01.12.2021 Справа № 914/2876/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецького центру «Львівський палац мистецтв», місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРЦ», місто Львів
про стягнення 198 710,00 грн збитків.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецького центру «Львівський палац мистецтв» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРЦ» про стягнення 198 710,00 грн збитків.
Ухвалою від 24.09.2021 суд залишив без руху позовну заяву Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецького центру «Львівський палац мистецтв» та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області Ухвалою від 11.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.11.2021 о 10:00 год.
04.11.2021 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25957/21).
В судовому засіданні 10.11.2021 судом оголошено перерву до 24.11.2021 до 11:30 год.
23.11.2021 представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив (вх.№28053/21), з доказами надіслання23.11.2021 вказаної відповіді на відзив на адресу відповідача.
Крім того, 23.11.2021 представник позивача подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (вх. №4792/21).
В судовому засіданні 24.11.2021 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, яке в подальшому було зареєстроване канцелярією за вх.№28178/21.
В судовому засіданні 24.11.2021 судом оголошено перерву до 01.12.2021 до 12:30 год.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 01.12.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив, проте, 30.11.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№28724/21) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку, оскільки він знаходиться на самоізоляції.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 01.12.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.
Розглянувши клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (вх.№4795/21 від 23.11.2021) подане представником позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України, та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Слід зазначити, що потреба у призначенні судової експертизи може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.
Предметом спору є стягнення збитків в сумі 198 710,46 грн вартості виконаних відповідачем робіт, про що сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на вказану суму. Підставою для стягнення вказаної суми позивач зазначає неналежне виконання відповідачем робіт.
Позивач просить поставити експерту на дослідження наступні питання:
1. Чи відповідають виконані підрядником будівельні роботи, відповідно до умов договору, проектній документації зазначеній у тендерній пропозиції замовника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невіповідності?
2. Чи відповідають виконані підрядником будівельні роботи (проектно-технічній документації зазначеній у тендерній пропозиції замовника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будвіництва (ДБН, ДСТУ, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
3. Який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт з ремонту?
4. Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об'єкті?
Вказані питання стосуються відповідності робіт виконаних відповідачем проектно-кошторисній документації. Водночас предметом спору є стягнення суми, як стверджує позивач, невиконаних відповідачем робіт, а не їх якості, обсягу виконання чи відповідності проектно-кошторисній документації.
На думку суду, питання поставлені позивачем експерту, виходять за межі позовних вимог, відповіді на ці питання не входять до предмета доказування у справі.
В даному випадку суд, на підставі наявних матеріалів справи, може надати оцінку певним обставинам та наявним у матеріалах справи доказам в сукупності, не вбачає підстав для призначення судової експертизи, та відповідно для задоволення клопотання про призначення судової експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Враховуючи першу неявку в судове засідання представника позивача, подане ним клопотання, суд дійшов висновку відкласти судове засідання для розгляду справи по суті. При цьому суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Керуючись статтями 2, 7, 12, 13, пунктом 2 частини 2 статті 202, статтями 216, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення будівельно-технічної експертизи.
2. Відкласти судове засідання для розгляду справи по суті 20.12.2021 р. о 11:00 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань №3, другий поверх.
4. У зв'язку епідеміологічною ситуацією в Україні явка представників у судове засідання не визнається судом обов'язковою. При цьому сторони повинні виконати вимоги суду щодо подання процесуальних документів.
5. Запропонувати сторонам:
- враховуючи критичну ситуацію, що склалась у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування на відправку поштової кореспонденції, з метою своєчасного повідомлення учасників справи про день та час судового засідання, а також для отримання процесуальних документів, сторони можуть зареєструватись в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду) розміщеній на офіційному веб порталі Судової влади України за адресою: mail.gov.ua. Для цього потрібно подати заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі Судової влади України. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua. Крім того, подавати всі необхідні для розгляду справи документи до господарського суду можна через особистий кабінет, відкритий у системі “Електронний суд”;
- у разі звернення до суду з клопотаннями, заявами, вказувати номер телефону, а також адресу електронної пошти.
- з урахуванням епідеміологічної ситуації в України, учасники справи мають право подати до суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності по наявних у справі матеріалах.
6. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Ухвалу складено
та підписано 06.12.2021
Суддя Сухович Ю.О.