іменем України
30 листопада 2021 року м. Кропивницький
справа № 405/1784/20
провадження № 22-ц/4809/1686/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2021 рокуу складі судді Українського В.В.,
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі по тексту - ТОВ «Вердикт капітал») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 75966,91 грн, судових витрат та витрат на правову допомогу.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 75966,91 грн та судових витрат відмовлено. Судові витрати віднесено на користь позивача.
У травні 2021 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 грн. Свої вимоги мотивував тим, що у відзиві на позовну заяву він зазначив розрахунок судових витрат відповідача по даній справі, а саме витрати на правову допомогу адвоката складають 8000 грн. Суд в своєму рішенні вказав, що судові витрати віднесено на користь позивача, однак не вказав які саме. Отже питання про судові витрати, а саме витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, судом не вирішено.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні вимог за заявою ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення в справі щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач у судове засідання свого представника не направив. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представника позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 75966,91 грн та судових витрат відмовлено. Судові витрати віднесено на користь позивача (т.1 а.с.162-164).
25 травня 2021 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 грн (т.1 а.с.165-167).
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні вимог за заявою ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн (т.1 а.с.208-209).
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача пропустив строк для подання доказів понесених витрат.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд має право ухвалити додаткове рішення або постановитиухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Встановлено, що постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по суті суд першої інстанції фактично виходив з підстав пропуску строку для звернення з такою заявою.
Однак, у випадку, якщо суд приходить до висновку про те, що заява подана поза межами визначного законом строку, то така заява залишається без розгляду в порядку ст.126 ЦПК України.
За наведених обставин висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по суті, але з підстав порушення строку для подання доказів понесених витрат, не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.
Суд першої інстанції має перевірити письмові докази по справі, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, та визначитись з процесуальним рішенням, яке має бути ухвалено судом.
Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного вище апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки направлення заяви на новий розгляд не входить до компетенції апеляційного суду, визначеної положеннями статті 374 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 389, 390 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та перегляду у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 грудня 2021 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Дуковський
C.М. Єгорова