про залишення позовної заяви без руху
08.12.2021 р. Справа № 914/3669/21
Суддя Господарського суду Львівської області Долінська О.З., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетра-Агро”, м. Червоноград Львівської області,
до відповідача: Приватного підприємства «Салон Авто», м. Львів
про: стягнення заборгованості в розмірі 564 282,13 грн.
03.12.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетра-Агро” до Приватного підприємства «Салон Авто» про стягнення заборгованості в розмірі 564 282,13 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 2 ч.1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
При огляді позовних матеріалів судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №7053 від 15.11.2021 р. про сплату судового збору, де зазначено призначення платежу: 101;33775353;22030101; Судовий збір за позовом ТзОВ «Тетра-Агро»; Львівський окружний адміністративний суд.
Суд інформує позивача про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”).
Відтак, позивач не дотримався зазначених вище вимог закону і до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням п.2ч.1 ст.164 ГПК України.
Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162 та 164 встановлює низку вимог до позовної заяви та документів, які додаються до позовної заяви. Однак, позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів поданих позивачем, до позовної заяви долучено опис вкладення в якому серед переліку документів відправлених сторонам зазначено лише позовна заява про стягнення заборгованості з додатками на 33 арк. Однак, інших документів, які є додатками до позовної заяви, що подана в суд, не вказано. Так, в додатку до позовної заяви, що надійшла до суду зазначено 18 пунктів додатків, які теж повинні були бути надіслані відповідачу у справі
Належним доказом, що підтверджує направлення позовної заяви з додатками відповідачу є квитанція та опис вкладення з конкретним переліком документів, що направляються, а також з посиланням на кількість аркушів кожного документу.
А тому суд позбавлений можливості ідентифікувати, які саме додатки скеровувались відповідачу разом із позовною заявою.
Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, що є порушенням вказаних вище норм ГПК.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Крім того, відповідно до пункту 8 розділу 10 організації Правил діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).
До позовної заяви позивачем долучено ряд документів у копіях. Вказані докази не містять дати їх засвідчення, що є порушенням вимог процесуального законодавства.
Суд звертає увагу позивача на те, що, згідно з п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч наведеному, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведене, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетра-Агро” до відповідача: Приватного підприємства «Салон Авто» про стягнення заборгованості в розмірі 564 282,13 грн. необхідно залишити без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетра-Агро” до відповідача: Приватного підприємства «Салон Авто» про стягнення заборгованості в розмірі 564 282,13 грн. - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015
Суддя Долінська О.З.