про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/7805/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви обласного комунального підприємства «Регіональне агентство сприяння інвестиціям» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування в частині постанови про накладення арешту,
03 грудня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява обласного комунального підприємства «Регіональне агентство сприяння інвестиціям» (далі - позивач) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- постанову старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стельмах Павла Юрійовича про арешт коштів боржника від 11.12.2020 скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , що відкритий в територіально відокремленому безбалансовому вiддiленнi № 10012/016 філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», який призначений для виплати лікарняних коштів працівникам.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Право на звернення до суду та способи судового захисту визначаються статтею 5 КАС України.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
В позовній заяві позивачем в позовних вимог заявлена вимога такого змісту: «постанову… скасувати…», що не відповідає способам захисту, визначеним статтею 5 КАС України та повноваженням суду, які він може вчинити при прийнятті рішення.
Для усунення зазначених недоліків позивачу слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України щодо можливим способам захисту та повноваженням суду, які він може вчинити при прийнятті рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частина друга статті 287 КАС України).
Позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження дати, коли йому стало відомо про винесення відповідачем у відношенні підприємства постанови про арешт коштів боржника від 11.12.2020 ВП № 63640261.
Зазначене унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України щодо з'ясування чи подано дану позовну заяву з дотриманням строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачем також не заявлено і клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, відповідної заяви не надано.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в листі від 11.11.2021 № 304/21 позивач зазначає, що рахунок НОМЕР_1 використовувався підприємством для виплати лікарняних.
Отже ще на час надіслання листа від 11.11.2021 № 304/21 позивач вже був обізнаний про існування постанови про арешт коштів боржника від 11.12.2020 ВП № 63640261.
Однак з позовною заявою звернувся до суду лише 03 грудня 2021 року.
Суд звертає увагу представника позивача, що листування учасника виконавчого провадження з органом державної виконавчої служби не продовжує та не переносить десятиденний строк звернення до суду, встановлений пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, який почався обчислюватись з дати отримання постанови про арешт коштів боржника від 11.12.2020 ВП № 63640261.
Таким чином, позивачу необхідно надати належні докази на підтвердження дати, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, а саме: на підтвердження дати отримання постанови про арешт коштів боржника від 11.12.2020 ВП № 63640261, та підтвердження дотримання 10-денного строку звернення до суду, а в разі пропуску строку подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2270,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 2270,00 грн не сплачений.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Підставою для звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що метою звернення до Луганського окружного адміністративного суду є відновлення порушених прав працівників підприємства, які позбавлені наразі можливості отримати лікарняні кошти. Крім того, предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю працівників заявника.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 01.09.2015.
Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до частини дев'ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позовна заява подана ОСОБА_1 через систему «Електронний суд», однак в порушення частини дев'ятої статті 44 КАС України до позовної заяви позивачем не додано доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви з доданими письмовими доказами.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити обласному комунальному підприємству «Регіональне агентство сприяння інвестиціям» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву обласного комунального підприємства «Регіональне агентство сприяння інвестиціям» залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України;
- доказів на підтвердження дати, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, а саме: на підтвердження дати отримання постанови про арешт коштів боржника від 11.12.2020 ВП № 63640261, та підтвердження дотримання 10-денного строку звернення до суду, а в разі пропуску строку - обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами;
- документу про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37991110;
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ____ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Захарова