Ухвала від 03.12.2021 по справі 758/16921/21

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16921/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2021 місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , стосовно:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дубно, Рівненської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:

- 24.03.2008 Миколаївським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на основі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 24.06.2010 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 п. «Б» ст. 72, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; 07.07.2014 на підставі ст. 7 Закону України «Про амністію» звільнено від відбування покарання;

- 21.01.2015 Дубенським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 20.12.2018 Дубенським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання по вироку Дубенського районного суду від 21.01.2015, 02.12.2020 звільнено по відбуттю покарання;

- 23.08.2017 притягнуто до відповідальності Дубенським УП ГУНП у Рівненській області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, 25.11.2017 направлено до суду з обвинувальним актом (рішення не прийняте),

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021100070001369 від 27.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернулась до суду з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України строком на 40 діб в межах строку досудового розслідування.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100070001369 щодо ОСОБА_5 , за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Відносно ОСОБА_5 08.10.2021 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено, оскільки у слідства виникла необхідність в продовженні строків досудового розслідування.

03.12.2021 підозрюваному та захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Таким чином в рамках кримінального провадження стороні захисту необхідно ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. У зв'язку з чим і виникла необхідність в продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, ураховуючи існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені на час обрання відповідного запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що підозра є обґрунтованою, ризики, за якими стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є актуальними на теперішній час і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може їм запобігти. Підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання, підозрюваний раніше неодноразово вчиняв майнові злочини.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечили проти клопотання, просили відмовити у його задоволенні. Пояснили, що ризики передбачені ст. 177 КПК відсутні, на цей час стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення, підозрюваний частково незгоден з обставинами правопорушення, які зазначені в повідомленій підозрі, він має місце проживання, виховує дитину цивільної дружини та має свою неповнолітню дитину проживаючу окремо, їх необхідно забезпечувати, неофіційно працює на будівництві. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід -домашній арешт у нічний час доби.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів клопотання та встановлено в судовому засіданні СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12021100070001369 від 27.07.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за фактом того, що 25.07.2021 приблизно о 23 год. 15 хв. у районі вулиці Оленівська, що у місті Києві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрівся із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мала при собі жіночу сумку через плече. У цей період часу у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, запропонував провести ОСОБА_7 до місця її проживання, на що остання погодилась.

У подальшому 26.07.2021 приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 4 правою рукою наніс два удари в область обличчя ОСОБА_7 , тим самим застосував насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.

Подолавши волю потерпілої до опору внаслідок застосування насильства, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я, ОСОБА_5 , діючи умисно та відкрито, вирвав з рук потерпілої ОСОБА_7 сумку через плече, у якій знаходився мобільний телефон, марки «XiaoMi RedMi 5 2/16 GB Black», вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/111-21/39015-ТВ від 17.08.2021 становить 1793 грн 00 коп., золота підвіска, вагою 0,95 грам, «585» проби, вартість якої згідно висновку експерта №СЕ-19/111-21/39015-ТВ від 17.08.2021 становить 1547 грн 59 коп., гаманець з банківськими картами та ключі, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 3340 гривень 59 копійок.

Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

20.08.2021 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у вчиненні відкритого заволодіння чужим майном (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08.10.2021 задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 06.12.2021 включно без визначення застави (справа № 758/12716/21).

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_9 від 26.08.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженню продовжено до трьох місяців (а.с. 59-62).

Органом досудового розслідування 03.12.2021 р. захисника та підозрюваного повідомлено про завершення досудового розслідування.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також оцінити чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд крім дотримання процесуальних норм національного законодавства має перевірити обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У той же час, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість підозри, суд не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Відтак слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування. А тому, суддя не погоджується із запереченнями сторони захисту в цій частині.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).

Таким чином, зі спливом такого часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчиняти нові кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування; здійснювати незаконний вплив на потерпілу.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність об'єктивних обставин для продовження стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на завершення досудового розслідування та представлення матеріалів кримінального провадження на ознайомлення підозрюваному та захиснику, що в свою чергу, з об'єктивних підстав стороною обвинувачення не може бути здійснене до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного. А саме, в ході вчинення кримінального правопорушення підозрюваний вчинив насильницькі дії щодо потерпілої, заподіявши їй тілесні ушкодження. Вказане в сукупності свідчить про низький рівень правової свідомості підозрюваного, схильність до злочинної поведінки без явних для того мотивів. При цьому, аналізуючи дії підозрюваного, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що даний злочин характеризуються особливою суспільною небезпекою, що дає всі підстави вважати, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ураховуючи, що він вже неоднократно притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні прокурором, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний не має постійного місця проживання, раніше судом надавався дозвіл для його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки останній переховувався від органу досудового розслідування.

За результатами оцінки встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що також існує ризик незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілу, з метою зміни останньою наданих раніше показань, про що також свідчить відповідна заява потерпілої, яка приєднана до матеріалів внесеного клопотання.

Оцінюючи ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід звернути увагу на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний є особою, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, а тому перебуваючи на волі зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на потерпілу, слідчий суддя враховує те, що показання потерпілої мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_5 в ході вчинення даного кримінального правопорушення застосовував фізичне насильство до потерпілої, а тому здатний вчиняти насильницькі дії у відношенні потерпілої з метою зміни останньою своїх показань. Отже, даний ризик не зменшився.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують відповідні ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Зазначене свідчить, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

При цьому, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК, слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характер та обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілу, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Тим самим, ризики, що були враховані при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.

Наданими слідчим документами кримінального провадження підтверджена необхідність виконання органом досудового розслідування слідчих та процесуальних дій, вказаних у клопотанні. Вказані слідчі дії не могли бути закінчені у встановлений строк досудового розслідування.

В судовому засіданні достеменно встановлена відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені стороною обвинуваченням ризики зменшились. Також на час розгляду клопотання встановлено, що стороні захисту необхідно ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, і що це неможливо зробити до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, тобто до 06.12.2021 р.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також достатнє підтвердження необхідності завершення ознайомлення з матеріалами справи підозрюваним та захисником.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням даних про особистість підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, характер вчиненого кримінального правопорушення, соціальну небезпечність, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим.

Таким чином, враховуючи стадію ознайомлення сторони захисту та підозрюваного з матеріалами справи, клопотання слідчого є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування лише строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження.

А відтак, беручи до уваги, що 03.12.2021 р. учасникам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування, на теперішній час триває ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя, з урахуванням вищенаведених обставин, вважає за необхідним продовжити строк тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 на 40 діб, тобто по 13 січня 2022 р. включно, без визначення розміру застави. Даний строк слідчий суддя вважає достатнім для виконання завдань кримінального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без визначення застави, строком на 40 діб, тобто по 13 січня 2022 р. включно.

Копію ухвали скерувати слідчому на начальнику Київського СІЗО -для виконання, прокурору та захиснику - для відома.

Копію ухвали вручити підозрюваному.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - по 13 січня 2022 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текс ухвали проголошено 06.12.2021 року о 14.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
101738261
Наступний документ
101738263
Інформація про рішення:
№ рішення: 101738262
№ справи: 758/16921/21
Дата рішення: 03.12.2021
Дата публікації: 03.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.12.2021)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 03.12.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
РИБАЛКА ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
РИБАЛКА ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ