Провадження № 11-сс/803/1845/21 Справа № 191/3629/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 грудня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженець с. Суха Калина, Синельниківського району, Дніпропетровської області, з середньою-спеціальною освітою, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041390000497 від 02.09.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , строком на 60 діб.
Застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 , без застосування електронних засобів контролю.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 прокурора або судді за першою вимогою; не залишати місце проживання в період часу з 21.00 години до 06.00 години, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Зазначені зобов'язання застосовуються до підозрюваного ОСОБА_7 на строк два місяці з дати винесення даної ухвали.
Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 п.1 ст. 177 КПК України, є запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час із 21-00 год. по 06-00 год. При цьому, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 , працює та повинен самостійно забезпечувати свою життєдіяльність на належному рівні, а цілодобовий домашній арешт позбавляє підозрюваного гарантованого Конституцією України права на працю, забезпечення права на існування та на охорону здоров'я, медичну допомогу. Слідчий суддя зазначив, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальні обов'язки, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційні скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою обрати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, остільки підозра є необґрунтована.
На його думку, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як і інші менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 і тримання під вартою є необхідним, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, з застосуванням насильства. З метою уникнення передбаченої законом відповідальності може вдатися до залякування потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, щоб останні змінили свої свідчення на його користь з метою уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності, також який по прибуттю на місце пригоди групи швидкого реагування Синельниківського РУП ГУНП України, повідомив, що до події не має ніякого відношення та він простий перехожий, тим самим ввів в оману співробітників поліції, намагаючись таким чином уникнути притягнення до відповідальності.
Прокурор вважає, що слідчим суддею в повній мірі не враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Окрім того, підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, характеризується з нейтральної сторони, не працює і постійних джерел доходу не має, окрім тимчасових підробіток, що в сукупності дає підстави вважати, що підозрюваний, знаходячись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В апеляційному суді підозрюваний ОСОБА_7 , та його адвокат ОСОБА_10 , кожен окремо, заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення слідчого судді залишити без змін.
Прокурор в апеляційному суді підтримав вимоги апеляційної скарги, та просила її задовольнити.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, в провадженні СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2021 року за №12021041390000497 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
З наявних матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 інкримінується те, що він разом з ОСОБА_11 , близько 01 години 55 хвилин 29.08.2021 року прямували по вул. Миру в м. Синельникове, де проходячи повз другого під'їзду буд. №2 побачили раніше незнайомих їм ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стояли та розмовляли між собою.
В цей момент ОСОБА_7 та ОСОБА_11 побачили в лівій руці ОСОБА_12 мобільний телефон, екран якого на той момент світився та у них раптово виник злочинний умисел, спрямований на напад, з метою заволодіння майном ОСОБА_12 , поєднаний із заподіянням тілесних ушкоджень та визначили мобільний телефон об'єктом свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, у зазначеному місці, у зазначений час, ОСОБА_11 наблизився до ОСОБА_12 зі спини на відстань витягнутої руки з метою здійснення нападу, а ОСОБА_7 наблизився до ОСОБА_13 зі спини для усунення з боку останнього спроби перешкодити протиправним діям ОСОБА_11 , які спрямовані в бік ОСОБА_12 та цілеспрямовано почав наносити йому тілесні ушкодження в різні частини тіла.
Коли потерпілий ОСОБА_12 почув наближення до нього ззаду невідомих йому осіб то обернувся до ОСОБА_11 , який з метою недопущення зі сторони потерпілого здійснення супротиву, діючи на випередження, цілеспрямовано, бажаючи привести потерпілого в безпорадний стан, в тому числі і до втрати свідомості, застосував насильство, небезпечне для життя, яке виразилося у нанесенні почергово правою та лівою рукою стисненою в кулак не менше як 2-4-х ударів, в ділянку життєво важливого органу, а саме голови ОСОБА_12 .. ОСОБА_11 , продовжував наносити удари ОСОБА_12 до тих пір, поки ОСОБА_12 не втратив свідомість та впав спиною на площину асфальтового покриття, об яке вдарився лівою потиличною частиною голови.
Після цього, ОСОБА_11 , продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом нападу, з метою заволодіння майном, із застосуванням фізичного насильства, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, у вказаному місці, скориставшись безпорадним станом гр. ОСОБА_12 тим, що останній знаходився без свідомості, шляхом вільного доступу, з лівої руки ОСОБА_12 , умисно, на власну користь заволодів мобільним телефоном марки «Redmi 7A Matte Black 2 GB ROM» в корпусі чорного кольору, вартість якого становить 2495 грн. 00 коп..
Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_11 з місця злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власну користь, чим спричинили потерпілому гр. ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 2495 грн. 00 коп..
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №307 від 19.10.2021, потерпілому ОСОБА_12 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ступеню, геморагічні забої правої лобової частки, субарахноїдальний крововилив, перелому потиличної кістки зліва, перелом пірамідки лівої скроневої кістки, пара орбітальні гематоми з двох сторін, забійні садна м'яких тканин голови, які за своїм характером та у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад, з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
09.11.2021 року ОСОБА_7 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволені клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону судом не були дотримані.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя прийшов до висновку наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: свідченнями свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду місця події; протоколом огляду предмету; іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що може спонукати останнього незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні: відсутність у ОСОБА_7 постійного місця роботи та постійного законного джерела заробітку, може стати причиною вчинення нових злочинів, пов'язаних з заволодіння чужим майном, остільки це єдине джерело її заробітку.
Доводи прокурора з цього приводу є слушними.
Колегія суддів вважає, що ризики зазначені у клопотанні, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України є об'єктивними, і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не зможуть їм запобігти.
Але районний суд не звернув на зазначене вище належної уваги та прийшов до невірних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Отже, ухвалу слідчого судді не можна визнати законною, вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- задовольнити.
Саме такий запобіжний захід буде справедливим, необхідним і достатнім для виконання завдань кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 303, 404,405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2021 року, про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування домашнього арешту у визначений час, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 січня 2022 року.
Взяти ОСОБА_7 під варту в залі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4