Справа № 184/2208/21
Номер провадження 2-о/184/62/21
08 грудня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Покровська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Полянського Юрія Миколайовича «про встановлення факту, що має юридичне значення», -
Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на наступні обставини. В 2001 році померла її мати - ОСОБА_1 , батько залишився один жити в своєму будинку. У зв'язку з тим, що батько з 2001 року отримав інвалідність 2-ої групи (з 2009 року - по-життєво) і потребував постійної сторонньої допомоги, вона прийняла рішення постійно знаходитися поруч з ним і починаючи з січня 2001 року і по теперішній час вона постійно проживала і проживає в будинку АДРЕСА_1 . Батько - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При житті батько не залишив ніяких розпорядчих документів стосовно свого майна. 04.12.2019 року вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Полянського Ю.М. з метою переоформлення спадщини, яка залишилась після смерті батька. Але 17.01.2020р. державний нотаріус виніс Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, мотивуючи відмову тим, що факт проживання її разом з батьком по АДРЕСА_1 належним чином не підтверджений. У зв'язку з чим просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що вона фактично проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку АДРЕСА_1 в період з січня 2001 року і по теперішній час.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити. В останнє судове засідання не з'явилась, надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за її відсутності
Заінтересована особа - Покровська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Полянського Ю.М. в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі.
Суд, вислухавши пояснення заявниці, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 18.02.1969р. (а.с.7).
Згідно довідки Серії МСЕ-ДНА 3692526 у ОСОБА_3 була 2 група інвалідності з 01.10.2009 року. Причина - загальне захворювання (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №371 (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишив. Заявниця є спадкоємицею за законом.
04.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Полянського Ю.М. з метою переоформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 . Але 17.01.2020 року державний нотаріус виніс Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на її ім'я після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, мотивуючи відмову тим, що факт проживання ОСОБА_1 разом з її батьком по АДРЕСА_1 належним чином не підтверджений (а.с.11).
Згідно акту МКП «Житлкомсервіс» від 24.01.2020р., зі слів сусідів встановлено, що за адресою - АДРЕСА_1 не проживає з 2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 2001 року за даною адресою проживає без реєстрації ОСОБА_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.12).
Факт того, що ОСОБА_1 дійсно фактично проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 , в період з січня 2001 року і по теперішній час також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання, згідно яких повідомив, що ОСОБА_3 мешкав разом із заявницею до дня своєї смерті. На даний час в будинку АДРЕСА_1 заявниця мешкає і далі.
Окрім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, згідно яких повідомила, що заявниця проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 до дня його смерті в будинку АДРЕСА_1 .
Отже, у суду не виникає сумніву щодо того, що ОСОБА_1 дійсно фактично проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 в період з січня 2001 року і по теперішній час.
Встановлення факту проживання заявниці разом з ОСОБА_3 має юридичне значення з метою переоформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частинами 2 та 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України зазначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зі змінами та доповненнями), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те. що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.
Частина 3 ст. 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Оскільки виникають законодавчі перепони у переоформленні спадщини, відсутні (необхідні для вчинення нотаріальної дії нотаріусом) паперові документи, що підтверджують факт проживання заявниці разом з її батьком - ОСОБА_3 , а до функцій нотаріусів України, а також чинним законодавством України не передбачено, що нотаріуси мають право встановлювати факти, що мають юридичне значення, тому заявниця вимушена звернутись із даною заявою до суду з метою встановлення відповідного факту та подальшим застосуванням державним нотаріусом ч. 3 ст. 1268 та ч. 1 ст. 1221 ЦК України, кінцевою ціллю якого є встановлення її права на спадщину за законом на все майно.
За п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що «…при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом».
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зі змісту ст. 315 ЦПК України слідує, що суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу , також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявника, встановлюється із метою переоформлення спадщини та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,-
ЗаявуОСОБА_2 , заінтересована особа: Покровська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Полянського Юрія Миколайовича «про встановлення факту, що має юридичне значення» - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку АДРЕСА_1 в період з січня 2001 року і по теперішній час.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено - 08.12.2021 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш