Справа № 320/6871/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
06 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Дмитренко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Фаст-Груп» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Приватне підприємство «Фаст-Груп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Фаст-Груп» зареєстроване як юридична особа. Основний вид діяльності є: « 56.30 - Обслуговування напоями».
Свою діяльність підприємство «Фаст-Груп» на підставі Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та із застосуванням належним чином зареєстрованого РРО.
Працівниками ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 30.07.2018 року №1622 та направлень від 30.08.2018 року № 837, № 838 проведена фактична перевірка бару, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 97, прим. 1 , що належить суб'єкту господарювання ПП «Фаст-Груп». Перевірку проведено в присутності головного бухгалтера ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою, який маркований маркою акцизного податку попереднього зразка (не встановленого зразка) (пляшка горілки особливої «Немирів» об'ємом 0.5 л. по ціні 220,00 грн., яка маркована маркою акцизного податку 02 ААБН 133196 11/14 14,106 грн., відповідно до етикетки на пляшці термін придатності алкогольного напою 24 місяця, дата виготовлення. - 22.12.2014 року), чим порушено вимоги ст.11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів». Алкогольний напій залишено в місці торгівлі.
Також встановлено факт реалізації алкогольного напою через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, чим порушено вимоги ст. 15 Закону №481 алкогольний напій (пляшка пива «Злата Прага» об'ємом 0,5 л. по ціні 27,0 грн.) реалізована через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з фіскальним №1027005357 та заводським №ДО 06033846, проте в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 07.12.2016 року серія АА 014493 терміном дії з 29.12.2016 року по 28.12.2017 року за місцем торгівлі: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійській, 97, приміщення 1 , вказаний РРО з фіскальним номером 300032697 та заводським №ПР 5401109577. Зазначене порушення підтверджується електронною копією розрахункового документа і фіскальним звітним чеком від 28.05.2017 року, які містяться на електронній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, поданих до органів державної фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв'язку. Під час перевірки проводилась фотофіксація.
За результатами перевірки був складений Акт фактичної перевірки (бланк за №002690), зареєстрований ГУ ДФС у Київській області в журналі реєстрації Актів перевірок за №411/10-36-40/38010214.
Підприємством було подано заперечення на висновки Акту від 03.09.2018 року №411/10-36-40/38010214.
Рішенням про розгляд заперечення на Акт ГУ ДФС у Київській області про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 03.09.2018 року №411/10-36-40/38010214 висновки акту перевірки залишено без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 001234001, яким до ПП «Фаст-Груп» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 року №0011224001, яким до ПП «Фаст-Груп» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 000 грн.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, щодо порушення терміну зберігання продукції, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка (податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Київській області від 26.06.2018 року №0011234001 на суму 17000,00 грн.), колегія суддів зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 2015 pоку № 481/95-ВР (далі - Закон № 41/95-ВР).
Згідно з вимогами абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Відповідно до вимог абз. 15 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону - виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 грн.
Як зазначено в Акті, під час перевірки господарської одиниці - ПП «Фаст-Груп», ГУ ДФС у Київській області було встановлено факт зберігання однієї пляшки горілки особливої «Немирів» 0,5 л, 40% об., термін придатності два роки, дата виготовлення 25.12.2014 pоку, яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка 02ААБЕ133196 11/14 14,106 грн.
Згідно з вимогами п. 226.1 с. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Відповідно до вимог п. 226.3 ст. 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з п. 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин), наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам.
Отже, наявність марки акцизного збору є обов'язковою умовою для ввезення на митну територію України та/або продажу, зберігання алкогольних напоїв.
Згідно з вимогами пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Відповідно до вимог пп. 222.1.2. п. 222.1 ст. 222 ПК України суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Як вбачається з пп. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України, підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.
Таким чином, марка акцизного збору є підтвердженням факту оплати акцизного податку і того, що така оплата здійснюється в момент придбання марок акцизного податку.
Згідно з вимогами п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
З аналізу зазначених правових положень висновується, що законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
При цьому немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.
Натомість ототожнення контролюючим органом факту зберігання в господарській одиниці позивача пляшки горілки, в якої сплив термін придатності до споживання, із зберіганням алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка не відповідає правильному змісту наведеного правового регулювання.
Отже, у випадку зберігання алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка відсутнє ухилення від сплати акцизного податку, оскільки ПК України визначає, що сума сплаченого акцизного збору (фактично марка акцизного збору) повинна відповідати сумі такого податку визначеній на дату розливу продукції (абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України).
Так, марками відповідного зразка є марки, які відповідають сумі акцизного податку на дату розливу продукції.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі №810/1392/17.
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання (абз. 6 ч. 4 ст. 11 Закон України № 481/95- ВР).
Наведене свідчить, що марки акцизного податку попереднього зразка, все одно є марками акцизного податку встановленого зразка, оскільки на дату розливу продукції така марка відповідала визначеній сумі акцизного податку.
Крім того, ДФС не оспорюється відповідність марки акцизного податку, що була виявлена при здійсненні перевірки, сумі акцизного податку на дату розливу продукції, тому, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закон України № 481/95-ВР, алкогольний напій з такою маркою міг знаходитися в обігу.
Крім того, збіг терміну реалізації попередньо маркованої належним чином продукції не утворює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 17 Закону № 481/95-ВР.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в діях ПП «ФАСТ-ГРУП» відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95-ВР.
Щодо порушення ст.15 Закону України №481/95 - ВР (податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС в Київській області від 26.09.2018 року №0011224001 на суму 10 000,00 грн) колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Відповідно до абз.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.
Відповідно до ч.33 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії, орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
При цьому, Державною фіскальною службою України будь-якого належного нормативно-правового акту щодо порядку видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та внесення до них змін, не видано.
Наказ ДФС від 24.10.2014 року №213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» у Міністерстві юстиції України не зареєстрований та належним чином не оприлюднений, а тому не має законної сили та доказовості.
Таким чином, ДФС України не було визначено, до кого саме повинен звертатися суб'єкт господарювання для внесення змін до ліцензії.
Відповідно до п.п.19-3.1.1, ст.19-3.1. Податкового кодексу України державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків.
За таких обставин ПП «ФАСТ-ГРУП», отримавши 22.05.2017 року Білоцерківської ОДШ ГУ ДФС в Київській області реєстраційне посвідчення нового реєстратора розрахункових операцій, позивач виконав в тому числі і вимоги, визначені ч.3 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Оскільки, до перевірки податковим органом у ПП «ФАСТ-ГРУП» були наявні два додатки до ліцензії №1610266411228 (термін дії з 29.12.2016 року по 28.12.2017 року) на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з переліком ЕККА (книг обліку розрахункових операцій), а саме на РРО з фіскальним номером 3000326977 - використання з 01.06.2017 року, РРО з фіскальним номером 1027005357 - використання до 01.06.2017 року, то підприємство не може нести відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії.
Крім того, відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до частини 14 статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
В частині 16 Закону №481 визначено, що плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Тобто, системний аналіз Закону №481 свідчить, що вимоги стосовно зазначення у додатку до ліцензії інформації щодо переліку електронних контрольно-касових апаратів передбачені саме для забезпечення державного контролю за визначенням розміру плати за ліцензію, тобто прослідковується прямий взаємозв'язок між розміром плати за ліцензію та кількістю електронних контрольно-касових апаратів, які використовує суб'єкт господарювання.
Так, оплату за Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями Серії АА №014493 терміном дії з 29.12.2016 року по 28.12.2017 року ПП «ФАСТ-ГРУП» проведено наперед згідно платіжного доручення №1708 від 25.11.2016 року в сумі 8000,00 грн., про що зазначено в самій ліцензії і завірено підписом заступника начальника ГУ ДФС у Київській області Форосенко О.М.
Після видачі ГУ ДФС у Київській області переоформленого додатку до ліцензії, в якому був вказаний новий РРО, жодних зауважень з боку ДФС щодо збільшення розміру плати за ліцензії не було, що підтверджує дотримання ПП «ФАСТ-ГРУП» вимог Закону №481.
Крім того, в Акті перевірки на сторінці 3 не вказано, якого саме числа відбулося порушення, а саме: дата, час і документ щодо реалізації пива «Злата Прага». 0,5 л. 5,0% об.
Як було правильно встановлено судом першої інстанції, під час розгляду заперечень в своєму Рішенні №16892/10/10-36-40-00-10 від 26.10.2018 року про розгляд заперечень на сторінці 2 абзац 5 ГУ ДФС у Київській області зазначило, що реалізація пива «Злата Прага», 0,5 л. 5.0% об відбулась 10 вересня 2017 року через РРО ФН №1027005357.
Проте, дане твердження не відповідає дійсності, так як Білоцерківською ОДПІ ще 02 червня 2017 року було скасовано реєстрацію РРО ФН №1027005357 про, що свідчить довідка №3825/10/10-02-08-01 від 07.06.2017 року. Крім того, це підтверджується останнім звітом РРО від 01.06.2017 року.
Із зазначеного вище висновується, що ГУ ДФС при прийнятті ППР не було встановлено дійсні обставини справи, що викладені в Акті.
Таким чином, застосування до ПП «ФАСТ-ГРУП» на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансових санкцій у вигляді штрафів є передчасним у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.»
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 07 грудня 2021 року.