61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
03.12.2021 Справа №905/1843/21
Суддя Господарського суду Донецької області Кротінова О.В.
за позовом №21-П від 21.09.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД», м.Київ (код ЄДРПОУ 34426212),
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн», м.Краматорськ Донецької області (код ЄДРПОУ 41124475),
про стягнення 7 402,58 грн.,-
Без виклику сторін
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №21-П від 21.09.2021 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення заборгованості у загальній сумі 7 402,58 грн. на підставі договору поставки №010318-О від 01.03.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на підставі договору поставки №010318-О від 01.03.2018 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» товар за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019 на загальну суму 7 402,58 грн. Станом на дату подання позовної заяви відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 7 402,58 грн.
На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: договір поставки №010318-О від 01.03.2018; видаткову накладну №4320 від 15.08.2019; рахунок на оплату №4563 від 15.08.2019; акт звірки взаємних розрахунків по стану за період:01.01.2019-18.02.2020; платіжні доручення №341 від 25.02.2019, №823 від 16.05.2019, №1595 від 24.07.2019; претензія Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» №24/01-06 від 18.02.2020 з доказами відправлення, а саме: накладна АТ «Укрпошта» №0216606852188 від 25.02.2020, опис вкладення до цінного листа №0216606852129; претензія Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» №70/01-06 від 08.06.2021 з доказами відправлення, а саме: накладна АТ «Укрпошта» №0216607276431 від 03.07.2021, опис вкладення до цінного листа №0216607276431; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» №23/01-06 від 18.02.2020 з доказами відправлення, а саме: накладна АТ «Укрпошта» №0216606852129 від 25.02.2020, опис вкладення до цінного листа №0216606852188.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на п.1 ч.2 ст.11 ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 621, 625, 629, 692, 712, Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174 193 Господарського кодексу України.
01.11.2021 від позивача на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 отримано пояснення №26-П від 26.10.2021, в яких зазначено, що згідно положень договору поставки №010318-О від 01.03.2018 позивач одночасно з поставкою товару 15.08.2019 надав відповідачу підписані позивачем оригінали первинних документів у двох екземплярах: видаткову накладну №4320 від 15.08.2019, товаро-транспортну накладну від 15.08.2019, специфікацію від 15.08.2019, податкову накладну №308 від 15.08.2019 (зареєстровано в ЄРПН), паспорт якості. Стверджує, що відповідач отримав товар та документи, але екземпляр підписаних з його боку первинних документів позивачу не повернув; позивач повідомив, що ним на підставі реалізації товару за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019 у відповідності до податкового законодавства складено, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №308 від 15.08.2019, яка є прийнятою відповідачем, що підтверджує фактичне отримання відповідачем товару; жодних заперечень щодо отримання вказаної податкової накладної відповідач позивачу не пред'являв, не звертався до позивача з серпня 2019 року щодо надання йому документів, передбачених п.3.5 договору, будь-яких претензій щодо недоліків товару не надав, товар не повертав; разом з тим, позивач зазначив, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень міситься значна кількість судових рішень, якими стягнуто з відповідача заборгованість.
До пояснень додано у копіях: податкову накладну №308 від 15.08.2019 з доказами прийняття останньої Державною податковою службою України; податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» з податку на додану вартість за серпень 2019 року із розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); роздруківку з веб-сайта Єдиного державного реєстру судових рішень сторінки пошук за контекстом « 41124475»; роздруківки рішеннь Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі №904/890/20 та від 04.08.2021 у справі №904/973/21 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідачем відзив суду не представлено.
ІІ. Процесуальній дії суду:
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1843/21 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву №21-П від 21.09.2021 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1843/21; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; позивачу визначено надати: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 03.11.2021, одночасно надати докази його направлення учасникам справи; належним чином засвідчену копію специфікації та заявки на поставку товару за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019, складання яких передбачено умовами договору поставки №010318-О від 01.03.2018; пояснення щодо відсутності підпису отримувача (покупця) на видатковій накладній №4320 від 15.08.2021 та яким чином здійснювалась поставка товару за спірною накладною, докази фактичного здійснення останньої (отримання товару покупцем); відповідачу визначено надати: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 26.10.2021, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; роз'яснено сторонам про те, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та що, за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представлені позивачем пояснення №26-П від 26.10.2021 долучено до матеріалів справи та враховано під час розгляду справи по суті.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає таке.
Згідно розпорядження Господарського суду Донецької області №33-р від 30.09.2021 «Про призупинення прийняття документів для відправки за межі суду», у зв'язку з закінченням знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних у суді канцелярських товарів (офісний папір, картридж, конверти тощо), зупинено з 01.10.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду.
З огляду на що, надсилання кореспонденції сторонам, у тому числі процесуальних документів, засобами поштового зв'язку в момент винесення ухвали про відкриття провадження у справі судом не здійснювалось.
За викладених обставин підлягали використанню альтернативні способи повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.
Судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що офіційною електронною адресою відповідача є: mailb172017@gmail.com.
Ухвала про відкриття провадження у справі була скерована на офіційну електронну адресу відповідача, згідно відомостей, що містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч.6 ст.242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
В матеріалах справи міститься підтвердження отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» 06.10.2021 на зазначену електронну адресу ухвали Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у даній справі.
Суд зазначає, що надсилання ухвали в електронній формі на офіційну електронну адресу особи та отримання судом повідомлення про її доставлення є достатнім для того, щоб вважати повідомлення учасника справи належним.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичної електронної адреси юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичний електронний адрес іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційною електронною адресою, визначеною у відповідному державному реєстрі) та зазначати таку фактичну електронну адресу в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Отже, в разі коли фактична адреса електронної пошти особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також, суд наголошує, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.
При цьому, відповідач не позбавлявся права на отримання процесуальних документів у приміщенні Господарського суду Донецької області у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід зауважити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, ґрунтуючись на положеннях ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» (покупець) укладено договір поставки №010318-О, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку та в строки, встановлені цим договором, передати товар у власність покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.
Згідно з п.1.2 договору, кількість, найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється, вказується в специфікації (додаток №1, який є невід'ємною частиною даного договору), погодженій сторонами, та накладних на товар.
Під накладною на товар розуміється видаткова накладна або товарна накладна, або інший документ первинного бухгалтерського обліку, який підтверджує передачу товару від постачальника до покупця (п.1.3 договору).
Відповідно до п.1.4 договору, загальна вартість товару, який поставляється за даним договором, визначається шляхом підсумовування вартості товару, вказаної у всіх накладних на товар, по яких товар було передано постачальником покупцю протягом строку дії данного договору та які є невід'ємною частиною данного договору.
Оплата за даним договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, яка складає 14 календарних днів х моменту поставки партії товару, на підставі виставлених постачальником рахунків, за умови передачі постачальником покупцю всіх документів, передбачених даним договором. Поставка товару та відстрочка платежу не є комерційним кредитом (п.2.2 договору).
За умовами п.3.1 договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на базисних умовах поставки у відповідності до Правил Інкотермс в редакції 2010 року DDP, склад покупця, адреса складу: м.Дніпро, вул.Б.Кротова, 21а. Поставка товару може також здійснюватися і на інших умовах, погоджених сторонами в заявці на поставку товару та/або специфікації.
Як визначено п.3.2 договору, товар поставляється партіями. Одна партія товару може містити декілька видів товару, відповідно до специфікації або заявки покупця. Під партією товару розуміється товар, який підлягає поставці постачальником в асортименті та кількості відповідно до специфікації або заявки покупця. Кількість, найменування, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, вказується в накладній на товар, складеній на підставі специфікації або погодженої сторонами заявки.
Відповідно до п.3.3 договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку всієї кількості заявленого до поставки товару (партії товару) протягом 10 календарних днів з моменту погодження сторонами заявки на поставку товару, якщо інший строк поставки не вказано в самій погодженій заявці або підписаній сторонами специфікації.
Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що погодження заявки на поставку партії товару здійснюється в такому порядку: направлення покупцем заявки може здійснюватись шляхом кореспонденції (рекомендований, цінний лист), телеграмою, факсом, або в електронному вигляді на електронну адресу tamia@i.ua, або шляхом передачі уповноваженій особі постачальника, форма заявки передбачена додатком №2, який є невід'ємною частиною даного договору. Постачальник зобов'язаний підтвердити прийняття заявки до виконання (погодити заявку покупця) шляхом її підписання, скріплення печаткою та направлення покупцю факсом або на електронну адресу alias.yu.novikova@sgroup.dp.ua у відсканованому вигляді. У випадку, якщо протягом 1 робочого дня з моменту подачі покупцем заявки від постачальника не надійде погоджена (підписана) заявка, або повідомлення про неможливість виконання заявки, заявка на поставку товару вважається погодженою та прийнятою до виконання.
Постачальник зобов'язується скласти і передати покупцеві наступні документи: податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою відповідного програмного забезпечення, в порядку та в строки визначені Податковим кодексом України; накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; товарно-транспортну накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника/перевізника; документи, які підтверджують якість товару у відповідності з діючим законодавством України та які згідно з законодавством повинні бути передані постачальником, а також інші документи, передбачені законодавством (п.3.5 договору).
Як встановлено п.3.6 договору, поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем та отримання документів, передбачених п.3.5 договору.
Відповідно до п.3.9 договору, датою поставки по даному договору вважається дата переходу права власності. Право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту його передачі з товаросупровідними документами, вказаними в даному договорі. Передача товару оформлюється шляхом відмітки про отримання товару на примірнику накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи покупця.
Згідно з п.5.8 договору, постачальник при прийманні товару зобов'язаний забезпечити присутність свого уповноваженого представника у місці приймання поставленого товару. Повноваження представника постачальника на право участі у прийманні товару за якістю (підписання будь-яких документів, що пов'язані з визначенням якості поставленого товару) повинні підтверджуватись відповідною довіреністю, яка видана та оформлена постачальником при прийманні товару за якістю виклик уповноваженого представника постачальника для участі в прийманні є обов'язковим. Акти про відбір зразків та про фактичну якість отриманого товару складаються за участю представника будь-якого іншого підприємства/третьої сторони, при цьому сторони визнають, що ці акти будуть слугувати доказом поставки товару неналежної якості та будуть обов'язковими для постачальника.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31.12.2019 включно. При цьому закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов'язань. У випадку, якщо не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направить на адресу іншої сторони повідомлення про необхідність припинення дії цього договору, то строк дії договору вважається одноразово подовженим на один календарний рік.
Договір підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств.
Додатки до договору, мова про які йдеться у його п.1.2, п.3.4, суду не представлено.
Позивач стверджує, що він на виконання умов договору №010318-О від 01.03.2018 передав відповідачу товар на загальну суму 7 402,58 грн., що підтверджується видатковою накладною №4320 від 15.08.2019.
Як вбачається з видаткової накладної №4320 від 15.08.2019 покупцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн», адреса: 49114, м.Дніпро, вул.Князя Ярослава Мудрого, буд.59, товар на загальну суму 7 402,58 грн, у тому числі ПДВ у сумі 1 233,76 грн., а саме: засіб дезинфікуючий «Дезмарк 300» у кількості 16 банок на загальну суму 2 626,72 грн. без ПДВ (164,17 грн./банка); засіб для дезінфекції рук «Септофан® ХД», пл.1000 мл, у кількості 4 штуки на загальну суму 443,68 грн. без ПДВ (110,92 грн./штука); мило рідке косметичне з антимікробною дією «Балу®», кан 10 кг у кількості 13 штук на загальну суму 3 098,42 грн. без ПДВ (238,34 грн./штука).
Означену накладну підписано та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» (позивач), підпису або іншої відмітки з боку відповідача накладна не містить.
В матеріалах справи міститься рахунок на оплату №4563 від 15.08.2019 на суму 7 402,58 грн., у тому числі ПДВ 1 233,76 грн., акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2019-18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» за договором №010318-О від 01.03.2018, підписаний та з відтиском печатки з боку позивача, підпису або іншої відмітки з боку відповідача такий акт не містить.
Позивач стверджує, що здійснення спірної поставки, виконання даної господарської операції, підтверджується складеною ним податковою накладною №308 від 15.08.2019, яку 30.08.2019 отримано Державною податковою службою України, що підтверджується доданою до неї квитанцією №1, та відповідачем.
У податковій накладній №308 від 15.08.2019 зазначено постачальник (продавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД», отримувач (покупець) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн», товар - засіб дезинфікуючий «Дезмарк 300», банка 1 кг (300 таблеток) у кількості 16 банок на загальну суму 2 626,72 грн. без ПДВ (164,17 грн./банка); засіб для дезінфекції рук «Септофан® ХД», пл.1000 мл, у кількості 4 штуки на загальну суму 443,68 грн. без ПДВ (110,92 грн./штука); мило рідке косметичне з антимікробною дією «Балу®», кан 10 кг у кількості 13 штук на загальну суму 3 098,42 грн. без ПДВ (238,34 грн./штука), з відміткою на документі: «документ прийнято контрагентом». Згідно квитанції №1 документ (податкову накладну) доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 29.08.2019. Доказів наявності заперечень щодо отримання вказаної податкової накладної відповідачем матеріали справи не містять.
У податковій декларації позивача з податку на додану вартість з додатком Д.5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за серпень 2019 року відображено операцію (без податку на додану вартість) на суму 6 168,82 грн., при цьому податок на додану вартість складає 1 233,76 грн., індивідуальний податковий номер платника податку-покупця 411244704656.
Листом №23/01-06 від 18.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» зазначило про повторне звернення та вимагало Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» повернути на їх адресу підписані та скріплені печаткою підприємтва документи, а саме: видаткову накладну №4320 від 15.08.2019 та акт звірки взаємних розрахунків. До листа додано в оригіналі видаткову накладну №4320 від 15.08.2019 на суму 7 402,58 грн на 1 стор. у 2-х екз.; рахунок №4563 від 15.08.2019 на 1 стор. у 1-му екз.; акт звірки взаємних розрахунків на 1 стор. у 1-му екз.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» зверталось до відповідача з претензією №24/01-06 від 18.02.2020 та №70/01-06 від 08.06.2021 про сплату заборгованості за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019 у розмірі 7 402,58 грн.
З боку відповідача лист №23/01-06 від 18.02.2020 та претензії №24/01-06 від 18.02.2020, №70/01-06 від 08.06.2021 залишились без відповіді.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
До матеріалів справи долучено платіжні доручення №341 від 25.02.2019, №823 від 16.05.2019, №1595 від 24.07.2019, з яких вбачається перерахування відповідачем на рахунок позивача грошових коштів (з платіжного доручення №341 від 25.02.2019 вбачається здійснення оплати за спірним договором).
Податкова декларація з розшифровкою, у якій відображено відповідачем у податковій звітності отримання товару від позивача не надано.
За твердженнями позивача, факт поставки товару відповідачем не заперечується та на момент пред'явлення позову строк виконання грошового зобов'язання у відповідача є таким, що настав. У зв'язку з несплатою відповідачем товару за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019 позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України).
Оцінивши зміст означеного вище договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу Укарїни та статтей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу Укарїни, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу Укарїни).
Як свідчать фактичні обставини справи, договір поставки №010318-О від 01.03.2018 підписано з обох сторін, містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, недійсним не визнано, а отже є таким, що породжує права та обов'язки для його сторін.
За приписами статті 664 Цивільного Кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як було зазначено вище, за приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи наведені норми, приписи Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» за загальним правилом документом, який підтверджує поставку продукції є видаткова накладна, оформлена з додержанням вимог чинного законодавства.
Дослідивши надану позивачем видаткову накладну, яка міститься в матеріалах справи та на яку, як на підставу своїх вимог посилаєтся позивач, встановлено, що остання не містить такого обов'язкового реквізиту, як особистий підпис особи відповідача, яка брала участь у здійсненні спірної господарської операції, а відтак не може бути беззаперечним доказом факту поставки товару.
Разом з цим, судом враховано, що сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.
У зв'язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Позивачем не надано суду специфікацію, яка обумовлює здійснення спірної поставки за вказаною видатковою накладною. Пояснює це тим, що останню передано з супровідними документами відповідачу та не повернуто останнім.
Проте, з матеріалів справи не вбачається передання/направлення останньої відповідачу.
Відсутності підпису відповідача на спірній видатковій накладній, пояснює також тим, що відповідачем не повернуто підписані документи.
Докази надсилання матеріали справи містять, однак, не можна вважати відсутність відповіді відповідача, як погодження поставки товару, за сукупністю такого.
Позивачем не пояснено, не надано інформації, не підтверджено щодо того, яким чином здійснювалась поставка товару, доказів фактичного отримання товару суду не представлено, як і заявок на поставку партії товару, мова про які йдеться у договорі №010318-О від 01.03.2018, та доказів погодження поставки у розумінні умов укладеного договору.
Позивачем надано податкову накладну, яку відносить до доказів, що підтверджує спірну господарську операцію зі здійснення поставки за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019.
При цьому самі лише податкові накладні та декларації позивача (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов'язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов'язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у статті 664 Цивільного кодексу України, підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Отже основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.
Відтак, посилання на податкову накладну поряд з відсутністю підтвердження реального руху такого товару не може виступати самостійним доказом здійснення господарської операції.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19.
Податкової декларації з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у якій відображено відповідачем у податковій звітності отримання товару від позивача не надано.
У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.
Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19, від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19 та від 18.11.2020 у справі №920/61/19.
Однак, означених документів, на підтвердження спірних обставин не надано.
Платіжні доручення №341 від 25.02.2019, №823 від 16.05.2019, №1595 від 24.07.2019, у якості доказів обставин на які посилається позивач, суд не може розцінювати як такі, оскільки відповідно до них проведено оплати за господарськими операціями, що не є спірною.
V. Висновки суду:
Враховуючи з'ясовані обставини справи, за відсутності належно оформлених первинних документів, що могли б підтвердити спірну поставку товару, та інших доказів фактичного (реального) постачання товару за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019, неможливо дійти однозначного висновку про доведеність здійснення такої господарської операції.
За висновками суду, позивачем у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України не доведено, з матеріалів справи не вбачається, факту поставки відповідачу товару за видатковою накладною №4320 від 15.08.2019 на суму 7 402,58 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» про стягнення заборгованості у загальній сумі 7 402,58 грн. на підставі договору поставки №010318-О від 01.03.2018 є недоведеними, а отже, такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Натс Продакшн» про стягнення заборгованості за договором поставки №010318-О від 01.03.2018 у загальній сумі 7 402,58 грн., відмовити.
2.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
3.Повний текст рішення складено 03.12.2021.
Суддя О.В. Кротінова