Справа № 496/5430/21
Провадження № 2/496/2210/21
08 грудня 2021 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
В проваджені Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.
06.12.2021 року позивач надала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо самочинно збудованого житлового будинку на земельній ділянці, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вносити зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову, заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Після смерті батька позивач звернулась до приватного нотаріуса Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. із заявою про прийняття спадщини та згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 25.08.2021 року, що видане приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області у спадкових справах №16/2021 за №664, №16/2021 за №665 позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна після смерті свого батька ОСОБА_4 , а саме у праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобілю марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, батько позивачки ОСОБА_4 з 30 квітня 2005 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування у вказаному шлюбі, батько позивачки разом з ОСОБА_2 придбав земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану земельну ділянку було придбано за Договором купівлі - продажу та оформлено на ім'я відповідачки ОСОБА_2 25 серпня 2021 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. із заявою про прийняття спадщини, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено. Позивач зазначає, що земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, було придбано батьком позивачки та відповідачем в період шлюбу, а тому земельна ділянка належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності. Проте, всупереч вказаному, відповідачка ОСОБА_2 подарувала вказану земельну ділянку своїй доньці, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Тобто на теперішній час невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду, оскільки відповідач ОСОБА_2 вже відчужила земельну ділянку без відома позивачки, а отже необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказану земельну ділянку. Підстав для зустрічного забезпечення позову не має. У зв'язку із чим, позивач звернулася до суду з вказаною заявою.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
На підставі п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом спору є визнання права власності на частину земельної ділянки та право на самочинно збудованого житлового будинку на вказаній земельній ділянці.
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га належить на праві власності ОСОБА_5 , згідно договору дарування від 21.10.2021 року.
Вартість вказаної земельної ділянки складає 116787 грн., що підтверджується висновком про вартість об'єкту оцінки.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем надано відомості про належність нерухомого майна відповідачу, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Що стосується заходів зустрічного забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частиною 3 статті 154 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, а саме, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Судом встановлено, що позивач має зареєстроване місце проживання, а саме АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту. Тобто відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Крім того, єдиним обмеженням для відповідача, яке може бути спричинене забезпеченням позову, є неможливість відчуження вказаної земельної ділянки та здійснення будь-якихі реєстраційних дії стосовно державної реєстрації речових прав щодо самочинно збудованого житлового будинку на вказаної земельній ділянці, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав в даному випадку для зустрічного забезпечення.
Отже, суд прийшов до висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову у вищевказаний спосіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149, 151 - 154, 353 ЦПК України, суд -
Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо самочинно збудованого житлового будинку на земельній ділянці, кадастровий номер 5121084200:02:004:1614, площею 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вносити зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали надіслати зацікавленим особам для відома.
Строк пред'явлення ухвали до виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Горяєв І.М.