441/971/20
1-кп/441/69/2021
судового засідання
03.12.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадженні стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суховоля Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 -
за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України
В провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 12013150270000066 від 16.01.2013 на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 25.06.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою судового засідання, зокрема, від 11.10.2021 продовжено до 07.12.2021 включно.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що обраний та продовжений йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 07.12.2021, а ризики, що враховувались при обранні запобіжного заходу на досудовому слідстві та судом при продовженні запобіжного заходу, не перестали існувати, крім цього, вказав, що ОСОБА_5 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що докази, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, що ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей та батьків похилого віку на утриманні не має, не працює, не навчається, вік і стан його здоров'я дозволяє застосувати до нього запобіжний захід, пов'язаний із позбавленням волі, крім того, зазначив, що справа судом не розглянута, обвинувачений з місця вчинення злочину зник, приховав сліди шляхом знищення речових доказів, є обізнаним із можливою мірою покарання у разі визнання його винуватим, створив умови для конспірації, тому може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків шляхом переконання та залякування, може схиляти їх до зміни наданих ними показань, вказав, що обвинувачений проживає в одному населеному пункті з ключовим свідком - ОСОБА_6 , що спрощує йому можливість чинити на нього тиск, вказав, що підозра є обгрунтованою, інше, тому зазначене в сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та необхідністю застосування попереднього ув'язнення.
Захисник ОСОБА_4 в суді проти задоволення клопотання прокурора заперечив, вказав, що зазначених прокурором у клопотанні доказів на підтвердження ризиків немає, можливий вплив на свідків є надуманим, обвинувачений не переховувався, знищувати докази наміру не мав, паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон не має, а тому не буде переховуватися, інше тому, просить у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заперечення захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись із клопотанням прокурора, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.01.2020 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, а ухвалами Городоцького районного суду Львівської області, і зокрема від 11.10.2021 такий строк продовжено до 07.12.2021 включно.
Завершити розглядом кримінальне провадження на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України в даному судовому засіданні, неможливо, оскільки не допитано обвинуваченого, потерпілих, свідків, не проведено інших необхідних процесуальних дій для повного та об'єктивного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Також, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.
Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурори ОСОБА_3 в суді та ОСОБА_7 у письмовому клопотанні наголошують на наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та приховав його сліди шляхом знищення речових доказів, перебував у розшуку в іншому кримінальному провадженні, є обізнаним із можливою мірою покарання у разі визнання його винуватим, тому, з цією метою може ухилятися від суду. Крім того, покликається на можливість незаконного впливу на потерпілих та свідка ОСОБА_6 шляхом його переконання та залякування.
Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
За приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Наведені прокурором у клопотанні та в суді доводи та докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, а також про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м'який запобіжний захід, з огляду на наведені ризики в ході розгляду справи не здобуто, покликання захисника ОСОБА_4 на зменшення ризиків, передбачених ст. 177 ЦПК України, з огляду на вищенаведене, переконливого значення не має.
З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, і зокрема, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, суд враховує, в тому числі, вагомість наявних доказів, вказаних прокурором у клопотанні, про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан його здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, зокрема, що обвинувачений за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання, утриманців та місця роботи не має, не одружений, його майновий стан, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються у вину ОСОБА_5 , поведінку останнього та тяжкі наслідки, що настали, і інші обставини, суд вважає, що ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів без визначення розміру застави з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а отже, інший, більш м'який запобіжний захід, як про це просить захисник, не забезпечить в повній мірі належної поведінки останнього під час розгляду кримінального провадження.
На електронну адресу суду надійшов лист начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», в якому, з покликанням на погіршення епідемічної ситуації щодо гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед осіб, взятих під варту та засуджених у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», просив про можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Обвинувачений проведенню судових засідань в режимі відео конференції не заперечив.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Згідно положень ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», зважаючи на Лист начальника установи, з метою недопущення розповсюдження вірусу COVID-19, відсутності заперечень обвинуваченого щодо проведення судового засідання в дистанційному режимі, суд приходить до висновку про необхідність призначення розгляду справи о 10 год. 30 хв. 23.12.2021, в режимі відеоконференції та доручити установі виконання покарань забезпечити участь обвинуваченого в розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції.
За наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 196, 197, 336, 369-372 КПК України, суд
Обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою продовжити до 28.01.2022 включно.
В судовому засіданні оголосити перерву до 10 год. 30 хв. 23.12.2021.
Судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 призначене на 10 год. 30 хв., 23.12.2021 провести у режимі відеоконференції.
Доручити забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції Державній установі «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20), за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20).
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 08.12.2021.
Головуючий суддя ОСОБА_1