Справа № 622/895/20
3/622/417/21
08.12.2021 смт Золочів
Суддя Золочівського районного суду Харківської області Чернова О.В. розглянувши матеріал, який надійшов із ВП №2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 03.12.2003, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП,
24.11.2021 в провадження судді Золочівського районного суду Харківської області Чернової О.В., після усунення недоліків, надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №317112 від 01.09.2020 вбачається, що 01.09.2020 близько 22:00 години гр. ОСОБА_1 знаходилась в електричці сполученням " Харків - Золочів " без захисної медичної маски, чим порушила постанову КМУ №641 від 22 липня 2020 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи у суді та необхідність повернення вказаного адміністративного матеріалу для розгляду за підвідомчістю, виходячи з наступного.
Так, диспозицією ст. 44-3 КУпАП в редакції Закону № 530-ІХ від 17.03.2020 року чинній на момент вчинення вказаного в протоколі правопорушення була передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Однак, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 21.11.2020 року, статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою такого змісту: "перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно".
Відповідно до ст. 94 Конституції України Закони стають обов'язковими та набувають законної сили негайно після офіційного прийняття й опублікування тексту закону, якщо інше не передбачено самим законом. При цьому, набуття законом чинності означає, що із цього моменту ним повинні керуватися, виконувати його й дотримуватися всі юридичні та фізичні особи. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Тому, втрата законом чинності означає, що із цього моменту він не може застосовуватися.
Статтею 58 Конституція України передбачено неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст. 15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 7). Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інших нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. До того ж актом, який пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є акт, що виключає з санкції більш суворі стягнення або додаткові стягнення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Так, санкцією ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, яка набрала чинності з 21.11.2020 року, встановлює відповідальність саме за діяння, які викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення та значно пом'якшує відповідальність за перебування у громадських місцях без засобів індивідуального захисту, а тому має зворотну дію в часі.
Беручи до уваги те, що акти, які пом'якшують або скасовують адміністративну відповідальність, застосовуються на будь-якій стадії провадження за справами про адміністративні правопорушення, враховуючи положення ст. 8 КУпАП, якою передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення в тому числі передбачені, частиною другою статті 44-3 КУпАП.
Встановлені дії, що вчинені ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Отже, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення правопорушення передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП вже не віднесено до компетенції судів відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3КУпАП підлягає поверненню до ВП №2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області для розгляду за підвідомчістю відповідно до вимог глави 17 КУпАП та в межах ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 8, 44-3, 221, 222, 276, 278 КУпАП,
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП повернути до ВП №2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області за підвідомчістю.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. В.Чернова