Справа № 496/5782/21
Провадження № 2/496/2287/21
07 грудня 2021 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки та встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім'єю, -
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, згідно якого позивач ОСОБА_1 просить:
1.Зобов'язати ОСОБА_3 АДРЕСА_1 усунути перешкоди у володінні та користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу самовільно встановлюваної огорожі в межах цієї земельної ділянки за будинком ОСОБА_1 .
2.Зобов'язати Усатівську раду Одеської області усунути перешкоди у володінні та користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу самовільно встановлюваної огорожі в межах цієї земельної ділянки за будинком ОСОБА_1 .
3.Демонтаж огорожі провести ОСОБА_1 , як власнику огорожі.
4.Стягнути з ОСОБА_3 моральні та матеріальні збитків у сумі 200 000 грн.
5.Стягнути з Усатівської сільради матеріальні та моральні збитків в сумі 500 000 грн.
6.Відновити межі земельної ділянки АДРЕСА_2 , шляхом встановлення огорожі відповідно до відстаней, зазначених в акті Августівської сільради від 19.03.2010 року, які складають 1,75 та 2,3 метри від межі до будинку ОСОБА_1 .
7.Обов'язок встановлення поворотних точок огорожі покласти на Усатівську сільську раду. Поворотні точки встановити на місцевості у вигляді металевих стовпів, виконаних із металевої труби діаметром 57 мм, висотою не менше 1 м. Труби надати за рахунок позивача, або іншим шляхом, на розсуд суду.
Позивач ОСОБА_2 просить:
1. Визнати дії ОСОБА_3 щодо реєстрації та повторної реєстрації у 2018 році права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації земельної ділянки № НОМЕР_1 у державному земельному кадастрі перешкоджанням в належному оформленні спадщини ОСОБА_4 на ОСОБА_2 щодо земельної ділянки АДРЕСА_3 , відповідно до заповіту ОСОБА_4 посвідченого Августівською сільською радою 17 січня 1983 року.
2. Зобов'язати ОСОБА_3 АДРЕСА_1 усунути перешкоди для здійснення ОСОБА_2 дій щодо належного оформлення спадщини ОСОБА_4 шляхом допуска на земельну ділянку АДРЕСА_1 та встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_2 .
3. Визнати дії Усатівської сільської ради щодо надання земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,025 га у власність ОСОБА_3 перешкоджанням в належному оформленні спадщини ОСОБА_4 на ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_3 відповідно до заповіту ОСОБА_4 посвідченого Августівською сільською радою 17 січня 1983 року.
4. Зобов'язати Усатівську раду Одеської області усунути перешкоди для здійснення ОСОБА_2 дій щодо належного оформлення спадщини ОСОБА_4 шляхом допуска на земельну ділянку №58 та встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_2 .
5. Стягнути з ОСОБА_3 моральні та матеріальні збитків у сумі 200 000 грн.
6. Стягнути з Усатівської сільради матеріальні та моральні збитків в сумі 1 000 000 грн.
7. Визнати ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_4 .
8. Визнати факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією родиною з 1961 року по 1987 роки.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 заявлено 7 вимог, з них дві вимоги стосуються стягнення матеріальних та моральних збитків, решта вимог є немайнового характеру.
Також позивачем ОСОБА_5 заявлено 8 вимог, з них дві вимоги стосуються стягнення матеріальних та моральних збитків, інші вимоги немайнового характеру.
При цьому позивачі просять звільнити від сплати судового збору посилаючись на п.1 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», тому як судовий збір перевищує 5% від суми річного доходу за попередній рік, відповідно до довідок пенсійного фонду України про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2020 рік.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Національне законодавство передбачило процедуру, яка дозволяє реалізувати особам право на доступ до правосуддя, навіть за умови відсутності у них фінансової можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за визначеним переліком умов.
Аналогічні правила встановлені і приписами ст. 136 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на зазначених вище підставах
Окрім того, згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Проте, до клопотання позивачами не долучено належних та достатніх доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання даного позову перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік (2020 рік).
Саме ж клопотання про звільнення від сплати судового збору та вищенаведені додані до нього документи самі по собі не можуть слугувати доказом про скрутний майновий стан позивачів, а тому відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити збори цивільним судам у зв'язку з порушенням справ, вирішити які просять заявники, не може вважатися обмеженням права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з гарантіями п. 1 ст. 6 Конвенції. Суд наголосив на тому, що це положення не дає підстав для висновку про беззастережність права на безоплатність провадження у цивільній справі.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, в зв'язку з необґрунтованістю, тому позивачі мають сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України, а тому її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення недоліків з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачами у позовній заяві зазначено ціну позову, отже сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року 2270,00 грн.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивачі не позбавлені права звернутись з повторним клопотанням щодо відстрочки, розстрочки сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, до якого долучити відповідні докази.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Даний позов подано двома позивачами, в якому просять усунути перешкод для ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 та усунення перешкод для ОСОБА_2 в користуванні іншою земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , а також вимоги позивача ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та проживання однією сім'єю.
Тобто позивачам необхідно обґрунтувати підстави пред'явлення спільно кількома позивачами одного позову щодо предмету спору, які дають підстави розглядати заявлені вимоги двох позивачів в одній позовній заяві, оскільки в позовній заяві заявлено окремо вимоги позивача ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_5 , які потребують окремому детальному дослідженню та встановлення відповідних доказів на підтвердження кожної із заявлених вимог.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Також слід зазначити, що позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме, в позовній заяві не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надає позивачеві строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві час для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки та встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім'єю - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга в частині визначення розміру судового збору протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя Горяєв І.М.