8 грудня 2021 року
м. Чернівці
справа № 724/1918/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар Петранюк Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів довічного утримання, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2021 року та додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених ним на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року прийнято відмову ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів довічного утримання.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2021 року та додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2021 року визнано нечинними.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів довічного утримання закрито.
Повернуто ОСОБА_3 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги в сумі 1891 згідно з квитанцією №19 від 20 жовтня 2021 року.
Отже, судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Так, згідно частини 3 статті 141 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій надавала адвокат Поклітар Г.О., що підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги від 21 січня 2021 року та ордером серії СЕ №1008434 від 21 січня 2021 року (а.с.41, 240 т.1).
Згідно пункту 9 договору про надання професійної правничої допомоги від 21 січня 2021 року розмір гонорару за виконання робіт сторонами визначається за кожну годину роботи адвоката і складає 2 455 гривень (а.с.240 т.1).
З акту №1 про виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 17 вересня 2021 року вбачається, що адвокат Поклітар Г.О. надала наступні послуги: консультація з питань права (1 година 30 хвилин), ознайомлення з доказами (1 година), підготовка відзиву (5 годин), посвідчення копій письмових документів (1 година), опрацювання судової практики (1 година), участь у судових засіданнях (7 годин 30 хвилин). Вартість вказаних послуг зазначена в сумі 41 710 гривень (а.с.241 т.1).
З квитанції прибуткового касового ордера №119 від 21 січня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Поклітар Г.О. 30 000 гривень (а.с.243 т.1)
З квитанції до прибуткового касового ордера №192 від 14 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Поклітар Г.О. 11 710 гривень (а.с.242 т.1).
З акту №2 про виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 29 листопада 2021 року вбачається, що адвокат Поклітар Г.О. надала наступні послуги: ознайомлення з апеляційною скаргою та консультація клієнта (20 хвилин), підготовка відзиву на апеляційну скаргу (5 годин), участь у судовому засіданні (10 хвилин). Вартість вказаних послуг зазначена в сумі 13 502 гривні 50 копійок.
З квитанції до прибуткового касового ордера №211 від 29 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Поклітар Г.О. 13 502 гривні.
ОСОБА_3 подав в суді першої інстанції заяву про зменшення суми судових витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачу, до 10 000 гривень.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 подав заяву про зменшення суми судових витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачу, до 9500 гривень у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та 1300 гривень у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Посилався на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з обсягом виконаних робіт адвокатом, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу апеляційний суд вважає необхідним зазначити наступне.
Визначення вартості сторонами у договорі про надання професійної правничої допомоги години роботи адвоката в розмірі 2455 гривень не відповідає критерію розумності. З показників заробітної плати за відпрацьовану годину у середньому по економіці України, які опубліковані Державною службою статистики України на офіційному сайті http://www.ukrstat.gov.ua, вбачається, що розмір заробітної плати за відпрацьовану годину складає за перший квартал 2021 року - 92 гривні 45 копійок, другий квартал 2021 року - 101 гривень 19 копійок, третій квартал 2021 року - 103 гривні 77 копійок. Отже, визначений сторонами договору про надання професійної правничої гонорар за годину роботи адвоката в розмірі 2455 гривень в 23 рази перевищує розмір заробітної плати за відпрацьовану годину в середньому по економіці України.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Поклітар Г.О. надаючи правничу допомогу відповідачу підготувала відзив на позовну заяву в обсязі трьох аркушів та відзив на апеляційну скаргу в обсязі шести аркушів, брала участь у восьми судових засідань в суді першої інстанції загальною тривалістю 12 годин 30 хвилин та одному судовому засіданні апеляційного суду тривалістю 10 хвилин.
Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг виконаних адвокатом робіт, час витрачений адвокатом на виконання таких робіт, а також критерій розумності розміру витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 за рахунок ОСОБА_3 слід відшкодувати судові витрати, понесені на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи в суді першої в сумі 14 000 гривень та суді апеляційної інстанцій в сумі 3000 гривень.
Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 17 000 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.
Помилковим є аргумент позивача про те, що відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування таких витрат.
Колегія суддів вважає, що відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не є підставою для відмови у відшкодуванні фактично понесених відповідачем судових витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.
Помилковим є аргумент позивача про те, що в договорі про надання професійної правничої допомоги від 21 січня 2021 року не зазначений перелік послуг, які адвокат зобов'язаний надати відповідачу.
Такий переліг послуг передбачений пунктом 1 договору про надання професійної правничої допомоги від 21 січня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 142, 270 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
У задоволенні решти вимог заяви про винесення додаткової ухвали відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала підлягає оскарженню до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 8 грудня 2021 року.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк