Справа № 640/17905/20 Суддя першої інстанції: Іщук І.О.
07 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
за участю:
представника позивача: - Кочана В.М.,
представників відповідачів:- Борисевича Д.В.,
- Білецької Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказів від 20.07.2020 року № 727-о та від 20.07.2020 року № 2-дс, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У серпні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказів від 20.07.2020 року № 727-о та від 20.07.2020 року № 2-дс, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 20.07.2020 року № 2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 20.07.2020 року № 727-0 «Про припинення державної служби ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві з 20.07.2020 року;
- cтягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 20.07.2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
19 та 30 листопада 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 47911 та 50309, від Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві надійшли відзиви на апеляційну скаргу позивача, відповідно до змісту яких відповідачі повністю заперечують проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважать її необґрунтованою, наголошують на необхідності врахування висновків Верховного Суду України у постановах від 21.05.2013 року (справа №21-403а12), від 04.06.2013 року (справа №21-167а13) та від 09.07.2013 рок (справа №21-217а13), рішення Конституційного Суду України від 11.03.2011 року справі №2-рп/2011, наголошують, що позивач, перебуваючи на посаді першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві, як державного службовця, на якого розповсюджується дія Закону № 889, своїми діями в порушення взятої Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призвело до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обвозів.
У судовому засіданні представником позивача - Кочаном Володимиром Мартиновичем було доведено до відома колегії суддів, що останній працював разом із головуючою суддею - Пилипенко О.Є. в Окружному адміністративному суду м. Києва, втім відводів складу суду не має.
Інші представники сторін, з підстав, викладених вище, відводів складу суду не заявляли.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того що ОСОБА_1 були вчинені діяння, несумісні із займаною на час його вчинення посадою та які виходять за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем було скоєно проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводять до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, що було встановлено за наслідками розгляду дисциплінарної справи Державної податкової служби про результати розгляду дисциплінарної справи першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 . Колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, наказом Державної податкової служби України від 31.10.2019 року №253-о ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.
Відповідно до наказу від 13.06.2020 року №273 стосовно першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 відкрито дисциплінарне провадження, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Вказаним наказом, серед іншого, вирішено здійснити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та за результатами розгляду дисциплінарної справи надати Голові Державної податкової служби України подання відповідно до чинного законодавства України.
Наказом від 26.06.2020 року №302 продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження до 13.07.2020 року стосовно першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 .
Дисциплінарною комісією ДПС з розгляду дисциплінарної справи Державної податкової служби України про результати розгляду дисциплінарної справи першого заступника Начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 08.07.2020 року на підставі наказу від 13.06.2020 р. №273 та наказу від 26.06.2020 р. №302 прийнято подання №2, відповідно до якого дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання від 08.07.2020 року №6) у діях першого заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні Присяги державного службовця (шляхом скоєння надзвичайно тяжкого проступку, як за фактом його вчинення, так і за наслідками, до яких він призвів. При цьому, порушуючи Присягу державного службовця, ОСОБА_1 діяв умисно та усвідомлював, що своїми діями завдає шкоду службовій дисципліні, авторитету державного органу та підриває довіру населення до органів державної влади). Комісією вирішено рекомендувати на підставі ст. ст. 65, 66, 77 Закону №889 застосувати до першого заступника Начальника ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.
На підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України від 08.07.2020 року №2, акта про ненадання пояснень ОСОБА_1 Державної податковою службою України 20.07.2020 року прийнято наказ №2-дс про накладення дисциплінарного стягнення, відповідно до якого:
- до ОСОБА_1 першого заступника начальника Голови управління ДПС у м. Києві застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»;
- звільнено з посади державної служби ОСОБА_1 першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві за вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме порушення Присяги державного службовця, згідно пункту 5 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу», 20.07.2020 року.
Відповідно до наказу від 20.07.2020 року №727-о та на підставі наказу Державної податкової служби України від 20.07.2020 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» припинено державну службу ОСОБА_1 - першому заступнику Начальника Головного управління ДПС у м. Києві, 20.07.2020 року у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
Позивач з висновками, викладеними в наказах Державної податкової служби України від 20.07.2020 року № 2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» та від 20.07.2020 року № 727-0 «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » не погоджується з огляду на відсутність конкретних фактів та доказів про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні присяги державного службовця, що й стало підставою для звернення до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (тут і надалі - Закон №889-VIII у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:
«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки».
Як вірно наголошено судом першої інстанції, з тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.
Таким чином під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, вступаючи вперше на державну службу, а саме, на посаду начальника Державної податкової служби інспекції у Солом'янському районі м. Києві (з 04.2009 року по 03.2010 року), позивачем 07.04.2009 року складено присягу державного службовця України.
Протягом 2010 - 2020 років позивач обіймав наступні посади:
- з 03.2010 по 01.2012 року - начальник ДПІ у Печерському районі м. Києва;
- з 01.2012 по 05.2013 року - начальник Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС;
- з 05.2013 по 05.2015 року - начальник ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області;
- з 05.2015 по 09.2015 року - начальник ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві;
- з 09.2015 року до моменту винесення оскаржуваних наказів - перший заступник начальника Головного управління Державної фіскальної/податкової служби у місті Києві.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Державної податкової служби України від начальника Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання від 13.06.2020 року про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 про відсторонення останнього від виконання посадових обов'язків за посадою першого заступника начальника Голови управління ДПС у м. Києві. У вказаному клопотанні зазначено про те, що 12.06.2020 року об 18 годині працівниками Національного антикорупційного бюро України, в рамках кримінального провадження від 03.06.2020 року №52020000000000362 затримано першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України. Начальник ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_2 у своєму клопотанні вказала на те, що оскільки ОСОБА_1 порушено Присягу державного службовця та його посада віднесена до номенклатури ДПС України, керуючись статтею 68 Закону необхідно розглянути питання про порушення дисциплінарного провадження стосовно першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 .
Цього ж дня Головою Державної податкової служби України прийнято наказ від 13.06.2020 року №273 про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .
Так, з приводу з'ясування всіх обставин стосовно вказаних подій працівниками Головного управління ДПС у м. Києві були надані письмові пояснення.
У своїх поясненнях від 13.06.2020 року начальник Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_2 повідомила про те, що після затримання ОСОБА_1 працівниками НАБУ розпочато слідчі дії (обшук) у підземному приміщенні, де знаходиться автостоянка службового автотранспорту на території ГУ ДПС у м. Києві, а саме: у його службовому автомобілі Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до протоколу обшуку виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 1 млн. доларів США та мобільний телефон. Також проводився обшук в службових приміщеннях Головного управління ДПС у м. Києві, а саме, в кабінеті №302 (приймальня) та №303, які були закріплені за першим заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 . Згідно протоколу обшуку виявлено та вилучено три мобільних телефони, блокнот для нотаток та грошові кошти у розмірі 106 400, 00 грн.
Правом щодо надання пояснень під час дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 також скористалися інші працівники ГУ ДПС у м. Києві ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), які повідомили про обставини проведення обшуку співробітниками НАБУ.
Разом з тим, представником ОСОБА_1 на адресу Державної податкової служби України в особі Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ були подані пояснення від 30.06.2020 року №30-06/2020-01, відповідно до яких останній зазначив про те, що обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 (затримання за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України), не можуть свідчити про не дотримання ним загальноприйнятих норм моралі та поведінки державного службовця, і як наслідок, порушення Присяги, а потребують надання їм належної оцінки при винесенні судом рішення у відповідній кримінальній справі, тобто доведення або недоведення вини ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінального проступку.
Колегія суддів вважає такі доводи представника позивача з приводу того, що оцінку вищенаведеним фактам буде надано в рамках кримінального провадження від 03.06.2020 №52020000000000362 стосовно затримання першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України, доречними, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з приписами статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний, серед іншого дотримуватись Конституції України та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції тощо.
Відповідно до Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених Наказом ДПС від 02.09.2019 №52, поведінка працівників має забезпечувати довіру суспільства до ДПС. Працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію ДПС. Метою цих Правил є зміцнення авторитету служби в органах ДПС, формування позитивної репутації Працівників, а також забезпечення інформування громадян про норми етичної поведінки Працівників стосовно них.
При цьому, згідно із текстом Присяги в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт її порушення, а складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, а й моральну відповідальність за їх виконання.
Необхідно також враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Приписами частин першої, другої статті 65 Закону №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця та порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Частиною першої статті 66 Закону №889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, серед іншого, звільнення з посади державної служби.
У відповідності до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Частиною десятою статті 69 Закону №889-VIII визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Таким чином, звільненню зі служби за порушення Присяги державного службовця має передувати встановлення обставин, які слугували підставою для висновку щодо порушення Присяги державного службовця і, як наслідок, звільнення у зв'язку з таким порушенням.
Так, за наслідками розгляду дисциплінарної справи Державної податкової служби про результати розгляду дисциплінарної справи першого заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 . Дисциплінарною комісією прийнято подання від 08.07.2020 року №2, відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання від 08.07.2020 року №6) у діях першого заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні Присяги державного службовця (шляхом скоєння надзвичайно тяжкого проступку, як за фактом його вчинення, так і за наслідками, до яких він призвів. При цьому, порушуючи Присягу державного службовця, ОСОБА_1 діяв умисно та усвідомлював, що своїми діями завдає шкоду службовій дисципліні, авторитету державного органу та підриває довіру населення до органів державної влади). Комісією вирішено рекомендувати на підставі ст. ст. 65, 66, 77 Закону №889 застосувати до першого заступника Начальника ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.
Крім того, з матеріалів службового розслідування відносно позивача вбачається, що 12.06.2020 року ОСОБА_1 перший заступник начальника Головного управління ДПС у м. Києві в робочий день, перебуваючи на робочому місці у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві, був затриманий працівниками НАБУ за фактом отримання неправомірної вигоди, а з його службового автомобіля вилучено 1 млн доларів США.
Факт вилучення грошових коштів підтверджується копією протоколу обшуку. Який долучено до клопотання про порушення дисциплінарного провадження.
Із відеозапису трансляції засідання Вищого антикорупційного суду України від 15.06.2020 року («Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу особі» https://www.youtube.com/watch?v=UUEao46764g) встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України. Відповідно до оголошеної у судовому засіданні інформації ОСОБА_1 , грубо порушуючи обов'язки державного службовця, у період з 01.06.2020 року по 09.06.2020 року неодноразово, шляхом телефонних розмов, а також безпосередніх зустрічей із посередником - громадянином ОСОБА_6 реалізовував свій злочинний умисел на сприяння невстановленим особам у наданні неправомірної вигоди співробітникам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Такі дії ОСОБА_1 свідчать про порушення ним основних принципів державної служби, закріплених в Законі №889, зокрема, доброчесності, законності та верховенства права, а також правил етичної поведінки та присяги державного службовця.
Отже, з аналізу наведеного, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві, як державного службовця, на якого розповсюджується Закон №889-VIII, своїми діями в порушення Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призвело до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Стосовно посилань представника позивача на відсутність вироку в рамках кримінального провадження №52020000000000362 варто наголосити, що наведене ніяким чином не спростовує факту порушення Присяги державним службовцем, а саме, позивачем.
В даному випадку особою були вчинені діяння, несумісні із займаною на час його вчинення посадою та які виходять за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем було скоєно проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводять до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2018 року у справі № 821/4900/14.
Встановлені у ході проведення службового розслідування порушення позивачем Присяги державного службовця, що виразилося у поєднанні з вищенаведеним, є вчинком, який дискредитує систему органів влади, відтак, є підставою для звільнення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст виготовлено 07 грудня 2021 року.