Провадження № 22-ц/803/8141/21 Справа № 210/2341/21 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
07 грудня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Панасенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” про стягнення моральної шкоди, яка заподіяна тяжким ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків,-
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” про стягнення моральної шкоди, яка заподіяна тяжким ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з 27 березня 1981 року по 26 січня 1999 року працював на шахті “Северна” підземним гірничим робітником та підземним машиністом скреперної лебідки. На теперішній час правонаступник шахти “Северна” є ПАТ “АрселомМіттал Кривий Ріг”. Умови праці підземного гірника очисного забою за важкість праці відноситься до 3 класу 3 ступеня шкідливості. Він виконував роботи, які були пов'язані з перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. 26 січня 1999 року був звільнений з підприємства у зв'язку із скороченням штату. 13 травня 2014 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини йому були встановлено професійне захворювання: радикулопатія з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечелопаткового періартрозу. Висновком МСЕК від 18 липня 2014 року йому встановлена втрата працездатності у розмірі 50% та визнано інвалідом третьої групи - безстроково. Відповідно до даного висновку йому протипоказані - важка фізична праця та рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, ВМП. Позивач зазначає, що у зв'язку з професійним захворюванням він змушений декілька разів на рік лікуватись, щоб якось знімати біль у шийному та поперековому відділі хребта, судоми гомілкових м'язів, відчуття оніміння в руках та ногах. А також він має посилення болю при фізичному навантаженні та підвищену чутливість пальців верхніх кінцівок. Такий стан здоров'я дуже пригнічує його, у зв'язку з чим він отримує моральні страждання. Підтвердженням вищенаведених фактів - отримання захворювання, визнання захворювання професійним, робота в умовах перевищення гранично допустимих норм праці підтверджується Актом розслідування профзахворювань від 13 травня 2014 року. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 180 000 грн. без утримання всіх податків з доходу фізичних осіб та всіх інших обов'язкових платежів.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 130 000 грн. без утримання всіх податків з доходу фізичних осіб та всіх інших обов'язкових податкових платежів. Стягнуто з ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, ЄДРПОУ 24432974, на користь держави судовий збір в розмірі 1300 грн.
Іншу частину позовних вимог залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” просить рішення суду від 18 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
З матеріалів справи вбачається, позивач ОСОБА_1 з 27 березня 1981 року по 26 січня 1999 року працював на шахті “Северна” підземним гірничим робітником та підземним машиністом скреперної лебідки (а.с. 9,10).
Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13 травня 2014 року професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи на шахті “Родіна” ВО “Кривбасруда” та ВАТ “Кривбасзалізрудком” підземним гірником очисного забою та підземним гірничим робітником, підземним машиністом скреперної лебідки з 27 березня 1981 року по 26 січня 1999 року на шахті “Северная” РУ ім. Кірова ОСОБА_1 згідно з професійними обов'язками виконував роботи у підземних умовах шахти, які внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мало місце порушення режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів виробничого шуму. Причиною професійного захворювання встановлено: тривалий стаж роботи (15 років 1 місяць) в умовах впливу шкідливих факторів (а.с.11-14).
Згідно довідки МСЕК від 18 липня 2014 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності з 07 липня 2014 року безстроково (а.с.15).
Наявність у позивача ОСОБА_1 професійного захворювання також підтверджується медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання №417 від 04 березня 2014 року, випискою із медичної карти №368 стаціонарного хворого, випискою-епікризом із медичної карти №1293/262 стаціонарного хворого (а.с.16-18).
Таким чином, позивач зазнав ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, у зв'язку з чим отримав 50% втрати професійної працездатності.
Наслідками професійного захворювання порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди (суму її компенсації), судом першої інстанції враховано тяжкість завданої позивачу моральної шкоди, глибину, тривалість та характер моральних та фізичних страждань, їх інтенсивність та довготривалість, стан здоров'я, тяжкість професійного захворювання, настання у зв'язку з цим негативних змін у житті, необхідність лікування, втрату у зв'язку з цим життєвих зв'язків, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, обсяг втрати позивачем працездатності унаслідок профзахворювання.
Також, суд першої інстанції, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” компенсацію спричиненої позивачу моральної шкоди у сумі 130 000 грн.
Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що моральна шкода має бути стягнута з відповідача на користь позивача з урахування утримання податку з доходів фізичних осіб з огляду на наступне.
Відповідно до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 130 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є неналежним відповідачем у справі є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, в ході неодноразових реорганізацій правонаступником прав та обов'язків шахти імені Артема Рудоуправління ім. Кірова став відповідач ПАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг”.
Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19 квітня 2001 року “Про подальшу реструктуризацію РУ “ім. Кірова” майно державного підприємства “Рудоуправління імені Кірова” передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01 квітня 2001 року.
Пунктами 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс КДГМК “Криворіжсталь”; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01 травня 2001р., які передаються до КДГМК “Криворіжсталь”.
Відповідно до додатку № 1 до наказу № 165 від 19 квітня 2001 року “Укрупнений перелік об'єктів та виробничих потужностей РУ “ім. Кірова”, що підлягають передачі на баланс КДГМК “Криворіжсталь” шахта ім. Артема, на якій працював позивач, відійшла до КДГМК “Криворіжсталь”.
Згідно ст.466 ЦК УРСР в разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів, належних з неї в зв'язку з заподіянням каліцтва покладається на правонаступників.
Згідно ст.37 ЦК УРСР при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов'язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов'язки) переходять до останньої. Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” державного підприємства “Рудоуправління імені Кірова” закон передбачав перехід прав та обов'язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.
Відповідно до п. 32 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків затверджених Постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472 (яка регулювала правовідносини в сфері відшкодування шкоди завданої каліцтвом на виробництві в період з 1993 року по 2001 рік), при ліквідації або реорганізації підприємства відшкодування шкоди, компенсація всіх видів витрат проводиться правонаступником.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об'єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09 січня 1990 року) об'єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.
Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” майна державного підприємства “Рудоуправління імені Кірова” закон передбачав перехід прав та обов'язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”, є належним відповідачем у справі.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність неправомірних дій відповідача є безпідставними.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року змінити, стягнувши з ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000 грн. з урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” про стягнення моральної шкоди, яка заподіяна тяжким ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків змінити, стягнувши з Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000 грн. з урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова