07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 1-693/2010
провадження № 13-227зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 перевірила заяву захисника ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_3 про перегляд судових рішень щодо останнього з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
27 грудня 2010 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_3 було засуджено за частиною 2 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності, на строк 2 роки. Відповідно до ст. 54 КК його позбавлено 10 рангу державного службовця.
На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов'язки.
08 липня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Берлізев проти України», яким констатував порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року заяву ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 про перегляд судових рішень щодо останнього за виключними обставинами залишено без руху.
06 грудня 2021 року до Верховного Суду на виконання вказаної вище ухвали надійшла заява захисника ОСОБА_2 подана в інтересах ОСОБА_3 про перегляд судових рішень щодо останнього за виключними обставинами, в якій захисник просить вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року, ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 09 березня 2011 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2012 року скасувати та ухвалити рішення про закриття кримінальної справи на підставі пункту 2 ст. 213 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року.
Перевіривши заяву, вважаю, що вона за своїм змістом відповідає вимогам ст. 462 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), подана з дотриманням порядку, передбаченого ч. 3 ст. 463 цього Кодексу, і у межах строку, встановленого пунктом 2 ч. 5 ст. 461 КПК.
Керуючись статтями 459, 460, 461, 462, 463, 464, пунктом 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК,
ухвалила:
Відкрити провадження за заявою захисника ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_3 про перегляд судових рішень щодо останнього з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Витребувати матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_3 із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Витребувати автентичний переклад рішення Європейського суду прав людини у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2020 року з Міністерства юстиції України.
Призначити заяву до розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 11 січня 2022 року о 10:00 год. у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Копію цієї ухвали та заяви про перегляд судових рішень надіслати заявнику, іншим учасникам судового провадження, Офісу Генерального прокурора, Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду ОСОБА_1