Справа № 947/16290/21
Провадження № 2/947/3276/21
07.12.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залучення доказів по цивільній справі за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фонтан-16» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації,
27.05.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фонтан-16» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації стосовно нежитлових приміщень №23, 24, загальною площею 184,3 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 08.06.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
19.10.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи за вх. №56493 та письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України за вх. №56445, які в підготовчому судовому засіданні 07.12.2021 року просила суд долучити до матеріалів справи, а також заявила клопотання про поновлення пропущеного строку пред'явлення вказаних документів, з посиланням на те, що пропустила відповідний процесуальний строк для пред'явлення вказаних документів з дня ознайомлення з матеріалами справи, з поважних причин, а саме через захворювання корона вірусною інфекцією COVID-19.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні стосовно вказаних клопотань поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Стосовно письмових пояснень поданих до суду в порядку ст 43 ЦПК України, суд зазначає наступне.
Оглянувши вказані пояснення, вбачається, що в них представником відповідача висловлені заперечення проти задоволення позову, разом з вимогою про відмову у задоволенні позову, що притаманне відзиву на позовну заяву.
Суд погоджується з доводами представниками відповідача, що у відповідності до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов'язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.
Отже, ЦПК України передбачає право відповідача викладати письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у передбачений спосіб, а саме у заявах по суті справи, до яких від сторони відповідача належить - відзив на позовну заяву.
Приймаючи характер викладених пояснень відповідача у поданих письмових поясненнях, враховуючи положення статті 174 ЦПК України, суд приймає подані стороною відповідача пояснення в якості відзиву на позовну заяву, вимоги і порядок подання якого передбачено статтею 191 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно частин 7, 8 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Статтею 83 ЦПК України встановлено порядок подання до суду доказів.
Відповідно до вказаної статті, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Суд зазначає, що провадження в цій справі відкрито 08.06.2021 року на підставі відповідної ухвали судді, якою надано відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали судді для подання відзиву на позовну заяву, разом з доказами до нього.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку не отримав вказану копію ухвали судді, разом з копією позовної заяви.
15.09.2021 року на адресу суду надійшла заява від його представника ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи, на підставі якої остання ознайомилась з матеріалами справи 20.09.2021 року, про що свідчить підпис представника на заяві.
П'ятнадцятиденний термін на подання відзиву та доказів до матеріалів справи, з моменту ознайомлення з матеріалами справи (20.09.2021 року), станом на день подання клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи та відзиву на позовну заяву оформленого у формі письмових пояснень - 19.10.2021 року, сплив.
На підставі викладеного, суд беззаперечно доходить до висновку про пропуск відповідачем строку для подання до суду відповідних доказів та відзиву на позовну заяву.
Щодо заяви представника відповідача про поновлення пропущеного строку для подання доказів та відзиву, суд зазначає наступне.
Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У відповідності до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також статтею 222 ЦПК України також передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Статтею 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом враховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на подання до суду заявлених доказів, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).
Суд вважає, що представником відповідача жодним чином не обґрунтовано поважність пропуску строку подання доказів та відзиву на позовну заяву до суду.
Стосовно доводів про пропуск процесуальних строків через хворобу, суд вважає необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодним належним і допустимим доказом.
Інших обґрунтованих посилань на поважність пропуску процесуального строку до суду представником не надано.
У ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що представником відповідача подано клопотання про залучення доказів та відзив на позовну заяву з пропуском встановленого процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій, та необґрунтовано поважність пропуску такого строку, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви представника про поновлення процесуального строку для вчинення процесуальних дій, у зв'язку з чим у задоволенні вказаних заяв слід відмовити, а клопотання про залучення доказів та відзив на позовну заяву - залишити без розгляду.
Керуючись ст. 43, 76, 81, 83, 120-124, 126, 127, 174, 178, 222, 261, 352-354, суд,
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання доказів в рамках цивільної справи №947/16290/21 - відмовити.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залучення доказів від 19.10.2021 року за вх. №56493 - залишити без розгляду.
Докази подані представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до клопотання про залучення доказів від 19.10.2021 року за вх. №56493 до розгляду в рамках цивільної справи №947/16290/21 судом не приймаються.
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, оформленого у виді письмових пояснень в порядку ст 43 ЦПК України, від 19.10.2021 року за вх. №56445 - відмовити.
Відзив представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на позовну заяву, оформлений у виді письмових пояснень в порядку ст 43 ЦПК України, від 19.10.2021 року за вх. №56445 в рамках цивільної справи №947/16290/21 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали суду складено 08.12.2021 року.
Головуючий Калініченко Л. В.