усунення цивільно-правових наслідків заподіяних правопорушенням та для забезпечення відшкодування шкоди.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закриття провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Отже, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, необхідно встановити наявність або відсутність вини особи відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2021 необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2021 якою відносно ОСОБА_1 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук