ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 грудня 2021 року Справа № 924/629/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.
розглянувши апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без виклику представників сторін Акціонерного товариства "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21 (суддя Л.О. Субботіна)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" м.Хмельницький
про стягнення 1679,24 грн
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" про стягнення 1679,24 грн задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 555,61 грн пені, 108,90 грн 3% річних, 0,34 грн інфляційних втрат, 1005,57 грн збитків, 2270,00грн витрат по оплаті судового збору. У стягненні 8,82 грн збитків відмовлено.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що у зв'язку із порушенням п. 2.1 Договору постачання природного газу підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 555,61 грн пені, 108,90 грн 3% річних, 0,34 грн інфляційних втрат та 1005,57 грн збитків. У стягненні 8,82 грн збитків суд першої інстанції відмовив в зв'язку з безпідставністю.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21, скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8,82 грн збитків. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення 8,82 грн збитків задоволити. Судові витрати покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення, у частині відмови у стягненні з відповідача 8,82 грн. збитків, прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 6, 11, 534, 626, 629 Цивільного кодексу України, та процесуального, ст.ст.12, 233 Господарського кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню в цій частині. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд здійснив неправильний розрахунок збитків за червень та вересень 2019 року, обґрунтованим є розрахунок збитків, наданий до матеріалів справи позивачем.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21 залишено без руху.
04.10.2021 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучено платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 3405,00 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 поновлений строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21. Зупинена дія рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21. Роз'яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Згідно з частиною 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що Акціонерного товариства "Нафтогаз України" оскаржується рішення місцевого господарського суду, в якому ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент звернення з апеляційною скаргою, а справа №924/629/21 не належить до категорії справ вказаних у частині 4 статті 247 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Нафтогаз України" за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Оселя" (споживач) 12.10.2018 укладено договір №1609/18-ТЕ-34 постачання природного газу (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 17 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 0.5 тис. куб метрів.
Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу відповідно до п. 3.7 цього договору вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу (п. 2.4 договору).
Згідно з п. 3.1 договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов'язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді (п. 3.10 договору).
Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату укладання договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5930,40 грн (п.5.2. договору).
Пунктом 5.4 договору сторони встановили, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п.п.6 п. 7.2 договору).
У пункті 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п. 10.3 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018р. по 17 жовтня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).
Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.
24.10.2018 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу від 12.10.2018, згідно з якою, зокрема п. 2.1 договору викладено в новій редакції: "Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 26 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 1 тис. куб метрів"; викладено в новій редакції п. 12.1 договору: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018р. до 26 жовтня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".
31.10.2018 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої виклали п.2.1 договору в новій редакції, за якою постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 31 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2-х тис. куб метрів. Викладено у новій редакції п. 12.1 договору таким чином, що строк дії договору в частині реалізації природного газу встановлено з 01.10.2018 до 31.10.2018 (включно).
Додатковою угодою № 3 від 05.11.2018 сторони доповнили п. 2.1 договору абзацом наступного змісту: "Постачальник передає споживачу з 01 листопада 2018 по 30 листопада 2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 -и тис. куб. метрів. Викладено з 01.11.2018 п.п.5.2, 5.3 договору у новій редакції, зокрема визначено, що ціна за 1000 куб.м. газу з 01.11.2018 становить 6235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн. Також викладено в новій редакції п. 12.1 договору та встановлено строк дії договору в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 30.11.2018 (включно).
27.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу від 12.10.2018, за умовами якої вирішено викласти розділи 1-12 договору в наступній редакції, зокрема у п. 1.1 договору викладено, що постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 договору в редакції додаткової угоди).
Згідно з п. 2.1 договору у редакції додаткової угоди № 4 постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 38 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: жовтень 2018 - 0,005, листопад 2018 - 5, грудень 2018 - 7,995, січень 2019 - 8, лютий 2019 - 8, березень 2019 - 8, квітень 2019 - 1.
Відповідно до п. 3.8 договору в редакції додаткової угоди № 4 приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У п. 3.13 додаткової угоди №4 від 27.11.2018 визначено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: 3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; 3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В=(Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений у п. 2.1 цього договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з ПДВ - 7482,61грн. (п.4.2. договору в редакції додаткової угоди № 4).
Відповідно до п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
За умовами п. 5.7 договору в редакції додаткової угоди №4 відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1. цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1. або 3.13.2. пункту 3.13. цього договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Згідно з п.п. 6 п. 6.2 договору в редакції додаткової угоди № 4, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.3 договору в редакції додаткової угоди, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування постачальнику збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1 цього договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
У пункті 7.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п. 9.3 договору в редакції додаткової угоди № 4 строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить п'ять років.
Згідно з п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника, та діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додаткова угода № 4 підписана та скріплена відтисками печаток сторін та діє з 1 грудня 2018 року.
Відповідно до додаткової угоди №5 від 20.03.2019 сторони зазначили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абзац п'ятий підп. 5) п.6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п.6.3, абзац третій підп. 2 п. 6.4 цього договору застосовується сторонами з 01 березня 2019 року.
Додатковою угодою №6 від 20.03.2019 сторони виклали п. 2.1 договору у такій редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 33,3 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: жовтень 2018 - 0,005, листопад 2018 - 4,981, грудень 2018 - 6,899, січень 2019 - 7,473, лютий 2019 - 5,905, березень 2019 - 6,037, квітень 2019 - 2,0".
Згідно з додатковою угодою №7 від 29.03.2019 сторони по тексту договору слова "Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України ", "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замінено словами "Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Відповідно до додаткової угоди №8 від 23.04.2019 сторони передбачили, що постачальник передає споживачу у травні 2019 року природний газ в кількості 1 тис. куб. м. Крім того, п. 4.2 та п.11.1 договору викладено в новій редакції, зокрема передбачено, що ціна за 1000 куб.м газу з 01 травня 2019 року становить 7184,80 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 8621,76 грн, а договір діє в частині постачання природного газу до 31 травня 2019 року (включно).
Додатковою угодою №9 від 22.05.2019 сторони передбачили, що постачальник передає споживачу у червні - вересні 2019 року природний газ в кількості 5,2 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: у червні 2019 - 1,3 тис. куб. м., в липні 2019 - 1,3 тис. куб. м., в серпні 2019 - 1,3 тис. куб. м. та в вересні 2019 - 1,3 тис. куб. м.
Розділ 4 договору викладено у такій редакції, зокрема: "4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить: 4.2.1. з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року (включно) - 5990,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість 7188,00 грн; 4.2.2. з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 6299,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, Усього разом з податком на додану вартість - 7558,80 грн.
4.3. До ціни газу, зазначеної в пункті 4.2 цього договору, додається тариф па послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб. м на добу.
4.4. Споживач зобов'язується сплатити за цим договором з урахуванням ціни на природний газ, зазначеної в пункті 4.2 цього договору, та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, зазначеного в пункті 4.3 цього договору:
4.4.1. з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року (включно) - 6147,19 грн за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7376,63 грн за 1000 куб. м.
4.4.2. з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 6456,19 грн за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7747,43 грн за 1000 куб. м.
4.6 Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування".
Також сторони даною додатковою угодою змінили строк дії договору в частині постачання природного газу - до 30 вересня 2019 року (включно).
Додатковою угодою №10 від 24.06.2019 сторони виклали підпункт п. 4.2.2. у такій редакції: "з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 5553,89 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6664,67 грн."
Пункт 4.4.2 виклали у наступній редакції: "з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 5711,08 грн за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6853,30 грн за 1000 куб. м.
Згідно з додатковою угодою №11 від 24.06.2019 вирішено викласти в п. 2.1 замовлений споживачем на червень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції "червень 2019 року - одна тис. куб. м.".
Додатковою угодою №12 від 26.07.2019 сторони доповнили п. 4.2 підпунктом 4.2.3 у наступній редакції: "з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) - 4905,675 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 5886,81грн.
Доповнили п. 4.4 підпунктом 4.4.3 у наступній редакції: "з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) - 5062,865 за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6075,44 грн за 1000 куб. м."
За додатковою угодою №13 від 26.07.2019 вирішено викласти в п. 2.1 замовлений споживачем на липень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції "липень 2019 року - одна тис. куб. м.".
Відповідно до додаткової угоди №14 від 27.08.2019 сторони доповнили п. 4.2 договору підпунктом 4.2.4: "з 01серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року (включно) - 4653,544 грн, крім того ПДВ - 20%", а також доповнено п. 4.4 договору підпунктом 4.4.4: "з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року (включно) - 4810,734 грн за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%".
Згідно з додатковою угодою №15 від 27.08.2019 вирішено викласти в п. 2.1 замовлений споживачем на серпень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції "серпень 2019 року - одна тис. куб. м.".
Відповідно до додаткової угоди №16 від 12.09.2019 сторони доповнили п. 4.2 договору підпунктом 4.2.5: "з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року (включно) - 4493,6363 грн, крім того ПДВ - 20%", а також доповнено п. 4.4 договору підпунктом 4.4.5: "з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року (включно) - 4650,8263 грн крім того ПДВ - 20%".
За умовами додаткової угоди №17 від 30.09.2019 вирішено викласти в п. 2.1 замовлений споживачем на вересень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції "вересень 2019 року - 0,9 тис. куб. м.".
На виконання умов договору №1609/18-ТЕ-34 від 12.10.2018 та додаткових угод до нього, позивач поставив відповідачу природний газ згідно з актами приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.10.2018 (за жовтень 2018 року) на суму 29,65грн, від 30.11.2018 (за листопад 2018 року) на суму 37270,90 грн, від 31.12.2018 (за грудень 2018 року) на суму 51622,54грн, від 31.01.2019 (за січень 2019 року) на суму 55917,56грн, від 28.02.2019 (за лютий 2019 року) на суму 44184,83грн, від 31.03.2019 (за березень 2019 року, обсяг спожитого газу - 5,603 тис.куб.м.) на суму 41925,07грн, від 30.04.2019 (за квітень 2019 року, обсяг спожитого газу - 1,616 тис.куб.м.) на суму 12091,90 грн, від 31.05.2019 (за травень 2019 року, обсяг спожитого газу - 1,154 тис.куб.м.) на суму 8512,63грн, від 30.06.2019 (за червень 2019 року, обсяг спожитого газу - 0,877 тис.куб.м.) на суму 6010,34грн, від 31.07.2019 (за липень 2019 року) на суму 6161,71 грн, від 31.08.2019 (за серпень 2019 року, обсяг спожитого газу - 1,08486 тис.куб.м.) на суму 6262,76 грн, від 30.09.2019 (за вересень 2019 року, обсяг спожитого газу - 0,78799 тис.куб.м.) на суму 4397,76грн.
Акти приймання-передачі підписані представниками сторін без зауважень, а також скріплені відтисками їх печаток.
Матеріали справи містять сальдо по підприємству "Оселя ОСББ" та банківську роздруківку по операціях останнього за договором №1609/18-ТЕ-34.
Відповідно до супровідного листа №44 від 15.08.2019 відповідач просив переплату за спожитий природний газ у сумі 48,99 грн по договору №1265/1718-ТЕ-34 від 28.09.2017 зарахувати у суму погашення заборгованості за спожитий природний газ по договору №1609/18-ТЕ-34 від 12.10.2018.
Позивач надав в матеріали справи розрахунок суми збитків, які підлягають відшкодуванню ОСББ "Оселя" згідно з актами - претензіями: за березень 2019 року - 99,29198 грн, за квітень 2019 року - 84,62524 грн, за травень 2019 року - 553,47600 грн, за червень 2019 року - 23,58198 грн, за серпень 2019 року - 236,93985 грн, за вересень 2019 року - 16,46517 грн.
Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано відповідачу акт-претензію від 17.05.2019, відповідно до якої позивач просив сплатити (відшкодувати збитки) в розмірі 1169,08 грн, оскільки за підсумками березня 2019 року різниця між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного за договором від 12.10.2018 природного газу перевищує 5%. Надіслання акта-претензії відповідачу підтверджується списком згрупованих внутрішніх листів від 21.05.2019, описом вкладення у цінний лист від 21.05.2019, поштовою накладною № 0100108222454 від 21.05.2019, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.06.2019.
Крім того, Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано відповідачу акт-претензію від 11.06.2019, відповідно до якої позивач просив сплатити (відшкодувати збитки) в розмірі 1005,66 грн, оскільки за підсумками квітня 2019 року різниця між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного за договором від 12.10.2018 природного газу перевищує 5%. Надіслання акта-претензії відповідачу підтверджується списком згрупованих внутрішніх листів від 20.06.2019, описом вкладення у цінний лист від 20.06.2019, поштовою накладною № 010010663047 від 20.06.2019, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач на вказані акти - претензії надав відповідь, що міститься в листі №04/07-19 від 04.07.2019 та просив скасувати штрафні санкції, виставлені в актах - претензіях, які не підтверджені розрахунками.
В подальшому Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано відповідачу листи від 18.11.2019 та 20.11.2019, в яких здійснено перерахунок по вищевказаних актах - претензіях. Згідно з листами сума збитків за березень 2019 року становить 99,29 грн та за квітень 2019 року - 84,63 грн.
Також позивач звертався до відповідача з актами - претензіями від 15.11.2019 на суму: 553,48 грн, у зв'язку із перевищенням фактично замовленого та використаного за договором природного газу у травні 2019 року; 23,58 грн, у зв'язку із перевищенням фактично замовленого та використаного за договором природного газу у червні 2019 року; 236,94 грн, в зв'язку із перевищенням фактично замовленого та використаного за договором природного газу у серпні 2019 року; 16,47 грн, в зв'язку із перевищенням фактично замовленого та використаного за договором природного газу в вересні 2019 року.
Надіслання актів-претензій відповідачу підтверджується списком згрупованих внутрішніх листів від 22.11.2019, описом вкладення у цінний лист від 22.11.2019, поштовою накладною №0100174485377 від 22.11.2019, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також у матеріалах справи наявна копія Статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2020 № 997), сальдо по підприємствах, довідки по операціях за договором.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазанчає наступне.
Так, судом першої інстанцій встановлено та сторонами не оспорюється, що на виконання умов спірного договору постачання природного газу №1609/18-ТЕ-34 від 12.10.2018 та додаткових угод до нього, позивач поставив відповідачу природний газ згідно з актами приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.10.2018 (за жовтень 2018 року) на суму 29,65грн, від 30.11.2018 (за листопад 2018 року) на суму 37270,90 грн, від 31.12.2018 (за грудень 2018 року) на суму 51622,54грн, від 31.01.2019 (за січень 2019 року) на суму 55917,56грн, від 28.02.2019 (за лютий 2019 року) на суму 44184,83грн, від 31.03.2019 (за березень 2019 року, обсяг спожитого газу - 5,603 тис.куб.м.) на суму 41925,07грн, від 30.04.2019 (за квітень 2019 року, обсяг спожитого газу - 1,616 тис.куб.м.) на суму 12091,90 грн, від 31.05.2019 (за травень 2019 року, обсяг спожитого газу - 1,154 тис.куб.м.) на суму 8512,63грн, від 30.06.2019 (за червень 2019 року, обсяг спожитого газу - 0,877 тис.куб.м.) на суму 6010,34грн, від 31.07.2019 (за липень 2019 року) на суму 6161,71 грн, від 31.08.2019 (за серпень 2019 року, обсяг спожитого газу - 1,08486 тис.куб.м.) на суму 6262,76 грн, від 30.09.2019 (за вересень 2019 року, обсяг спожитого газу - 0,78799 тис.куб.м.) на суму 4397,76грн.
Тобто, відповідач зобов'язання за спірним договором постачання природного газу щодо оплати за поставлений природний газ виконав належним чином, натомість підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Хмельницької області про стягнення збитків стало те, що у березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні 2019 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" фактично спожило природний газ в обсязі більшому та меншому, ніж було узгоджено між сторонами у п. 2.1 Договору, у зв'язку із чим, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" нарахувала відповідачу до відшкодування збитки у розмірі 1014,39 грн, розраховані на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 розділу VІ Правил.
Судом першої інстанції задоволено частково позовні вимоги щодо збитків, а саме в розмірі 1005,57 грн, у стягненні 8,82 грн збитків було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що судом першої інстанції неправильно здійснено розрахунок збитків за червень та вересень 2019 року, вказані порушення є підставою для стягнення з відповідача збитків відповідно до розрахунку позивача, в т. ч. 8,82 грн.
Нормами ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір яких доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. При цьому, під збитками, в силу положень Цивільного кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У поєднанні із зазначеними вище нормами, саме положення ст. 225 Господарського кодексу України конкретизують, що саме належить до складу збитків: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності.
При цьому, позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Крім того, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Суд зазначає, що пункти 3.13 та п.п. п. 6.3 Договору хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків. Суд звертає увагу на те, що право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Вказане вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо розгляду спору в подібних правовідносинах, викладеною в постанові від 25.08.2021 у справі №911/3215/20, в якій суд касаційної інстанції зазначив про правомірність відмови у стягненні збитків за недотримання споживачем підтверджених обсягів природного газу, оскільки позивачем не доведено наявності з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення.
Аналогічної позиції Верховний Суд дотримався у постанові від 21.09.2021 у справі №904/6992/20.
Таким чином, з огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає, що погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов'язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків. У зв'язку з цим кредитор повинен був довести: протиправність поведінки (порушення умов договору); наявність збитку; причинний зв'язок; вину.
Акціонерне товариство "Нафтогаз України" не надало доказів на підтвердження факту понесених ним збитків, спричинених порушенням відповідачем виконання зобов'язань за договором, зокрема, у зв'язку з недотриманням нормативних обсягів споживання у розрахунковому періоді об'ємів природного газу, не доведено наявності втрат (зменшення майна) позивача, спричинених більшим чи меншим обсягом спожитого відповідачем природного газу та наявності відповідного причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем умов договору та зазначеними втратами.
Однак, позивач в позовній заяві і апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтовує, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. У вказаних заяві та скарзі позивач обмежується лише констатацією розміру збитків та їх розрахунків.
Цих обставин суд першої інстанції не врахував, а тому мотивувальну частину оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні 8,82 грн збітків слід змінити повністю з підстав, викладених у цій постанові.
Водночас, загальний висновок місцевого господарського суду про відмову у позові про стягнення 8,82 грн збитків слід визнати вірним.
В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1005,57 грн збитків Оселя".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати від відповідача відшкодування постачальнику збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1 договору, оскільки відхилення фактично використаних споживачем обсягів газу за вказані місяці 2019 року більш, ніж на 5% (як в бік збільшення у травні, серпні 2019 року, так і в бік зменшення у березні, квітні, червні, вересні 2019 року) відрізнялося від замовлених.
Однак, судом першої інстанції не враховано вищевказані норми законодавства, а також те, що позивачем не доведено наявності з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки (порушення умов договору); наявність збитку; причинний зв'язок; вину.
Тобто судом першої інстанції порушено норми матеріального права в частині задоволення вимог про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1005,57 грн збитків Оселя".
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, в тому числі перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, водночас суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для застосування ч. 4 ст. 269 ГПК України та перегляду справи не лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, оскільки, як зазначено вище, місцевим господарським судом при стягненні збитків в розмірі 1005,57 грн не враховано, що позивачем не доведено наявності з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення, необхідність якого передбачена нормами законодавства для стягнення збитків. Тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне переглянути оскаржуване рішення в частині стягнення збитків з підстав встановлення неправильного застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21 підлягає скасуванню, у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1005,57 грн збитків. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Колегія суддів зазначає, що в часині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8,82 грн збитків підлягає зміні у мотивувальній частині з викладенням її змісту у редакції даної постанови.
При цьому, як встановлено вище, оскільки доводи скаржника колегією суддів визнано необґрунтованими, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги скасування рішення в частині стягнення збитків в розмірі 1005,57 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 900,06 грн витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви слід стягнути з позивача на користь відповідача.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.08.2021 у справі №924/629/21 скасувати в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1005,57 грн збитків.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 2 "Оселя" (29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, буд. 2, код 32813413) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 900,06 грн витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви.
3. На виконання даної постанови Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.
4. Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/17243/20 в частині відмови у стягненні 8,82 грн збитків у редакції даної постанови.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "06" грудня 2021 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.